Праймериз чи профанація. Як «1+1» обирає Олександра Шевченка

Праймериз чи профанація. Як «1+1» обирає Олександра Шевченка

14 Листопада 2018
3503

Праймериз чи профанація. Як «1+1» обирає Олександра Шевченка

3503
«ТСН» уже місяць щотижня розповідає про перемоги Олександра Шевченка на виборах. Щоправда, вони нічого не означають.
Праймериз чи профанація. Як «1+1» обирає Олександра Шевченка
Праймериз чи профанація. Як «1+1» обирає Олександра Шевченка

Щотижня, поки наближаються президентські вибори, Олександр Шевченко, народний депутат і член партії «Укроп», стає все більше схожим на типового телевізійного кандидата. Його вже «переслідує влада», він уже допомагає дітям та просуває патріотичні закони. І все це, за канонами жанру, на телеканалі наближеного олігарха — «1+1» Ігоря Коломойського. Разом із тим, має пан Олександр і оригінальну родзинку — праймериз. Це процес внутрішньопартійних виборів кандидата (в даному випадку у президенти), про старт якого в «Укропі» «ТСН» повідомила 29 вересня. Тоді матеріал про волевиявлення укропівців Волині журналісти звели до піару Шевченка й закінчили анонсом: «Попереду ще 23 міста». «Детектор медіа» мав необережність пожартувати, що це означає ще 23 сюжети, й майже вгадав. Із початку жовтня перемоги пана Олександра на праймериз перетворилися на щотижневу рубрику в «1+1», а висвітлення самих внутрішньопартійних виборів — на профанацію.

Зокрема, матеріал 6 жовтня видають як дрібні деталі, так і грубі порушення балансу. У праймериз беруть участь троє кандидатів (Ірина Головатенко, Оксана Тунік-Фриз та Олександр Шевченко) і з першого ж кадру для глядачів візуально виділяють саме останнього: поки колеги сидять, пан Шевченко стоїть. Далі конкурсанти отримують слово: жінки говорять по п’ять і чотири секунди, чоловік — дванадцять. Із позицій учасників повідомлення якимось чином перетікає до закадрових розповідей про законодавчі ініціативи Шевченка, зокрема, ідею заборонити «русский мір». Цю думку підтримує письменник Василь Шкляр (він періодично піарить Шевченка в цих сюжетах), а наприкінці кореспондент Олександр Привалов рапортує про чергову перемогу свого тезки на праймериз. В останніх кадрах новини нам показують будівлю в Івано-Франківську, де відбувалися вибори «Укропу». На вуличному екрані в цей момент якраз показують ролик Шевченка.

Іронії всьому цьому додає те, що починалася новина із заяви кореспондента «Рівність і демократичність — головні засади праймериз». А Тарас Батенко, голова політради «Укропу», розповідав, що те, що відбувається «називається політичною культурою. Якось влада цього боїться і фактично не може собі дозволити жодна інша політична партія в Україні». Про те, що інші партії давно дозволяють собі праймериз, ми вже писали, а щодо рівності, демократичності й політичної культури — «1+1» їх повністю дискредитує. На сайті «Укропу» інформація про всіх кандидатів представлена збалансовано, а от матеріали «ТСН» — це до смішного однотипний піар одного кандидата.

Праймериз в ефірі «Плюсів» нагадують концертний тур із відрепетируваною програмою.

Спочатку ведуча озвучує тези дебатів, які неминуче починаються з Росії:

6 жовтня, Наталя Мосейчук

«Заборона так званого русского міра...»

15 жовтня, Наталя Мосейчук

«Розірвати дипломатичні відносини з Росією...»

22 жовтня, Лідія Таран

«Здолати російську агресію...»

3 листопада, Наталя Мосейчук

«Припинити торгівлю з окупантами...»

Після цього нам показують кадр, де серед кандидатів виділяється Олександр Шевченко. Часто це один із перших кадрів у сюжеті:

6 жовтня

Лише Шевченко стоїть.

15 жовтня

Лише Шевченко заходить у зал.

22 жовтня

Лише Шевченко заходить на завод.

3 листопада

Лише Шевченко роздивляється дуб Залізняка на Черкащині.

Хтось розповідає про чесність праймериз «Укропу»:

6 жовтня, кореспондент:

«Саме рівність і демократичність головні засади праймериз».

27 жовтня, Оксана Тунік-Фриз

«Сьогодні ми творимо в цьому залі справжньою демократію і мені надзвичайно приємно».

Хтось розповідає про унікальність праймериз «Укропу»:

15 жовтня, Наталя Мосейчук

«Це єдина партія, яка наважилася на внутрішній — публічний вибір».

27 жовтня, Наталя Мосейчук

«Ця політична сила першою серед українських партій проводить попередні вибори єдиного кандидата».

Хтось критикує владу:

15 жовтня, Тарас Батенко

«Влада боїться альтернативи. Вона знову хоче вам нав'язати безальтернативний вихід в 2019 році, щоб нічого не помінялось».

22 жовтня, Олександр Шевченко

«Треба головну проблему — газонути так, нам всьому українському народу, щоби пуху і праху від сьогоднішньої влади, від тої, що 27 років нас дурить, не було».

27 жовтня, Тарас Батенко

«Як вийти з цієї ганебної кризи, у яку влада нас за останні, ну принаймні мінімум за чотири роки, завела».

3 листопада, Оксана Тунік-Фриз

«Сьогодні влада повинна зробити одне — просто зібрати свої торби і піти».

Після цього всі кандидати отримують слово, але найдовше традиційно говорить Олександр Шевченко. Далі він виграє праймериз і виголошує зазвичай останній коментар у сюжеті. Тут особливо хочеться виділити його ідею щодо боротьби з корупцією (15 жовтня): «Безумовно, зроблю заявку в міжнародну спільноту, щоб вони дали рахунки наших корупціонерів». По-перше, а якщо кошти корупціонерів зберігаються в Україні? По-друге, а якщо корупціонери заявлять, що виграли ці гроші в лотерею? По-третє, що це за «міжнародна спільнота», яка приймає заявки на публікацію рахунків корупціонерів? По-четверте, а як щодо побутової корупції? По-п’яте, а чому він зараз не може зробити такої заявки? Журналісти не ставлять політикам цих та інших запитань і транслюють виключно те, що укропівці хочуть передати глядачам.

Загалом, у сюжетів «1+1» про ці праймериз є три головні проблеми.

Вони перетворені на конвеєр піару Олександра Шевченка й зроблені за одним шаблоном. Це майже «гуманітарний штаб Ахметова» за версією «1+1». Крім того, оскільки одному кандидатові приділяється значно більше уваги, ніж іншим, це нівелює посил щодо демократичності та рівності цих праймериз.

Подібні матеріали не містять актуальної та суспільно корисної інформації. Можливо, глядачам і цікава внутрішня кухня партій, але в «1+1» точно немає причин вважати, що аудиторії цікавий лише «Укроп». Рейтинг партії, за даними останнього спільного опитування центру «Соціальний моніторинг», Українського інституту соціальних досліджень імені Яременка, Київського міжнародного інституту соціології та соціологічної групи «Рейтинг», близько 1,1 %. А про інші, популярніші та не пов’язані зі своїм власником політсили, «Плюси» чомусь так детально не розповідають.

Проте найголовніше, що в цих новинах просто немає сенсу. Згідно з розкладом, «Укроп» мав провести двадцять шість праймериз. Сайт партії вже повідомляє про сімнадцять перемог Шевченка. Себто, він автоматично обраний кандидат від партії, чи не так? Ні. «Фінальне голосування та урочисте обрання переможця відбудеться на спеціальному з'їзді партії 5 грудня», — повідомляє нам сайт політсили. А всі ці поїздки, про які щотижня розповідає «1+1», це «масштабна тур-кампанія Україною. Вона дасть можливість підняти пізнаваність партії, заявити про свою участь у президентських перегонах та “наростити м’язи” перед наступними виборами», — заявляв перед «праймериз» голова секретаріату «Укропу» Денис Борисенко.

Виходячи з останнього пункту, можна сказати, що насправді «1+1» діє цілком логічно. Партія запустила кампанію Україною, щоби підняти впізнаваність, а телеканал наближеного олігарха їй допомагає. Питання тільки в тому, чому всі так активно називають це «праймериз»?

Детальніше про ці та інші особливо яскраві сюжети тижня читайте в публікації «Тарифна істерика й політизований Геловін. Моніторинг теленовин 29 жовтня — 4 листопада 2018 року».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3503
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду