Тележурналісти втомилися від «євроблях»

Хоча більшість сумнівних (із порушеннями стандартів журналістики) сюжетів телеканалів продиктовані політикою їхніх власників, іноді у випусках новин трапляються й матеріали з явною заангажованістю від самих журналістів. «Про акції, від яких уже втомились», — так на ICTV 7 листопада розпочали тему «євроблях». Дискредитаційними виглядали й аналогічні повідомлення на СТБ. Можливо, спільний власник цих ЗМІ олігарх Віктор Пінчук має якісь автомобільні інтереси, але більше в новинах відчувалися роздратованість та «боротьба за справедливість» саме працівників медіа.

Ось, наприклад, фрагменти начитки від ведучої «Фактів» Олени Фроляк: «Урядового кварталу вже замало поборникам євроблях. Охочі мати дешеву машину без сплати мита і податків оточили нині вже важливу столичну артерію — площу Перемоги [...] Ще в липні депутати в першому читанні ухвалили законопроект про зниження вартості розмитнення авто на єврономерах. Завтра очікується друге читання. Та документ, схоже, не повністю задовольняє власників напівлегальних авто. [...] От власники цих машин і каламутять воду, намагаючись зрозуміти і підрахувати, вигідно чи ні розмитнювати машини в Україні? Про акції, від яких уже втомились…».

Крім того, що інформаційну журналістику на ICTV замінили публіцистикою та власними враженнями, тут є ще й помилка. Один із керівників «Авто Євро Сили» Олег Ярошевич стверджує, що «бляхарі» насправді хочуть платити податки, але вимагають «справедливого закону, який дасть нам можливість заплатити». Ідеться, зокрема, про те, що вартість розмитнення деяких машин наразі буцімто складає 100 % від їхньої ціни.

Але фактологічних даних від власників нерозмитнених авто в цьому сюжеті не подають, натомість кореспондент Олег Корнієнко оцінює чужу поведінку: «Вони знову звозять шини, блокують дороги та паркуються, де заманеться. Звична поведінка власників євроблях обурює, навіть, тих водіїв, які й самі їздять на єврономерах». Є тут і модний вирок від журналіста: «Щохвилини у нас з'являється одна євробляха, тож скоро країна буде завалена брухтом на колесах». А завершується сюжет обуреними коментарями інших водіїв: «Дочери два раза разбили машину на евробляхах. Дважды! Бросил машину и убежал». Це підкріплює стереотип про небезпечність авто на єврономерах, хоча, як свідчить статистика, лише кожна 19-та аварія стається за участі «блях».

На СТБ ведуча Ольга Кучер теж не надто стримувала свій скепсис: «Вимагають, аби депутати всім вибачили і дозволили сплатити лише невеличкі штрафи, бо людина ж має право на гідний автомобіль? Мрії про велику машину і малу відповідальність». Іронія журналістки тут незрозуміла: а що, людина не має права на гідне авто?

У сюжеті цього дня кореспондент Дмитро Литвиненко зробив акцент на спілкуванні з активістами. Здебільшого йшлося про факти, що дискредитують: «Вікна» знайшли, зокрема, автовласника без роботи й чоловіка на суперкарі, який має зарплату 3750 гривень. Конструктивних активістів чи то не побачили, чи то не показали. Повний перелік вимог «бляхарів» теж не озвучили. Зате дали слово економісту та блогеру Сергію Фурсі: «Ми в іншій зоні економічній, ми в іншій митній зоні, в нас не може бути так, як у Польщі». Що ж, можливо, не як у Польщі, але інші експерти згодні, що розмір мита на ввезення автомобілів справді невиправдано високий.

Наступного дня, після прийняття законопроектів про розмитнення авто, СТБ сконцентрувався якраз на економіці та екології. Ось як Дмитро Литвиненко описав ситуацію з довкіллям: «Для німців важливий стан довкілля, їм не потрібні звалища в себе під вікнами, і українці їм допомагають. Відтепер це буде значно простіше: Рада радикально зменшила акцизи на ввезення вживаних автомобілів». За старіші авто потрібно буде сплачувати більше. Крім того й експерти, й самі «бляхарі» звертають увагу, що «хіба це екологічно, коли автомобілі на українській реєстрації, яким більше 22 років — “жигулі”, “волги”, “ланоси”, “славути”, — їздять країною? Якщо нам забороняють їздити вживаними автівками, яким більше десяти років, отже, і ці автомобілі потрібно заборонити», — Олег Ярошевич.

Знайшлися у «Вікон» і економічні аргументи: «Закон позначиться на всіх власниках автомобілів країни. Тих, хто не скористався схемою, а купив машину легально, закон зробив біднішими». Як пояснює генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів та дилерів Олег Назаренко: «Ціна на їхні автомобілі впаде десь відсотків на 20». Отже, законопроекти не зробили українців «біднішими», а зменшили їхні потенційні прибутки від продажі автомобілів. Натомість машини для тих, хто їх ще не має, логічно, стали доступнішими. Що, звісно, не вигідно асоціації дилерів.

Згадує кореспондент і про панічні настрої інших імпортерів: «Нові автівки в Україні тепер збирати нема сенсу, салони можна закривати». Тут варто процитувати Дмитра Гнапа: «Ніхто не буде платити 12 тисяч доларів за те, що на сусідньому ринку коштує 2 тисячі». Опитані «Німецькою хвилею» експерти вважають, що сам лише акцизний протекціонізм українську автопромисловість не врятує, її проблеми на внутрішньому ринку почалися ще 2008 року, і нелегальні схеми імпорту авто з іноземною реєстрацією є одним з факторів (але не єдиним) кризи галузі. В Україні у 2017 році виготовили всього 7296 автомобілів, а з іноземною реєстрацією перебували майже 425 тис. 400. У компанії «Єврокар», разом із тим, вважають, що загалом на ринок нових авто розмитнення «євроблях» вплине мало, але постраждають два сегменти: «економ-клас» та елітні авто.

Добре, що у «Вікнах» намагаються підійти до проблеми з різних сторін: побутової, екологічної, економічної. Погано, що Дмитро Литвиненко робить при цьому однобокі висновки: «Рада йде на поступки власникам євроблях. Пробачає, що оминули закон, дозволяє легалізуватися істотно дешевше, проте аж ніяк не безкоштовно. І ті нині протестують, замість святкувати».

Не схоже, що питання автомобілів на іноземній реєстрації вирішиться найближчим часом, тож в ICTV, СТБ та інших потенційних скептиків у вечірніх новинах ще є час згадати про стандарти інформаційної журналістики. Зокрема, принципи балансу та відокремлення фактів від коментарів. Завдання журналістів у даному разі обмежується інформуванням глядача про факти та думки сторін. Тим більше, що йдеться про громадський протест. Тут немає місця власним оцінкам авторів щодо «брухту» і «втоми від акцій» чи замовчуванню частини інформації. Інакше дійсність спотворюється, журналісти перестають виконувати свою роботу, а новини перетворюються на маніпуляції, від яких усі вже втомилися.

Про ці та інші особливо яскраві сюжети тижня детальніше читайте в публікації «Відмежувалися. Моніторинг теленовин 5–11 листопада 2018 року».

comments powered by Disqus