«Медіаграмотність – запорука виграшу в інформаційній війні»: у Києві обговорили стан впровадження медіаосвіти

18-19 березня у Києві відбулась Четверта міжнародна науково-методична конференція «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи», організована Академією Української Преси.  У ній взяли участь педагоги, співробітники бібліотек, експерти із медіаосвіти, дослідники медіа, громадські активісти.  Під час конференції працювало декілька секцій, присвячених різним аспектам медіаосвіти: впровадження її у початковій школі, середній школі, вищій школі, підготовка педагогів у закладах післядипломної освіти, медіапсихологія, а також медіаграмотність як громадянська компетенція.

Учасники конференції неодноразово повертались до питання, чому медіаграмотність особливо необхідна зараз, і який зміст у неї має бути закладений. «Ви працюєте над медіаграмотністю у дуже складних умовах, коли Україна перебуває у вирі безпрецедентної гібридної війни, - зазначив на відкритті конференції Джон А. Пеннел, виконуючий обов’язки директора Регіональної місії Агентства США (USAID) в Україні, Білорусі, Молдові та на Кіпрі. – Путін використовує різні методи - пропаганду, напівправду, провокації, прагнучи роз’єднати Україну».

Пан Пеннел підкреслив, що українські ЗМІ не мають вдаватися до контрпропаганди у відповідь, замість цього – повідомляти правду та дотримуватись стандартів: «А щоб медіа дотримувались стандартів, треба підвищити рівень медіаграмотності населення, тоді у громадян будуть вищі очікування від контенту ЗМІ. Треба дати їм інструмент, як відрізняти об’єктивну інформацію від пропаганди, політичної джинси, інформаційного сміття. Тому медіаграмотність запорука того, що ми виграємо інформаційну війну». 

Джон А. Пеннел, виконуючий обов’язки директора Регіональної місії Агентства США (USAID) в Україні, Білорусі, Молдові та на Кіпрі

З цією думкою погодився і Вейн Шарп, директор Інтерньюз в Україні: «Якщо ви припините споживати неякісний продукт, він зрештою зникне».  Водночас пан Шарп наголосив на необхідності проводити навчання та тренінги для журналістів, аби підвищувати їх професіоналізм.

Наталя Лигачова, шеф-редакторка «Детектора медіа», зазначила, що педагоги, які викладають медіаграмотність, мають враховувати  сучасні медіатенденції та виклики, які стоять перед українськими ЗМІ.  Зокрема, це розвиток інтернету та технологій - через що користувачі зараз шукають інформацію вже не у конкретному ЗМІ, а послуговуються агрегаторами новин, пошуковиками, соціальними медіа.  Небезпека таких джерел полягає у тому, що там ніхто не перевіряє інформацію, сказала пані Лигачова, і важливо аби учні та студенти усвідомлювали це й шукали традиційні ЗМІ, які витрачають час на перевірку інформації.  «Але чи є такі ЗМІ, яким можна довіряти, в Україні – це питання, - зазначила пані Лигачова. – Головна риса українського  медіаландшафту – це олігархізація, що особливо помітно на телеканалах, де у новинах можуть відстоюватися інтереси політиків.  Як засвідчило нещодавнє соціологічне дослідження, більшість глядачів не усвідомлюють цього». 

Нагадаємо, що ГО «Телекритика» нещодавно презентувала результати соцопитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології: згідно із ним, лише 11% громадян вважають, що у ток-шоу відстоюються інтереси політиків чи олігархів. Водночас, 45% громадян відповіли, що курс з медіаосвіти має бути запроваджений у школах.

«Такі результати ще раз доводять, наскільки важливою зараз є медіаграмотність, пояснення споживачам ЗМІ, до яких маніпуляцій можуть вдаватись медіа», - сказала Наталія Лигачова.  

Вона назвала й інші риси медіапростору: це джинса (зокрема, корпоративна), «скандалізація» контенту – акцент на негативі, перетворення новинної стрічки не на повідомлення про факти, а повідомлення чиїхось інтерпретацій цих фактів. «Ще одна серйозна проблема наших ЗМІ – це використання ними мови ненависті та ворожнечі. У цьому контексті треба згадати висвітлення у ЗМІ  відкриття тимчасового притулку для біженців у Яготині – це, можна сказати, концентрація усіх негативних рис наших медіа», - зауважила пані Лигачова (огляд висвітлення цієї теми  зробив Сергій Лефтер у матеріалі «Залякати сирійськими біженцями. Майстер-клас українських ЗМІ»).

На конференції виступила Наталія Вяткіна, директорка Інституту модернізації місту освіти, вона зазначила, що ЮНЕСКО визнало медіаграмотність одним із пріоритетних напрямів освіти 21 століття.  «Думаю, що Україна має хороші шанси на розвиток у цій сфері.  Якщо в державі розвивається напрям критичного мислення, то значить що тут дотримуються демократичні цінності», - зауважила пані Вяткіна.

Нагадаємо, що Концепцію впровадження медіаосвіти в Україні було ухвалено ще 2010 року.  У 2016 році завершується експериментальний етап впровадження - під час нього в частині шкіл (участь в експерименті беруть близько 120 шкіл із різних областей України) викладається предмет «медіакультура» для учнів 10-го классу. Крім того, багато навчальних закладів долучились за власною ініціативою, де її впровадженням займаються педагоги-ентузіасти.  

Однак зараз обговорюється проект оновлення Концепції, зазначила Любов Найдьонова, заступниця директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, завідувачка лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти. Концепція потребує оновлення через зміну контексту – гібридну війну, воєнні дії. «Навіть якщо війна закінчиться прямо зараз, у найкращому випадку наслідки цієї війни будуть відчуватися ще як мінімум 5 років, і для подолання цих наслідків, медіаосвіта необхідна», - зауважила пані Найдьонова. Найближчим часом спільнота педагогів та науковців буде обговорювати зміни, які потрібно внести у концепцію.

Нагадаємо, що нещодавно MediaSapiens повідомляв про підсумки проекту «Програма медіаграмотності для громадян», який триває з липня 2015 року до кінця березня 2016 року.

 Фото надані організаторами

comments powered by Disqus