Консолідуючі й мотивуючі ціннісні орієнтири нової України

112.ua

Телевізійна група StarLightMedia  й телекінопродакшн Film.ua Group завершили перший, дослідницький етап проекту«Цінностінової України». Мета проекту – знайти спільні ціннісні орієнтири, здатні об’єднати, мотивувати і направити українське суспільство, та сприяти їхньому впровадженню.

Дослідження проводилося методом експертних інтерв’ю у січні-березні 2015 року. За 3 місяці було проведено 31 інтерв’ю, також опрацьовано 8 письмових робіт. За результатами цього сформовано три великі ціннітні орієнтири, із кількома цінностями у кожному, і 1 підхід. З 1 березня до 10 квітня 2015 список цінностей було винесено у публічне поле на громадські слухання, коли кожен бажачий мав змогу висловитися з приводу викладеного.

Зараз проект переходить на другий етап – впровадження винайдених цінностей у суспільстві. Співорганізатори планують зробити це через мультидисциплінарний проект, до якого запрошують приєднатися всіх виробників культурного продукту. Також результати дослідження будуть презентовані творчим колективам StarLightMedia та FILM.UA для використання в їхніх теле- та кінопроектах, а також запропоновані для використання іншим ЗМІ. За словами співорганізаторів, цінності орієнтири – не та річ, яку потрібно доносити «в лоб». Мова йде про органічну інтеграцію у практиках, емоційних та наративних жанрах, й показ конкретних позитивних прикладів втілення цих цінностей у людях і вчинках.

Соціолог, учасник Несторівської групи Вікторія Бриндза: «Цінності людини формуються в процесі виховання, здобуття освіти, перебування в певному соціальному та медійному середовищі. Вони відображають наше уявлення про те, що є правильним/допустимим, а що ні. Цінностям не можна навчити, вони передаються через суспільний дискурс. Внаслідок великих потрясінь, таких, яким став Майдан Гідності, в українському суспільстві відбувся ціннісний струс, але не варто очікувати, що це автоматично призведе до ціннісного зсуву, адже цінності суспільства змінюються ще повільніше, ніж цінності окремої людини. Зміни, однак, можливі, зокрема через збільшення прикладів нової і успішної поведінки, через суспільну дискусію довкола того, що правильно, а що ні, через зміну стимулів (яка поведінка видається вигідною), а також через закріплення нових цінностей в нормах співжиття у суспільстві».

Консолідуючі й мотивуючі ціннісні орієнтири нової України

1. Свобода. Україна має бути територієюсвободи. Ми йдемо шляхом самоорганізації, десакралізації влади, сервісної держави, створення правил, котрі будуть прийняті виконавцями. Просто примуси та заборони не підходять. Закони повинні бути справедливими у розумінні тих, кого вони стосуються. Правила можуть і мають обговорюватися на «віче».

Свобода означає відповідальність. Кожен має взяти відповідальність за своє життя, свою сім’ю і своє оточення на себе. З цим йдуть децентралізація, територіальні громади, ініціативність.

Де усвідомлена відповідальність, там і гідність. Основою нашого буття буде повага до себе і розуміння, що кожна людина має право на індивідуальну гідність.

2. Солідарність. В Україні продовжуть співіснувати різні соціо-культурні групи, різні ідентичності: в цьому наша спільна драма, але і можливість. У різноманітності – наша сила. Нас об`єднає спільна національна свідомість, спільні цінності. На перше місце в об’єднанні вийде солідарність: почуття взаєморозуміння, співробітництва, взаємопідтримки між різними групами, самовіддачі заради братерства, суспільної довіри. Ми навчимося розмовляти один з одним, з «інакшим» заради результату. Ми різні, але хочемо бути разом. Недалеке минуле нас роз’єднує, але майбутнє об’єднає.

Україна продовжуватиме шлях толерантної імиролюбної країни, для якої важливим є добросусідство.

Але для українців завжди будуть близькими мужність, захист. Ніхто не має права нам загрожувати, ми боронитимемо свою землю.

3. Економічне процвітання. Визнання отримає чесний труд, успіх, самовираження, продуктивність, професіоналізм, і, як результат, чесний добробут. Добробут буде результатом особистих зусиль, не випажку. Будемо розвивати індивідуальне підприємництво і разом працювати на підвищення якості життя. Україна стане країною для процвітаючого бізнесу, для виробництва і торгівлі, для середнього класу.

Ми будемо суб’єктом спільноти розвинутих країн і знайдемо своє місце у світовому розподілі праці.

Для цього робитимемо ставку на технології, іновації, знання. Нам мало бути сировинною країною, Україна продаватиме продукт із доданою вартістю.

Мусимо стати державою, націленою на майбутнє: візуалізувати нашу країну в різних перспективах: за 5 років (для себе), за 20 років (для наших дітей).

І потрібно хвалити, багато хвалити людей.

Список джерел, науковців, громадських діячів та лідерів думок, станом на 10 квітня 2015, в алфавітному порядку:

  1. Наталя Амельченко (Національний університет "Києво-Могилянська Академія"), інтерв’ю, лютий 2015.
  2. Олег Афанас'єв (Консалтингова Група BusinesSystem), інтерв’ю, лютий 201
  3. Євгенія Близнюк (служба аналітики Адміністрації Президента України), інтерв’ю, січень2015.
  4. Вікторія Бриндза (Несторівська група), інтерв’ю, лютий 2015.
  5. Вадим Васютинський (Інститут соціальної та політичної психології АПН України), інтерв’ю, квітень 2015.
  6. Ярослава Верменич (Інститут історії НАН України), інтерв’ю, січень 2015.
  7. Володимир Головко (Інститут історії НАН України), інтерв’ю, січень 2015.
  8. Ярослав Грицак (Український католицький університет), Хто такі українці і чого вони хочуть, 2011 (http://krytyka.com/articles/khto-taki-ukrayintsi-i-choho-vony-khochut); інтерв’ю, лютий 2015.
  9. Богдан Данилишин (економіст, НАН України), Что может объединить восток и запад Украины, 2015 (http://nv.ua/opinion/danylyshyn/chego-nedostaet-ukrainskoy-nacionalnoy-idee-33663.html), лютий 2015.
  10. Сергій Дацюк (філософ), Нариси української ідентичності, 2014 (http://blogs.pravda.com.ua/authors/datsuk/53df45911a0f1/); інтерв’ю, лютий 2015.
  11. Андрій Длігач (Громадянська платформа «Нова країна»), інтерв’ю, лютий 2015.
  12. Андрій Єрмолаєв (Інститут стратегічних досліджень «Нова Україна»), інтерв’ю, лютий 2015.
  13. Тетяна Желтомирська (незалежний експерт), інтерв’ю, лютий 2015.
  14. Андрій Заблоцький (незалежний політичний і медійний експерт), інтерв’ю, лютий 2015.
  15. Алла Задніпровська (бізнес-коуч, МКГ «ЖиваСправа»), інтерв’ю, лютий 2015.
  16. Сергій Здіорук (Національний інститут стратегічних досліджень), інтерв’ю, січень 2015.
  17. Ініціатива 21 листопада (http://2111.org.ua), презентація, лютий 2015.
  18. Світлана Калініна (медіаексперт), інтерв’ю, січень 2015.
  19. Саша Кольцова (громадський діяч, музична група «Крихітка»), інтерв’ю, січень 2015.
  20. Олександр Ксенофонтов (Агентство Іміджу України), інтерв’ю, лютий 2015.
  21. Культурні практики і культурна політика (Актуальні питання соціокультурної модернізації в Україні), Центр соціальних досліджень «СОФІЯ», 2012, http://new.sofia.com.ua/assets/files/attaches/2012/pr20120828.pdf
  22. Станіслав Кульчицький (Інститут історії НАН Українфи), інтерв’ю, січень 2015.
  23. Олександр Левцун (Інститут стратегічних досліджень «Нова Україна»), інтерв’ю, березень 2015.
  24. Володимир Лупацій (Центр стратегічних досліджень «Софія»), інтерв’ю, березень 2015.
  25. Олександр Майборода (Інститут політичних та етнонаціональних дослідженьНАН України), інтерв’ю, січень 2015.
  26. Оксана Мельничук (екс-Національний інститут стратегічних досліджень), інтерв’ю, січень 2015.
  27. Лариса Нагорна (екс-Інститут політичних та етнонаціональних досліджень НАН України), Регіональнаідентичність: український контекст (http://www.ipiend.gov.ua/img/monograph/file/Nagorna_50.pdf), 2008.
  28. Віра Нанівська (Політична школа Віри Нанівської), інтерв’ю, лютий 2015.
  29. Марта Наумова (Інститут соціології НАН України), інтерв’ю, лютий 2015.
  30. Несторівська група, Договір гідності заради сталого розвитку (http://nestorgroup.org/documents/), 2015.
  31. Володимир Нікітін (Foundation for Future), інтерв'ю, березень 2015.
  32. Роман Ольшевский (Громадянська платформа «Нова країна»), інтерв’ю, лютий 2015.
  33. Олександр Пасхавер (вчений-економіст, Академія технологічних наук України), С нашими нынешними ценностями мы не можем быть богатой страной (http://reinvent.platfor.ma/aleksandr-paskhaverr/), лютий 2015.
  34. Валерій Пекар (Громадянська платформа «Нова країна»), інтерв’ю, січень 2015.
  35. Наталя Попович (УКМЦ), інтерв’ю, лютий 2015.
  36. Степіко М., Українськаідентичність: феномен і засади формування (http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Ident-62307.pdf), 2011.
  37. Влад Троїцький (ГОГОЛЬфест), інтерв’ю, січень 2015.
  38. Український характер (Характерні соціально-психологичні особеливості населення України). Аналітична доповідь, Центр соціальних досліджень «СОФІЯ», 2011 (http://www.slideshare.net/GoodPolitics/ss-12795282)
  39. Аліна Фролова (УКМЦ), інтерв’ю, січень 2015.

 

comments powered by Disqus