Українські ЗМІ втрачають довіру, але ставлення до російських ЗМІ критично погіршилось навіть на Сході. Соцопитування

Українські ЗМІ втрачають довіру, але ставлення до російських ЗМІ критично погіршилось навіть на Сході. Соцопитування

17:37,
1 Липня 2015
16335

Українські ЗМІ втрачають довіру, але ставлення до російських ЗМІ критично погіршилось навіть на Сході. Соцопитування

17:37,
1 Липня 2015
16335
Українські ЗМІ втрачають довіру, але ставлення до російських ЗМІ критично погіршилось навіть на Сході. Соцопитування
Українські ЗМІ втрачають довіру, але ставлення до російських ЗМІ критично погіршилось навіть на Сході. Соцопитування
Українські ЗМІ втрачають довіру аудиторії майже по всій Україні, крім Західного регіону. Проте російські ЗМІ втрачають довіру набагато сильніше, в тому числі на Сході та Півдні. Лише 1% опитаних по Україні відповіли, що з початку року вони покращили ставлення до російських ЗМІ, в той час як 60% - погіршили та 28% - не змінили. Результати соціологічного опитування, проведеного КМІС на замовлення ГО «Детектор медіа».

Київський міжнародний інститут соціології на замовлення ГО «Телекритика» провів соціологічне опитування «Ставлення населення до ЗМІ, пропаганди та медіареформ в період конфлікту». Опитування проводилося з 20 травня по 2 червня. Вибірка дослідження – повнолітнє неінституційне населення України, за винятком окупованого Криму. Території «ДНР» та «ЛНР» також охоплені опитуванням, проте через об’єктивну неможливість забезпечити випадковий відбір населених пунктів у межах цих районів інтерв’юери працювали у декількох доступних та порівняно безпечних містах. Таким чином дані з «ДНР/ЛНР» не є строго репрезентативними. Усього протягом польового етапу було опитано 2022 респонденти методом особистого інтерв’ю, без непідконтрольних територій обсяг вибірки складає 1894 респонденти. Максимальна похибка вибірки 3.45%.  

MediaSapiens уже опублікував першу частину дослідження «Прозорість медіа власності». 

Ця частина дослідження – про користування українськими та російськими ЗМІ та ставлення до них у всіх регіонах України в ситуації військового протистояння, а також ставлення до цензури та пропаганди. 

В ситуації жорсткого протистояння України та Росії медіа є одним з найсильніших різновидів впливу. Джерело отримання інформації, як буде показано нижче, значуще пов’язано з тією сукупністю ідеологем, з якими погоджується людина. Хоча переважна більшість українців користується українськими ТБ та інтернет-ЗМІ, лишається невелика частка людей, які продовжують споживати російський інформаційний продукт. Близько 22% опитаних регулярно користуються і українськими, і російськими джерелами інформації. 

61% українців дізнаються новини з українських загальнонаціональних каналів щодня, ще 26% - кілька разів на тиждень, 4% - кілька разів на місяць. Західний та Центральний регіони дивляться новини на цих телеканалах частіше, Південний та Східний – трохи рідше, але загалом тижневе охоплення українськими новинами варіюється від 84% до 95%.

21% респондентів користуються українськими Інтернет-ЗМІ щодня, 17% - кілька разів на тиждень, 5% - кілька разів на місяць. І трохи більше половини опитаних ніколи не користуються ними як джерелом новин. Відтак, тижневе охоплення сягає 42%. Так само як і у випадку загальнонаціональних каналів, до українських інтернет-ЗМІ частіше звертаються в Західному та Центральному регіонах, рідше – в Південному та особливо Східному.

Тижневе покриття російських телевізійних новин в Україні – 18%. Відмінності між регіонами не дуже виражені: наприклад, Захід дивиться новини на російських телеканалах майже так само часто, як і Схід. Дивлення російського ТБ, ймовірно, пов’язано не лише з уподобаннями глядачів у певному регіоні, але й з доступністю цих телеканалів (що залежить від поширеності супутникового типу прийому телесигналу, наявності нелегальних каналів у кабельних операторів у регіоні тощо). Іншими словами, однакова інтенсивність перегляду російського контенту в різних регіонах може пояснюватись тим, що в одному він більш доступний, а в іншому – більш затребуваний. 

Тижнева аудиторія російських інтернет-ЗМІ в Україні – 23%. Найменше читають їх на Заході та на Сході, найбільше – Південному та Центральному регіонах. Порівняно нечасте користування російськими інтернет-ЗМІ на Сході пов’язане найнижчим відсотком інтернет-користувачів у цьому регіоні - 46% проти 62% по Україні в цілому. 

Якщо проаналізувати користування українськими та російськими інтернет-ЗМІ тільки серед користувачів мережі, з’ясовується, що відсоток тих, хто звертається до російських інтернет-джерел щонайменше кілька разів на тиждень, майже не відрізняється по регіонам (за винятком Заходу): від 29% до 32% користувачів в Центральній, Південній та Східній Україні та 17% у Західній. Натомість українські інтернет-ЗМІ мають типовий профіль аудиторії: найбільше їх читають на Заході, найменше – на Сході. 

Щоб підсумувати усю вищенаведену інформацію, була здійснена кластеризація аудиторії за типом та частотою джерел новин, до яких вона звертається. 72% дізнається новини з переважно українських телеканалів та інтернет-ЗМІ (43% тільки дивляться ТВ, 29% також користуються інтернетом). 22% регулярно звертається і до українських, і до російських джерел інформації (з них 9% - тільки телеглядачі). 6% практично не цікавиться новинами з жодних із перерахованих ЗМІ.

Українські ЗМІ втрачають довіру аудиторії майже по всій Україні, крім Західного регіону. На Півдні, Сході та Центрі відсоток тих, хто сказав, що ставлення до українських медіа з початку року у них погіршилось, переважає відсоток тих, у кого воно покращилось.  В цілому по Україні 65% респондентів не змінили своє ставлення, 19% погіршили та 11%  -покращили.

Поступова втрата довіри до українських мас-медіа, критична в період інформаційної війни, компенсується тим, що російські ЗМІ втрачають довіру набагато сильніше, в тому числі на Сході та Півдні. Лише 1% опитаних по Україні відповіли, що з початку року вони покращили ставлення до російських ЗМІ, в той час як 60% - погіршили та 28% - не змінили.

В українців не склалось однозначного ставлення до цензури та пропаганди в засобах масової інформації. З одного боку, 56% опитаних повністю або скоріше погоджуються, що журналісти можуть робити пропагандистські репортажі в інтересах української держави (ще 22% не погоджуються та 21% не можуть відповісти). Позиція досить одностайна в регіональному розрізі, хіба що на Сході більше третини не мають чіткої позиції з цього приводу.

З іншого боку, 54% респондентів повністю або скоріше погоджуються, що журналістам можна критикувати українську армію (ще 24% не згодні та 21% не мають відповіді). Це твердження так само зустрічає значно більше підтримки, аніж незгоди, у всіх регіонах. 

Ми маємо два взаємодоповнюючі пояснення такому розподілу відповідей. З одного боку, на думку українців, пропаганда на користь України та критика армії не є взаємовиключними. Відтак, журналісти мають право робити і одне, і друге; допустима пропаганда, але не вітається цензура. З іншого боку, частина опитаних могла зрозуміти ці запитання як такі, що стосуються відсутності заборон на пропаганду та критику, тобто свободи слова в країні. В цьому контексті журналісти дійсно можуть як займатися пропагандою, так і критикою армії без суттєвого ризику постраждати за це. 

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду