Дисбаланс на користь влади зберігається - дослідження новин Академією української преси

Метою досліження було визначити стан та динаміку політичного змісту новин українських телеканалів у період виборчої кампанії. 

Дослідники проаналізували 42 випуски новин центральних каналів у prіme-tіme, тобто 810 повідомлень, з яких 636 було про Україну. Період моніторингу - 14-19 вересня 2015.

За основні показники автори взяли ступінь збалансованості інтерпретації подій, рейтинг уваги до політичних суб’єктів/оцінки, рейтинг уваги до політичних суб’єктів/оцінки політичних суб’єктів, доступ політиків до новинного ефіру (обсяг синхрону) та типи новинного мовлення.  

Так АУП дійшла висновку, що в українських теленовинах дисбаланс на користь влади зберігається: увага до представників правлячої коаліції у чотири рази більша за увагу до опозиції. 

Основні констатації:

  • 46% новинного потоку − політичні новини в Україні (у вересні 2014 року 54%). Порівняно с минулим роком новини стали менш україноцентричними. 
  • 14% повідомлень – з декількома точками зору на події, що на рівні минулого року.
  • внутрішня державна політика, діяльність органів влади найчастіше згадувана головна тема повідомлень. Порівняно з минулим роком у чотири рази зросла частка сюжетів про боротьбу з корупцією.
  • місцеві вибори як головна і додаткова тема присутня у 6% повідомлень (наприкінці вересня 2014– у 20%). 
  • легітимність виборів ставиться під сумнів у 14% повідомлень щодо них.
  • порівняно з вереснем 2014 року зменшилася частка повідомлень про події на Сході
  • лідери уваги серед інститутів − силові структури, серед політичних об’єднань − Радикальна партія О.Ляшка та Блок П.Порошенка.
  • дисбаланс уваги на користь влади: увага до представників правлячої коаліції у 4 рази більша за увагу до опозиції . 
  • частка синхрону представників влади у 3.3 рази більша за частку синхрону представників опозиції. Найбільша частка прямої мови у представників центральних органів влади і Блоку П.Порошенка. 

За місяць до виборів 46% повідомлень новинних програм стосувалися політичних подій в Україні (на четвертому тижні вересня 2014 за місяць до виборів у ВР 54%). Найбільше їх на каналі Україна (55%, рік тому 78%) та ICTV – 53% (рік тому 77%), найменше на 1+1 (35%) та Інтері – 39%. 

Внутрішня державна політика, діяльність органів влади – найчастіше згадувана головна тема повідомлень – 23% (у вересні 2014 – 15%). 12% – війна на сході України (минулого року 28%), 10% - соціальна сфера. Помітно зросла частка репортажів про боротьбу з корупцією – 13% як головна і додаткові теми (рік тому 3%). Найбільша вона на Інтері (19%), каналах Україна та ICTV – по 15%. Події у Києві (44%) та на Сході (27%) у фокусі уваги новин тижня.

Вибори до місцевих органів влади як головна і додаткова тема фігурують у 6% повідомлень (у 2014 році 20%). Найчастіше про них говорилося в новинах каналів Україна (10%), Інтер та ICTV – 9%. Про вибори у ДНР та ЛНР йдеться у 2% усіх повідомлень і про їхню нелегітимність не говорять. Якщо вибори в Україні в цілому є головною темою, то у 14% випадків згадується про їхню нелегітимність.

З боку України серед учасників конфлікту найбільша увага до держави та її органів (22%, минулого року у вересні 31%) та збройних сил (19%, минулого року 34%). З боку іншої сторони – до Росії та її керівних органів (8%, минулого року 15%), до озброєних формувань ДНР та ЛНР – 6% (минулого року 11%) та цивільного населення східних областей – 5% (у вересні 2014 – 10%).

Серед зарубіжних керівників держав Нормандської четвірки найчастіше згадується В.Путін – 2%.

З української сторони найпозитивніше згадувалися постраждалі у зоні АТО, полонені, поранені та загиблі – по 22%, а негативні та іронічні оцінки найчастіше адресовані добровольчим батальйонам – 36%. Цивільне населення на сході оцінюється переважно нейтрально (91%, у вересні минулого року 93%), а незаконні озброєні формування ДНР, ЛНР, Новоросія , Росія та її державні органи, ЗС Росії – від 2/3 до 75% переважно негативно. 

Українські учасники конфлікту найчастіше маркувалися як патріоти, активісти, волонтери, добровольці (9%), постраждалі в зоні АТО, заручники, полонені (4%), сім’ї та родичі військових (4%), українські військові (3%), біженці, переселенці – 3%. Поодинокими є згадування “внутрішніх контрабандистів”.

Водночас протилежна сторона конфлікту в українських новинах найчастіше іменувалася терористами, бойовиками, найманцями, бандитами (12%), агресором, ворогом, супротивником (5%), мирним населенням сходу України (4%), російськими військовими, диверсантами (2%) и лише зрідка “сепаратистами” та “окупантами” – по 1%.

14% повідомлень в цілому були з декількома точками зору (у вересні 2014 – 12%). Найбільше їх, як і минулого року на СТБ – 22 (було 26%) та на каналі Україна – 21%. 

10% повідомлень супроводжувалися негативним контекстом (минулого року 13%). Найбільший він на СТБ та 5-му каналі – по 15%, а найменший на каналі Україна (7%) та Інтері – 8%. Позитивний контекст в середньому складає 12%, найбільший на ICTV – 20%.

Увага до політичних партій, політичних персон, політичних інститутів склала відповідно 24%, 46%, 80% (минулого року 28%, 47%, 75%). Серед політичних інститутів найчастіше згадуються силові відомства – 47% (у вересні 2014 35%), Верховна Рада – 19%, Суд і прокуратура (18%). Сумнівні та негативні оцінки найчастіше адресовані Верховному суду (50%) і Національному банку (25%). Політичні інститути найкритичніше оцінювалися в новинах СТБ – 22%.

Лідерами уваги до політичних організацій у новинних програмах вересня є Радикальна партія О.Ляшка – 8%, Блок П.Порошенка і Правляча коаліція – по 5%. Найчастіше позитивно/нейтрально і найчастіше негативно оцінювалася Радикальна партія О.Ляшка – 6% та 4% відповідно.

Увага в новинах найбільша до П.Порошенка – 10% (минулого року 13%), А.Яценюка – 6%, О.Ляшка та І.Мосійчука – по 5%. Іронічні та негативні оцінки найчастіше адресувалися Ю.Сиротюку (100%), І.Швайці (100%), І.Мосійчуку (66%).

49 політиків та державних службовців мали синхрон більше 40 секунд. Найбільша частка синхрону у П.Порошенка та А.Яценюка – по 8%, І.Мосійчука (7%), В.Гройсмана – 4%, О.Ляшко (4%), Н.Королевської (4%), А.Лисенко (4%), Ю.Тимошенко – 3%. 

Серед партій, які претендуватимуть на місця в органах місцевого врядування, найчастіше згадуються представники Блока П.Порошенка – 18%, Радикальної партії О.Ляшка – 12%, Народного фронту – 10% (партія офіційно не братиме участь у виборах), ВО Батьківшини - 6%, Свободи та Опозиційного блоку – по 4%. Високою є увага до позапартійних представників центральних органів влади – 17%, проте низькою (2%) до влади регіональної. В цілому увага до представників влади у 4 рази більша за увагу до опозиції – 62% проти 15% (наприкінці вересня минулого року у 8 разів).

Найбільший синхрон у працівників центральних органів влади – 21% (минулого року 24%). У представників Блоку П.Порошенка 18%, Радикальної партії О.Ляшка – 12%, Народного фронту – 10%, Опозиційного блоку – 9% синхрону, ВО Батьківшина та Самопоміч – по 4%. В цілому частка коментарів та повідомлень представників влади у 3.3 рази більша за частку прямої мови тих, хто належить до опозиції – 65% проти 20% (минулого року у 6 разів). 

Проведення дослідження стало можливим завдяки американському народові. Зміст цієї презентації є винятковою власністю Академії Української Преси і не обов’язково відображає точки зору Агентства США з Міжнародного Розвитку (USAID) та Інтерньюз Нетворк.

comments powered by Disqus