Підсумки моніторингу порушень журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 23–28 січня 2017 року.

Головними подіями тижня стали: спроба замаху на радника міністра МВС Антона Геращенка, конфлікт між міністром інфраструктури Володимиром Омеляном та керівником «Укрзалізниці» Войцехом Бальчуном, початок судового розгляду справи Олександра Пугачова, затвердження оборонного бюджету України, флешмоб #22pushupChallenge.

Найяскравіші порушення тижня:

Телеканали розходяться в довірі до Антона Геращенка

23 січня Антон Геращенко, радник міністра МВС, заявив про замах на себе, що «з 99%-ю ймовірністю» був вчинений тією ж групою, що й убивство Павла Шеремети. Телеканали підійшли до висвітлення цієї ситуації по-різному, двома крайнощами стали позиції «1+1» та «Інтера». У «ТСН» словам політика вірять без жодних «але» й перераховують також інших жертв: майора Івана Мамчуру, колишнього військового Євгенія Суховія, мера Херсона Володимира Миколаєнка. У всіх цих замахах винні російські спецслужби, а «затримані на гарячому чоловіки вже свідчать на своїх російських кураторів». До речі, про самих підозрюваних: це, за словами телеканалу, колишні ув’язнені кримських тюрем, що навчалися диверсійної діяльності «десь під Москвою». Їх на території України більше п’ятдесяти.

У «Подробностях» же, здається, словам Геращенка не вірять узагалі: «Однако доказательств о таких выводах следователей Геращенко не предоставил. И откуда взялся высокий процент вероятности — не пояснил». Журналісти ставлять запитання, чому на вбивство депутата відправили таких слабко підготовлених людей, як СБУ змогла перехопити їхні розмови і як їй пощастило вчасно зупинити замах. Але здавалося б цілком логічний сюжет повністю дискредитують запрошені до коментарів експерти: Сергій Каплін стверджує про недовіру народу до «Народного фронту», Андрій Золоторьов заявляє, що «у повітрі пахне виборами», а Руслан Бортник — що «справа Геращенко, вона відволікає увагу суспільства передусім від реального замаху, вчиненого Пашинським...». Крім «Інтера», спробу критично оцінити заяви політика роблять на «Україні», тут повідомляють про версії в «сетях», які загалом аналогічні тим, що озвучили в «Подробностях». На «112» заяви політика називають «припущеннями».

Ми ж радимо ознайомитися із запитом «Української правди». 

«Інтер» додає від себе

«Работаем сегодня по уже известному вам плану», — починає випуск «Подробностей» 27 січня Олексій Ліхман. І справді, спочатку на телеканалі критика Арсена Авакова, потім коментар Сергія Капліна, а потім — закид на адресу Уляни Супрун, причому в досить незвичному форматі. «Возможно, от решения проблем с незаконной добычей янтаря силовиков отвлекают дела поважнее, например, атака на Минздрав». Іронічно, що про «атаку» на МОЗ говорить саме «Інтер», але тим не менш. Канал розповідає про запис у Facebook в.о. міністра Уляни Супрун, у якому та жаліється на перевірку Нацполіції з приводу буцімто задорогої закупівлі ліків Мінохорони здоров’ям. Коротке повідомлення Олексій Ліхман завершує особистим зверненням/ рекламою/ звинуваченням: «От себя добавлю, что отказала на этой неделе Ульяна Супрун и "Чёрному зеркалу". Все эти дни мы активно зазывали её или её замов на эфир. Ведь сегодня будем разбираться в критической ситуации, в которой оказалось наше здравоохранение. Но желания ответить на вопросы, в ведомстве ни у кого не появилось. Последний раз обращаюсь к чиновникам из Минздрава. Время ещё есть — программа стартует в 9 вечера. Вы ещё вполне можете успеть, если вам, конечно, есть что ответить».

Піар Володимира Гройсмана стає креативнішим

Хоч минулого року Володимир Гройсман неодноразово ставав найбільш розпіареною особою тижня, за версією «Детектор медіа», його реклама здебільшого  зводилася до урядових паркетів чи позбавленого новинності висвітлення робочих поїздок. Але тепер піар прем’єра вийшов на новий рівень. 24 січня телеканал «Україна» передав отакі слова Володимира Гройсмана, де є і критика опонентів, і висміювання їхніх слоганів, і самовихваляння: «Передайте, будь ласка, міському голові [Андрію Садовому. — MS], що ми обрані були з ним в один рік в 2006 році. І я за декілька років перебування на посаді міського голови, в точно такій же ситуації, все своє сміття давно вивіз, рекультивував і навів порядок. Тому не треба шукати, на кого перекласти відповідальність. Нехай візьме і зробить так, щоби ситуація була чистою, в усіх розуміннях цього слова». На ICTV пішли ще далі й 26 січня розповіли, як Володимир Гройсман допомагає багатодітним сім’ям. Прем’єр-міністр заходить до двокімнатної хатинки багатодітної сім’ї, бавиться з малечею, тримає маленьку дівчинку на колінах і обіцяє: «Ми підшукаємо або ж 3-кімнатну квартиру вам, або будинок. Або то, або то. Я теж вважаю, що краще був би будинок. І ми його знайдем, механізми, придбаємо вам будинок». Про сім’ю прем’єр буцімто дізнався від дільничної медсестри в місті Староконстянтинові, коли був там із візитом. І одразу вирішив навідатися до неї особисто.

«1+1» показує трупи старих і дітей

Випуск «ТСН» 23 січня був сповнений надміру кривавих кадрів та подробиць. Смерть маленького хлопчика від опіків — перша новина випуску. Його обгоріле, жодним чином не заретушоване тіло, з приєднаним медичним обладнанням, — перший кадр відповідного сюжету. Він не єдиний постраждалий. Через пожежу, яку буцімто влаштував батько дитини, до реанімації також потрапили його сестричка та мама (остання почувається «вкрай погано»). Це, до речі, викликає питання — а хто дав журналістам дозвіл знімати дитину? Наступна новина — і знову з дитячими смертями, цього разу від води. Двоє людей загинули, провалившись під кригу. «Лише водолази змогли дістати з-під льоду тіла», — повідомляють у «ТСН». Ситуацію коментує інший хлопчик, який вижив після потрапляння у воду. І хоч «семирічний Артем і на другий день неговіркий», все одно розповідає про ситуацію на камеру. Звісно, жодної важливої інформації 7-річна дитина не повідомила, тож такий коментар у сюжеті лише для емоцій. Як для емоцій і такий опис убивства далі у випуску: «16-річний підліток зазнав поранення ножем в шию і намагався втекти. Вискочив із підвалу і забіг до під’їзду сусіднього дому. Хлопець стукав у всі двері, проте ніхто не відчинив. Душегуб наздогнав його на верхньому поверсі і там добив». Усе це супровуджується кадрами крові на сходах та дверному дзвінку, куди дитина дзвонила. В іншій історії про вбиство у «ТСН» теж креативна розкадровка. 67-річний чоловік на ходу випав із маршрутки, журналісти, вочевидь, приїхали оперативно й застали тіло чоловіка, накрите клейонкою, на тротуарі. Зняли й показали його із двох ракурсів. Під кінець випуску новин журналісти доходять і до сімейної драми Олександра й Тетяни Алієвих: перший звинувачує дружину в наркоманії та алкоголізмі, а вона, в свою чергу, винить чоловіка в побиттях. Як доказ глядачам демонструють вирване волосся, синці, дивні заретушовані кадри і сплячого екс-півзахисника «Динамо». Знову ж незрозуміло, чи дозволив їм футболіст знімати себе сплячого у власній квартирі.

Усі телеканали несвідомо збрехали українцям

24 січня українські телеканали розповіли історію 6-річного хлопчика, який, гуляючи на вулиці, отримав кульове поранення. На «1+1» ситуацію описують у найменших деталях: «Це сталося близько 9-ї вечора. Мама з 6-річним Андрійком якраз вийшли з магазину і прямували до автомобільної парковки, де на них чекав знайомий. Але тільки-но порівнялися з аркою, почули гучний постріл, Андрійко одразу схопився за груди». Конкретне місце знають і на 5-му каналі: «Постріл пролунав, коли мати з дитиною проходили ось у цьому місці». На «112» повідомляють про точку пострілу: «Батьки з друзями та шестирічним Кирилом поверталися додому з супермаркету. Раптом із арки пролунав гучний звук». Проте це все виявилося неправдою. Травму дитина отримала, коли гралася зі зброєю в гостях. Батьки обманювали слідство та журналістів, а ті, не посилаючись на жодні джерела інформації, обманювали українців. Повідомляючи такі слідчі факти, як «місце пострілу», ЗМІ мають орієнтуватися на правоохоронців, що на той момент мали лише версії, але аж ніяк не впевненість у всьому тому, що без зайвої перевірки розповіли журналісти. По суті, телеканали повідомили версію ймовірних підозрюваних як факт. Казусу уникнули лише на «Інтері», адже не подавали ситуацію так, наче бачили все на власні очі: «Друг семьи Кирилл рассказал: в момент ранения ребенка он был рядом. Но это произошло накануне вечером в микрорайоне Приднепровский на улице 20-летия Победы. Кирилл, Андрей и его мама возвращались из супермаркета к машине, проходили мимо дома с аркой и вдруг услышали хлопок».

Перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:

Володимир Гройсман: прем’єм-міністр продовжує відновлювати форму й цього тижня у вигідному світлі з’являвся на телебаченні вже п'ять разів. По два рази на ICTV і «Україні» та один раз на 5-му каналі.

Павло Розенко: виправдання віце-прем’єра з приводу здорожчанн проїзду у транспорті можна було почути на телеканалі «112».

Роман Насіров: про вихід економіки з тіні голова ДФС незбалансовано розповідав на телеканалі «Україна».

Антон Геращенко: по разу незбалансовані заяви політика можна було почути на ICTV, «112» та 5-му каналі.

Олександр Лінчевський: заступник міністр охорони здоров’я хвалився досягненнями на «UA: Першому».

Сергій Каплін: у депутата від БПП знову сім появ на «Інтері», й вони знову стосуються головним чином критики «Народного фронту».

Віталій Кличко: про відтискання мера столиці розповіли на ICTV.

Олег Синютка: на сміттєвій темі піариться голова Львівської ОДА на 5-му каналі.

«Опозиційний блок»: членів партії вісім разів згадували на телеканалі «Інтер» та один раз на телеканалі «Україна».

Критика:

Народний фронт та Арсен Аваков: цього тижня на «Інтері» випустили десять критичних матеріалів про «улюблену» партію. Сім із них критикували особисто міністра МВС, ще три — його колег.

НАБУ: бюро двічі дісталося від «України» і тричі від «Інтера».

Парламентська коаліція: сумніви в існуванні парламентської коаліції по разу висували на «Інтері» та «Україні».

Андрій Садовий: мера Львова по разу критикували на «Інтері» та «Україні».

Андрій Коболєв: на буцімто надто велику зарплату голови «Нафтогазу» жалілися на «Інтері».

Загалом, протягом тижня експерти ГО «Детектор медіа» нарахували 49 сумнівних матеріалів. Найбільше їх було на «Інтері» — 26. На «Україна» — 12, на ICTV — 5, по два на «UA:Першому», 5-му каналі, «112».

Детальніше про це читайте в публікації «Новини про "ніби як" та "добавлю від себе". Моніторинг теленовин за 23–28 січня 2017 року».