Вісім тенденцій у споживанні онлайн-новин у світі: звіт Інституту Ройтерс 2016

Вісім тенденцій у споживанні онлайн-новин у світі: звіт Інституту Ройтерс 2016

09:38,
22 Червня 2016
6145

Вісім тенденцій у споживанні онлайн-новин у світі: звіт Інституту Ройтерс 2016

09:38,
22 Червня 2016
6145
Вісім тенденцій у споживанні онлайн-новин у світі: звіт Інституту Ройтерс 2016
Вісім тенденцій у споживанні онлайн-новин у світі: звіт Інституту Ройтерс 2016
Яку роль відіграють агрегатори новин та соцмережі, наскільки зростає популярність відеоконтенту й чи зберігається довіра до традиційних медіабрендів у світі — на ці та інші питання дає відповіді опитування споживачів новин з 26 країн, яке провів Інститут дослідження журналістики Ройтерс.

Звіт Інституту Ройтерс Digital News Report є найвідомішим у світі міжнародним порівняльним опитуванням щодо звичок у споживанні новин.

Цьогорічний звіт відстежує медіатенденції в 26 країнах — рух журналістики в напрямі цифрового й мультиплатформеного майбутнього.

У звіті досліджується споживання новин у США, Великобританії, Німеччині, Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Ірландії, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Данії, Бельгії, Нідерландах, Швейцарії, Австрії, Угорщині, Чехії, Польщі, Греції, Туреччині , Південній Кореї, Японії, Австралії, Канаді та Бразилії.

Цього року автори звіту зауважують, що зростає споживання розподілених (сторонніх) новин (distributed, offsite news), рух до мобільних пристроїв та популярність блокувальників реклами в інтернеті. «Ці три тенденції все більше тиснуть на бізнес-моделі як традиційних видавців, так і нових гравців, народжених цифровою ерою, крім того, змінюються способи поширення й подання новин», — ідеться у звіті.

MediaSapiens пропонує переклад головних тез звіт (повний текст звіту можна завантажити тут).

1.Онлайн-новини випереджають телевізійні. Для кожної групи віком до 45 років у всіх розглянутих країнах онлайн-новини наразі важливіші за телевізійні. 51 % респондентів використовує соціальні мережі як джерело новин щотижня, тимчасом як 12 % опитаних кажуть, що останні є для них основним джерелом новин.

Серед 18–24-річних соціальні мережі витиснули телевізор як головне джерело новин (28 % молоді вважає головним джерелом соцмережі, а 24 % — телебачення). Друковані джерела найменш популярні — зі скромними 6 % для групи 18–25 роки, й всього 12 % у групі від 55 років.

Головні джерела новин розділено за віком (усі 26 країн)

 Запитання, яке ставили респондентам: Ви зазначили, що використовували ці джерела впродовж останнього тижня, котре з них є для вас головним джерелом? (Статистична база: всі 1824-річні / 2534-річні / 3544-річні / 4554-річні / 55+, що скористалися джерелами новин за останній тиждень; по всіх країнах).

2. Більше половини всіх респондентів (53 %) використовують смартфон для отримання новин. В Інституті Ройтерс виявили, що активні користувачі смартфонів читають новини частіше, ніж люди, які в основному використовують персональні комп'ютери, лептопи або планшети.

Є докази того, що перехід на смартфони йде пліч-о-пліч із рухом до розподіленого контенту (тобто контенту не з традиційних медіасайтів, а з агрегаторів чи соцмереж). Із відповідей на запитання про те, яким чином до користувачів доходять новини, стало відомо, що люди використовують свої смартфони для доступу до соціальних мереж, однак вони менш схильні використовувати спеціалізовані (брендові) джерела, як-от веб-сайти або додатки.

З яких джерел і за допомогою яких пристроїв переважно забезпечується доступ до новин (в усіх країнах).

 Запитання: Беручи до уваги, що ви отримуєте новини онлайн, використовуючи свій комп’ютер / смартфон / планшет, із якого саме джерела ви їх отримуєте? (Статистична база: всі користуються кількома онлайн-ресурсами для отримання новин за допомогою комп’ютера / смартфона / планшета; всі країни)

Також бачимо значні відмінності залежно від віку й статі. Приміром, жінки значно більше схильні використовувати соціальні мережі для отримання новин і менше схильні використовувати спеціалізовані веб-сайти або додатки. Соціальні мережі — як-от Фейсбук — єдина пошукова система, яка приваблює більше жінок, аніж чоловіків (див. діаграму).

3. Роль агрегаторів новин зростає. Тимчасом як розподілений контент зосереджений здебільшого у Фейсбуку, особливо в США і Європі, в даному дослідженні агрегатори на базі певних веб-платформ уже нині домінують у багатьох країнах — особливо в деяких частинах Азії і континентальної Європи.

Найпопулярніше джерело новин у Кореї — Нейвер (Naver) (66 % охоплення щотижня), агрегатор і портал, який надає повний спектр послуг, включаючи відео, ігри та електронну пошту. Подібна ситуація в Японії, де Yahoo (59 % охоплення щотижня) розповсюджує новини від багатьох видавців через інтернет або мобільні телефони. Ці портали є основним джерелом новин для значної частини населення цих країн, і в багатьох випадках видавці отримують оплату за забезпечення контенту.

Є дані, отримані цього року в фокус-групах та з результатів опитувань, стосовно того, чому багато людей звертаються до соціальних мереж і агрегаторів у пошуках онлайн-новин. За даними опитувань, основні причини — це швидкість оновлення і зручність розташування багатьох джерел інформації в одному місці. Респонденти вважають, що агрегатори виконують свою роботу на відмінно, забезпечуючи швидкий і легкий доступ до різних джерел інформації, але віддають перевагу соціальним мережам — з огляду на більшу інтерактивність.

4. Зростання ролі мобільних пристроїв. Останнім часом в усіх країнах, які є об'єктом моніторингу з 2013 року (див. наступну діаграму), для перегляду новин все більше використовуються смартфони. Натомість популярність ПК зменшується, а зростання використання планшетів сповільнюється, ба навіть зменшується в таких країнах, як Великобританія і Японія.

Вся вибірка свідчить, що активні користувачі смартфонів частіше дивляться новини, ніж користувачі комп'ютерів або планшетів. Майже п'ята частина респондентів (19 %), для яких смартфон є основним пристроєм, кажуть, що читають новини більше п'яти разів на день. Дослідження також виявило, що люди, які використовують декілька пристроїв, із більшою ймовірністю дізнаються про новини частіше. Певною мірою це пов'язано з тим, що ця конкретна група більше зацікавлена в новинах, та водночас це й результат поширення практики користування кількома пристроями. Цього року майже половина (47 %) всієї вибірки використовує два або більше пристроїв для отримання новин щотижня.

У багатьох людей формується залежність від смартфонів, і це також впливає на те, як ці люди починають свій день. Мобільні інтернет-пристрої зайняли своє місце у спальнях, вони все частіше змагаються з радіо, телебаченням та пресою за право надати перші новини дня.

Перше джерело отримання новин 

Запитання: Перше джерело, з якого ви зазвичай отримуєте новини на початку дня? Статистична база: загальна вибірка в кожній країні.

5.Відеоновини не такі популярні, як очікувалося. Цьогорічна несподіванка — споживання відеоновин онлайн зростає значно повільніше, ніж можна було б очікувати. У всіх 26 країнах тільки чверть (24 %) респондентів сказали, що переглядали відеоновини цього тижня. Таке повільне зростання особливо дивне, якщо врахувати вибухове зростання відео й кількість пропозицій. Найбільше відеоконтенту споживають у Сполучених Штатах (33 %), де ньюзруми, заохочені високими рекламними надходженнями та можливостями поширення в соцмережах, активно працюють над цим типом матеріалів. Натомість середній показник у ЄС становить менше чверті (22 %) споживачів відеоновин за останній тиждень, найнижчі рівні спостерігаємо в Данії (15 %) і Нідерландах (17 %).

Загальне число (24 %) споживачів відеоновин зросло лише на один відсоток порівняно з минулим роком (23 %). Частка у США за рік зросла з 30 % до 33 %.

Дослідження виявило, що активні користувачі соцмереж із більшою ймовірністю отримують доступ до відеоновин онлайн, аніж інші групи населення.

Головні перешкоди споживання відеоновин (всі країни)

Запитання: Ви сказали, що зазвичай не дивитеся відеоновини онлайн. Чому? Статистична база: всі, хто не дивився відеоновин онлайн за останній тиждень; всі країни

Переклад варіантів відповідей у діаграмі:

  1. На мою думку, читати — швидше і зручніше.
  2. Реклама на початку ролика дратує.
  3. Відео занадто довго завантажується.
  4. Відео не додає нічого нового до текстів.
  5. Я б подивився на більшому екрані.
  6. Мене турбує вартість (на мобільному).

6. Блокувальники реклами набувають все більшою популярності. 8 % респондентів у загальній вибірці блокують рекламу на своїх смартфонах, а третина опитаних у Німеччині, Великобританії та США заявили, що планують встановити блокувальник реклами на свій телефон наступного року.

Поширеність блокування реклами на ринках країн

Запитання. Чи користуєтеся ви на даний момент на своїх пристроях (лептопі, смартфоні тощо) програмами, що дозволяють блокувати рекламу в інтернеті (приміром, Adblock Plus)? Статистична база: загальна вибірка в кожній країні.

7. Платний контент поступово приживається, але не в усіх країнах. Дослідження виявило, що близько 45 % респондентів платять за друковані газети не рідше одного разу на тиждень. Інша ситуація з оплатою за онлайн-новини: лише 9 % респондентів із США, наприклад, сплачували за онлайн-новини в минулому році.

Відсоток людей, які хоч щось сплачували за онлайн-новини минулого року

Запитання: Чи сплачували ви за онлайн-новини або користувалися платним інформаційним онлайн-сервісом минулого року (це могли бути цифрова передплата, комбінована цифрова / традиційна або разова оплата статі, додатка чи електронного видання)? Статистична база: загальна вибірка в кожній країні.

Жодна неангломовна країна не має показника, більшого за 10 % — що, ймовірно, є наслідком інтенсивної глобальної конкуренції за споживача. Натомість у деяких невеликих країнах, відокремлених географічною або мовною, цей показник становить 20 % і більше, особливо там, де є традиції передплати газет із доставкою додому.

Хоча традиційна модель передплати домінує у США, тут за онлайн-новини сплачують більше — щорічний середній платіж за цю послугу становить $ 87,48 (більші суми показує тільки Великобританія, де щорічний середній платіж становить близько $116, і Швейцарія, де йдеться про суму близько $ 100).

8. Традиційні медіабренди зберігають значення. Дослідження показує, що навіть в добу соцмереж і розподілених медіа інформаційні агентства і традиційні новинні бренди все ще відіграють важливу роль.

Хоча агрегатори й соцмережі є важливими джерелами новин, більшу частину контенту споживачі отримують із друкованих видань, сайтів телерадіомовників, чи ЗМІ, які виникли й функціонують лише в онлайні й інвестують в оригінальний контент. У всіх 26 країнах більш ніж дві третини вибірки (69 %) заходять на сайти брендових газет в інтернеті щотижня, й майже стільки ж (62 %) звертаються до онлайн-сервісів мовників.

Запитання. Якими з вищенаведених джерел ви користувалися (якщо користувалися) впродовж останнього тижня? Статистична база: загальна вибірка в кожній країні.

*ЗМІ, що виникли і функціонують лише в онлайні, на кшталт Buzzfeed чи Huffington Post, які виробляють свій власний контент.

Відсоток у загальній вибірці тих, для кого ті чи інші бренди є головним джерелом доступу до онлайн-новин (вибрані країни)

Запитання: Яка саме з онлайн-платформ є для вас основним джерелом доступу до онлайн-новин? Статистична база: загальна вибірка в кожній країні. Примітка: Ті, хто не користувався послугами онлайн-платформ для отримання новин за останній тиждень, вважаються такими, що не мають певного онлайн-джерела.

Отримані дані показують, що саме брендові ЗМІ, а не журналісти як такі є джерелом довіри. Хоча формат онлайн-новин надає журналістам більше можливостей для самореалізації, спілкування з читачами, а в деяких випадках і для заснування власного бізнесу, традиційні брендові медіа продовжують знаходити відгук у серцях більшості читачів у всьому світі — за винятком Франції. Журналісти мають низьку репутацію в багатьох країнах, як-от у Великобританії, яка має потужну жовту пресу. Хоча рівень довіри до заголовків досить низький, широкий спектр досліджень, включаючи дослідження Ройтерс у 2015 році, доводить, що люди значно більше довіряють джерелам, якими вони звикли користуватися постійно.

Висновки авторів Інституту Ройтерс

Є два протилежні, але важливі фактори в цьогорічних даних. З одного боку, ми бачимо, як видавці втрачають контроль над ринком інформації, деякі споживачі взагалі не звертають уваги, звідки береться контент, крім того, зростає вплив платформ і алгоритмів. І водночас ми мали змогу переконатися, оцінивши дані опитувань, що люди як і раніше прагнуть, цінують і ототожнюють себе із традиційними брендовими медіабрендами. Тож як пояснити це протиріччя?

Найімовірніше — особистим ставленням, типом новин або нашими часто складними стосунками з конкретним брендом. Більшість із нас отримує новини з декількох платформ, через агрегатори й соцмережі, але відсіяти корисний контент із того шуму, який оточує нас, нелегко, й це потребує багато часу. Брендові агентства можуть допомогти споживачам зорієнтуватися, але для досягнення успіху вони мають: (а) надавати інформацію відповідно до специфіки аудиторії, (б) мати відмінності залежно від пропонованого контенту й (в) постійно вдосконалювати свою систему доставки новин в умовах швидкозмінного середовища.

Соціальні мережі й агрегатори усвідомлюють потребу в такому високоякісному контенті для залучення й утримання аудиторії. Водночас видавці прагнуть отримати доступ до величезної глобальної аудиторії й отримати чесну компенсацію за інвестиції, які вони зробили у виробництво оригінального контенту. Основна складність полягає в тому, як знайти й підтримувати належний баланс між цілями й засобами, між ризиком та винагородою.

Хоча деякі видавці, як-от Washington Post, співпрацюють із Facebook Instant Articles, більшість видавців усвідомлює: їм доведеться вполювати обох зайців — інвестувати також у веб-сайти й додатки для утримання й виховання свого лояльного споживача, з подальшою монетизацією своїх послуг.

Отримання доходу від онлайн-контенту є критичною проблемою для видавців, особливо для представників друкованих видань. Але рух до розподіленого контенту, відбитий у цьому звіті, складна економіка мобільних платформ і зростання блокування реклами все більше тисне на стійкість традиційних бізнес-моделей.

Як і в попередні роки, ми бачимо неоднорідність природи змін під тиском цифрової доби як між різними поколіннями, так і в межах країн. Ми бачимо, що деякі країни частково захищені своїм рівнем культури, мовними перешкодами або бюрократичним регулюванням, тимчасом як інші відчувають повну силу приходу нової цифрової доби. Ми бачимо, як молодь різними шляхами отримує доступ до новин, переважно з мобільних платформ і соціальних мереж. Важко сказати, як далеко — чи як швидко — сягне поступ до розподілених медіа, але це вже відчувається як початок нового етапу руйнування традиційних медіа. Інформагентства повинні бути готовими адаптуватися до змін заздалегідь — усвідомлюючи при цьому, що репутація журналістів, неупередженість та довіра до бренду залишатимуться необхідною, якщо не головною складовою успіху.

 

 

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Фото: imgur.com
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду