Більшість харків’ян та майже всі львів’яни є стійкими до засобів проросійської пропаганди

Більшість харків’ян та майже всі львів’яни є стійкими до засобів проросійської пропаганди

17:23,
28 Травня 2015
3651

Більшість харків’ян та майже всі львів’яни є стійкими до засобів проросійської пропаганди

17:23,
28 Травня 2015
3651
Більшість харків’ян та майже всі львів’яни є стійкими до засобів проросійської пропаганди
Більшість харків’ян та майже всі львів’яни є стійкими до засобів проросійської пропаганди
Автори:
На Медіафорумі презентували дослідження, яке показало, що 61% харків’ян не піддаються проросійським впливам, які циркулюють в українському інформаційному просторі. У Львові таких мешканців на половину більше – 94%.

У Львові стартувала найбільша медіа подія України – третій Медіафорум. Більше шестиста журналістів, редакторів та аналітиків зібрались на Арені Львів, щоб обговорити «Медіа в час бурхливих змін» – саме такою є тема цьогорічного медіафоруму. Протягом трьох днів учасники дискутуватимуть про роль ЗМІ у драматичних подіях в Україні, а також нові тенденції світових медіа, нові технології та журналістські стандарти, сучасні підходи до стратегії розвитку ЗМІ.

На третьому Медіафорумі презентували дослідження, результати якого показали, що 61% харків’ян не піддаються проросійським впливам, які циркулюють в українському інформаційному просторі. У Львові таких мешканців на половину більше – 94%. Це дослідження на на замовлення ГО «Львівський медіафорум» та за підтримки представництва Європейського Союзу провела в травні соціологічна агенція «Фама».

Про це йдеться на сайті Media forum.

Досліджуючи чутливість до пропаганди, усіх опитаних було поділено на наступні групи: «несамостійні-стійкі», «несамостійні-ті, що піддаються впливу», «самостійні-стійкі» та «самостійні-ті, що піддаються впливу».

У Львові, як і у Харкові більше є тих, які мислять несамостійно. Проте, у Львові таких більше:  59% – у Львові, а 51% – у Харкові. Найбільшою у кожному з міст є частка осіб, які мислять несамостійно, проте є стійкими до російської пропаганди (34% – у Харкові, та 56% – у Львові).

Відмінним у містах є те, що у Харкові більше тих, які піддаються впливу російської пропаганди (39%)  («самостійники» + «несамостійники») та  у десять разів більше, ніж у Львові тих, які є самостійними у свої поглядах та піддаються впливу російської пропаганди.

Львів’яни  більше схильні до обговорення новин політичного та суспільного характеру з ким би то не було – друзі, родичі, колеги, навіть випадкові перехожі потрапляють в їхні інформаційні тенета; 39% опитаних роблять це часто або постійно. Харків’яни більш стримані у розповсюдженні та обговоренні новин: 22% респондентів зізнались, що обговорюють новини із друзями, родичами та колегами.

«Хоча підтверджується те, що у Харкові більше, ніж у Львові, тих, які піддаються впливу проросійської пропаганди, проте частки осіб, які мають потенціал до сприйняття пропаганди є майже однаковими у двох містах. Слід зауважити, що в Харкові саме ті, які піддаються впливу проросійської пропаганди є більш комунікативно активними, тобто часто обговорюють новини політичного та суспільного характеру. Натомість  ті, які стійкі до проросійської пропаганди, тримають свою думку при собі, не особливо активно її обговорюють. У Львові – активне обговорення новин на рівні 40% випадків», – зазначила кандидат соціологічних наук, директор соціологічної агенції «Фама», Мар’яна Малачівська-Данчак.

Третина у Львові (30%)  та більше третини (39%) у Харкові опитаних стверджують, що ніколи не перевіряють правдивість тверджень, які вони отримали з певного новинного джерела на інших ресурсах, що свідчить про достатньо високий рівень некритичного мислення у двох містах.

Найчастіше, як львів’яни, так і харків’яни перевіряють новини на політичні, економічні теми, питання, пов’язані з АТО та місцеві новини. Теги, які називалися респондентами дуже часто перегукуються, що підтверджує те, що питання, у яких мешканці хочуть бути впевненими чи переконатися є спільними.

Помічено дві тенденції: харків’яни значно менше довіряють новинним ресурсам, аніж львів’яни; серед опитаних харків’ян є дещо вищим рівень довіри до російських новинних ресурсів, на відміну від львів’ян, де рівень довіри до цих ресурсів є практично на рівні «0».

Частка осіб, яким притаманна “сліпа віра” у повідомлення медіа-ресурсів у містах є однаковою – по 13%. Також однаковою у містах є частка тих осіб, які скептично сприймають будь-яку інформацію незалежно від джерела подачі – по 2%.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Media forum
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду