Кого найбільше піарили в теленовинах 2018 року

Узагальнюючи, можна сказати, що канал Фірташа «Інтер» просуває «Опозиційну платформу — За життя» та її кандидата Юрія Бойка, а також часто використовує кандидатів, яких можна назвати технічними: Cергія Капліна і Сергія Рудика. Канали Фірташа й Ахметова мають діаметрально протилежну підтримку різних уламків колишнього «Опоблоку». «Україна» найактивніше сватає у президенти Олександра Вілкула. Але «Україна» та «Інтер» однаково прихильні до Олега Ляшка. У Коломойського на «1+1» найактивніше просувають кандидата від «Укропу» Олександра Шевченка, але також роблять ставку на політика-Зеленського, відкриті до піару як Гриценка й Садового, так і Тимошенко. На каналах Пінчука важко визначити одного фаворита, але тут готові піарити Анатолія Гриценка (ICTV його просуває найактивніше з усіх каналів), Юлію Тимошенко, Андрія Садового та інколи представників «Опоблоку» із проахметівського крила (Бориса Колеснікова та Вадима Новинського).

За рік у праймових новинах восьми національних телеканалів за методологією «Детектора медіа» виявили 2586 матеріалів, що мають ознаки замовності або є паркетними новинами, — компліментарними матеріалами для окремих політсил, політиків, бізнесів чи топ-посадовців. Майже половина з них — на каналі «Україна» (1016), на другій позиції — «Інтер» (980). Решта каналів суттєво відстають у цьому антирейтингу. Третю сходинку посідає ICTV й там вийшла лише десята частина від усієї зафіксованої джинси (273). Трохи менше на «1+1» (205). І знову на порядок менше таких матеріалів на СТБ (57), 5-му каналі (31), «112 Україна» (21). І лише три паркетні новини на «UA: Першому».

 

Кандидати у президенти

У визначенні цієї категорії політиків допомагають рейтинги соцопитувань та заяви конкретних осіб про наміри балотуватися.

Серед таких політиків найпопулярнішим був Олег Ляшко із 263 матеріалами за рік. Піар Ляшка, як і більшість політичного піару в новинах, зосередився на двох каналах: «Україні» (193) та «Інтері» (69). Ще один матеріал, що просував інтереси Ляшка, вийшов на «1+1». Тут скоріше зійшлися погляди політика й каналу, адже лідер Радикальної партії критикував керівництво Нацради з питань телебачення і радіомовлення, з яким неодноразово конфліктував «1+1».

Із трохи меншим відставанням ішов Петро Порошенко. Із нинішнім президентом виходили переважно паркетні новини, під кінець року він активно з’являвся в темі Томосу про автокефалію Православної церкви України. Але більшість паркету — це офіціоз, який не несе корисної інформації: Президент був присутній там-то, заявив те-то, привітав із тим-то. Всі канали, які грішили паркетним новинами, мають такі новини з Порошенком. Їх майже порівну на «Інтері» (64) та «Україні» (63), трохи відстає ICTV (53), майже на рівних ішли 5 канал (26) та СТБ (23), «1+1» (5) та «112 Україна» (4), один такий матеріал затесався в новини «UA: Першого». Й тут можна помітити, що якщо для 5-го каналу новини з Порошенком складають 84 % усіх недобросовісних новин, то на «1+1» це лише 2 % від усіх матеріалів, що мають ознаки замовності та «паркету». «Плюси» не надто приязні до Президента, але навіть там порушували стандарти на його користь. Порошенко помітно активізувався наприкінці року. За вересень — грудень вийшла майже половина матеріалів за весь рік, що просували його інтереси. Найактивніше в жовтні — Порошенка в новинах було вдвічі більше, ніж у середньому щомісяця.

Третю й четверту позиції серед кандидатів за кількістю піару в новинах посідають Сергій Каплін та Юрій Бойко. Обидва вони є завсідниками каналу «Інтер». Усі 191 матеріал із Капліним вийшли на «Інтері». Двічі його критикували на каналі «Україна» через конфлікт із Іллеєю Ківою. Коли політики з’ясовували, хто з них більший соціаліст, канал Ахметова став на бік Ківи. Формально Каплін досі є народним депутатом від Блоку Петра Порошенка, хоча й постійно виступає з опозиційною риторикою, критикує абстрактну «владу» передусім за тарифи на комуналку та соціальні гарантії. На цьому полі навіть утворився тандем Капліна з Наталією Королевською з «Опоблоку». Вони спільно досить часто з’являлися в однобоких новинах «Інтера» із критикою соціальної політики уряду.

Юрія Бойка в новинах було трохи менше — 144 матеріали. Це можна пояснити тим, що на відміну від Бойка, який просував свої політичні тези про мир на Донбасі, захист переселенців, неприпустимість втручання політиків у справи церкви тощо, Каплін виконував технічну роль: критикував керівництво «Нафтогазу» (співвласник «Інтера» Фірташ має свої інтереси в газовому секторі), керівників МОЗу, Вадима Рабіновича (коли того «топили» на «Інтері»). Майже всі матеріали із Бойком виходили на «Інтері», й лише чотири — на «112».

Лідерка соціологічних рейтингів Юлія Тимошенко за частотою появи новин з ознаками замовності в її інтересах входить до другого ешелону. За весь рік її піарили у 64 новинах. Симпатії до неї майже порівну розділилися між «Інтером» (28) та ICTV (21). Досить приязні до Тимошенко на «1+1», де вийшли 12 матеріалів у її інтересах, і ще три — на СТБ. Активніше в новинах вона почала з’являтися в серпні, ближче до старту кампанії. Але з 2019 року вона майже зникла з теленовин, вочевидь, зробивши ставку на інші телеформати й канали впливу на виборців.

Більшість менш популярних кандидатів мали «свій» канал, де їх системно піарили. Сергій Рудик — на «Інтері», де він також міг виконувати технічну роль: критикував «Нафтогаз», просував тези щодо імпорту хімдобрив, які були вигідні бізнесу Фірташа. До речі, Рудик також досі є народним депутатом від БПП, куди від перейшов від «Свободи». Але в новинах «Інтера» він став з’являтися в середовищі Партії зелених, і від неї його й висунули кандидатом у президенти. З Олександром Шевченком все логічно: екс-директор курорту «Буковель», представник партії «Укроп» з’являвся лише на каналі Коломойського «1+1». Бізнес-партнер Ахметова Сергій Тарута з’являвся на каналі «Україна», хоча одного разу в симпатії до нього був помічений і пінчуківський ICTV. Лише на ICTV піарили Анатолія Гриценка. Із початку року його в новинах майже не було, він став частіше з’являтися ближче до старту кампанії восени. Спершу раз на один-два тижні. Половина всіх сюжетів з ознаками замовності в інтересах Гриценка на ICTV вийшла у грудні.

Зручним для багатьох виявися Валентин Наливайченко. Його інтереси просували як на «Україні», так і на «Інтері», й навіть пару разів на «1+1». Схожа ситуація з лідером Аграрної партії Віталієм Скоциком. Його персонально й політсилу на початку року піарили тільки на «Інтері», але восени він вигулькнув і на «1+1».

Трьох із найбільш упізнаваних людей із цієї категорії в новинах піарили найменше. Володимир Зеленський став з’являтися у другій половині року вже після появи в соцопитуваннях. Ударно до його популярності доклався «1+1». На цьому каналі в новинах розповідали про концерти студії «Квартал 95», де Зеленський робив якісь майже політичні заяви про діалог і потреби звичайних людей, концерти «Кварталу» стали благодійними для ветеранів АТО й малозабезпечених людей тощо. Лише один матеріал вийшов поза «1+1» — на ICTV. Тут, може й несвідомо, але все ж підігрували політику-Зеленському, розповідаючи, що він не лише комік, а й ефективний менеджер із юридичною освітою.

Лише по три матеріали, які можна назвати політичним піаром, вийшли про Андрія Садового та Святослава Вакарчука. І в одному, і в другому випадку вони виходили на ICTV та «1+1». Садового більше показували на ICTV, а Вакарчука — на «1+1». Але з огляду на загальну кількість матеріалів це ще рано назвати тенденцією.

Зірки «паркету»

Майже половина паркетних новин зосередилися на постаті Володимира Гройсмана. Це закономірно, адже часто щотижневі засідання уряду перетворювалися на звіти прем’єра про зростання економіки, збільшення інвестиційної привабливості України, ефективну децентралізацію тощо. Тому природно, що приводів його показати було більше, а паркетність подачі була радше породжена інерційністю журналістів, які просто передавали заяви і значно менше розбиралися з різними точками зору на озвучувані теми.

Із Петром Порошенком дещо інша історія. Щоби потрапити в новини він має ініціювати події, візити чи заяви. Його присутність у новинах протягом року була нестабільною й «сезонно» коливалася. Але наприкінці року стало помітно, що Президент став активніше продукувати медійні приводи. Натомість активність прем’єра в новинах дещо спала.

 

Із топ-чиновників у паркетних новинах зрідка з’являлися керівники міністерств Арсен Аваков, Геннадій Зубко, Володимир Омелян, спікер парламенту Андрій Парубій та генпрокурор Юрій Луценко. Але жоден із них не з’являвся в новинах настільки стабільно, як голова Харківської ОДА Юлія Світлична. Її заяви про розбудову Харківщини, налагодження дипломатичних зв’язків, ремонти шкіл та садків і навіть популяризацію футболу, без яких зміст новин би абсолютно нічого не втратив, з’являлися здебільшого на «Інтері» (46) і трохи менше на каналі «Україна» (34).

Поширеною практикою для новин каналу «Україна» став піар Марини Порошенко. Загалом із першою леді вийшло 26 новин, де на її присутності на події акцентували більше, ніж на самій події. Абсолютна більшість таких на каналі «Україна» — 20, і ще по три згадки на ICTV та «Інтері».

Нерідко в новинах з'являлися матеріали з ознаками замовності в інтересах колишнього прем'єра Арсенія Яценюка. Хоча він уже не обіймає жодної офіційної посади в уряді чи парламенті, а лише очолює політсилу «Народний фронт», його заяви про міжнародне співробітництво України, зустрічі зі світовими політиками та коментарі про ситуацію у країні показували в новинах 48 разів, коли це не мало вагомого інформприводу. Переважно на «Україні» (36), меншою мірою на «1+1» (6) та ICTV (3). По одному матеріалу, що підживлювати медійність політика, вийшло на СТБ, 5-му каналі та «112 Україні». Як пише «Українська правда», Яценюк вагається, чи йти йому в президенти. Але серед представників «Народного фронту» канали найбільше уваги приділяли саме лідеру партії.

Зміни в опозиції

Драма року розвернулася восени під час протистояння між різними групами колишнього «Опозиційного блоку». Юрій Бойко вирішив об’єднати сили з Вадимом Рабіновичем. Так злилися політичні групи, підконтрольні Дмитру Фірташу та Віктору Медведчуку. Частина «Опоблоку» залишилася з Бойком, а частина почала його критикувати за самодіяльність, розкол і нібито підігравання владі. Цю частину можна умовно назвати підконтрольною Рінату Ахметову. І справді крило Бойка як піарили на «Інтері», так там і залишили, а колишні його колеги й новоспечені опоненти зосередилися на «Україні». Йдеться передусім про Олександра Вілкула, який до того зрідка з’являвся на «Інтері», після розколу в «Опоблоці» з нього зник і став дуже активно просуватися на «Україні». Усі 23 матеріали, що можна назвати джинсою в інтересах Вілкула, з’явилися на «Україні» протягом грудня. Як відомо, остаточно різні групи «Опоблоку» розбіглися в кінці листопада.

Найнезручніше вийшло з Вадимом Рабіновичем. «Інтер» досить активно і красномовно поливав Рабіновича брудом майже весь 2018 рік — а точніше, було 33 сюжети з ознаками чорного піару. Восени про Рабіновича на «Інтері» забули, а потім згадали його цілком приязно у восьми сюжетах. Завдяки Рабіновичу Бойко просочився і на «112 Україна». Там у чотирьох сюжетах хвалили об’єднання «Опоблоку» і «За життя», а заразом і піарили Бойка.

Було

Стало

«Опозиційний блок» і в об’єднаному, і в роз’єднаному вигляді — чи не єдина політсила, з якої в теленовинах стабільно присутній не лише голова партії чи фракції, а й інші партійці. Якщо умовно фірташівське крило піарив лише «Інтер», і після об’єднання з Рабіновичем, підконтрольний Медведчуку «112», то ахметовському крилу були раді як на каналі «Україна», так і на «Інтері» та ICTV. На 5-му, «1+1», «UA: Першому» та СТБ представників «Опоблоку» не піарили взагалі.

 

Найчастіше на екранах світився Юрій Бойко, але крім нього активніше за деяких сьогоднішніх кандидатів у президенти з’являлися Борис Колесніков, Наталія Королевська, Вадим Новинський. Як це не дивно, але кандидат від від «Партії миру та розвитку», що стала свого роду філією «Опоблоку», Олександр Вілкул у цьому списку плентається у хвості. Як уже зазначалося, він активно почав розкручуватися лише у грудні. А от Борис Колесніков стабільно піарився протягом року на благодійних ініціативах свого іменного фонду. І це єдиний політик із опозиціонерів, якого досить активно просували на ICTV. Майже рівнозначну увагу приділяли Вадиму Новинському на «Інтері» та «Україні». Але після розколу його спіткала доля Вілкула, й на «Інтері» для нього закрилися двері. Наталія Королевська весь цей час піарилася лише на «Інтері» й лишилася в одній команді з Юрієм Бойком.

Інтереси медіавласників

Окрім політичних інтересів у різних медіагрупах можна простежити матеріали, що мають на меті захист економічних інтересів їхніх власників. Частково це матеріали, що мають політичний контекст.

Найбільш очевидно просуває інтереси власника Ріната Ахметова канал «Україна». На ньому щодня з’являються сюжети зі звітами про благодійну діяльність фонду Ахметова. А інколи ще й додатково з’являлися сюжети з вихвалянням умов роботи в його енергокомпаніях, соціальної відповідальності його заводів, що входять до компаній «Метінвест», SCM та ДТЕК. За рік таких сюжетів зібралося 367. Лише три з них вийшли не на «Україні», а на ICTV.

ICTV та СТБ входять до медіагрупи, яку контролюють Віктор та Олена Пінчуки. Тому тут теж інколи неприховано піарили меценатство і благодійність подружжя. Загалом вийшло 36 матеріалів, але не всі на каналах Пінчуків: 15 новин на СТБ, 13 сюжетів на ICTV, три на «Україні», п’ять на «Інтері».

Більш строката ситуація на «Інтері», власником якого є Дмитро Фірташ і до структури власності якого має відношення народний депутат від «Опозиційного блоку» Сергій Льовочкін. Найбільш показовими прикладами просування бізнес-інтересів Фірташа в новинах «Інтера» є серія матеріалів із нав’язуванням певної політики на ввезення хімічних добрив, просування інтересів компанії «Каховка протеїн агро» в господарському конфлікті на Херсонщині, та просування інтересів Регіональної газової групи, якою володіє олігарх, у конфлікті з НАК «Нафтогаз». Загалом за рік «Інтер» видав 49 матеріалів, у яких можна аргументовано виявити економічні інтереси Фірташа.

Канал Ігоря Коломойського «1+1» просував інтереси свого власника у 31 матеріалі. Це й персональні заяви олігарха (10), сюжети із прихованою промоцією відпочинку на курорті «Буковель» (13), у яких досить часто фігурував екс-директор курорту, а нині народний депутат Олександр Шевченко, упереджена критика екс-голови Нацбанку Валерії Гонтаревої через націоналізацію «Приватбанку» (6) та два матеріали в інтересах компанії «Укрнафта», у діяльності якої також є зацікавленість Коломойського.

Цього року «Детектор медіа» створює базу даних теленовин, що дозволить детальніше досліджувати маніпуляції і впливи у праймових інформаційних випусках.

У моніторингах аналізувалися такі випуски новин: «Подробиці» («Інтер», випуски о 20:00), «ТСН» («1+1», випуски о 19:30), «Новини» («112 Україна», випуски о 19:00), «Час новин» (5 канал, випуски о 19:00), «Новини» («UA: Перший», випуски о 21:00), «Факти» (ICTV, випуски о 18:45), «Сьогодні» («Україна», випуски о 19:00), «Вікна» (СТБ, випуски о 22:00).

Моніторинг здійснює громадська організація «Детектор медіа» за підтримки уряду Королівства Данії. Висновки й погляди, висловлені в моніторинговому звіті, можуть не збігатися з позицією уряду Королівства Данії. Моніторинг здійснено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».

comments powered by Disqus