Яка історія зібрала найбільшу кількість лайків у світі?

У цій історії є чоловік, який рятує світ, жертвуючи собою. Головний герой цієї розповіді — проста людина, яка йде проти усталеного порядку світу. Його вбивають, але він воскресає. Так, це історія Ісуса Христа. Структуру, закладену в Біблії, використовують у багатьох голлівудських фільмах. Популярність таких сюжетів доводить, що більшість населення нашої планети готова сприймати історії саме за таким каноном. Звісно, існують також прихильники арт-хаусу, але їхня кількість буде коливатися в межах статистичної похибки.

Окрім сюжету, важливо розуміти, що хоче чути більшість людей. Кожен із нас, найімовірніше, хотів би мати в компанії людину, яка би розповідала про дешеві авіаквитки й можливості бюджетного та хорошого відпочинку. Також більшість, мабуть, не відмовилася б від знайомого, який би розповідав цікаві жарти та розважав вас із друзями.

Цільова аудиторія не залишиться від вас осторонь, якщо історії насамперед міститимуть корисну для неї інформацію й поліпшуватимуть настрій. Перша з двох функцій є основною і з’явилася ще задовго до історії про Христа. Найперші розповіді прадавні люди залишали у формі печерних малюнків, і вже тоді вони несли корисну інформацію.

Не менш важливою є мета таких історій. Крізь призму розповідей люди прагнуть показати частинку себе та своїх переконань. Сильні історії справляють потужні враження, впливають на думки інших. Тому, розповідаючи цікаві історії, ми збільшуємо власний соціальний капітал. Чим більше вигідних соціальних зв’язків ми здобудемо завдяки нашим розповідям, тим більші вплив та владу будемо мати над іншими людьми.

Drama king

Основою цікавої історії є конфлікт. Інакше кажучи, в основі цікавого журналістського матеріалу має лежати конфлікт, який ще можна назвати драмою.

Звернімося до класичного визначення драми як літературного жанру, де можна виділити два критерії цікавих історій. По-перше, в основі сюжету кожної драми в умовах постійної напруги розвивається конфлікт. По-друге, герої — переважно звичайні люди. Тому мистецтво оповідати цікаві історії можна назвати драматургією.

Історія неможлива без головного героя, а цікава історія — без антагоніста. Це персонаж, який є ворогом головного героя. У фільмах роль антагоніста не завжди відіграватимуть люди. Наприклад, у кінострічках про підкорення гірських вершин протагоніст може протиставлятися силі стихії. Історія без антагоніста — це лише чергова історія успіху, яка швидко набридає. Чим сильніший спротив головному герою, тим цікавіша історія.

Принцип конфлікту можна і треба переносити в журналістські матеріали. Хоча іноді це може бути досить небезпечним. Режисер, який знімає художній фільм, із легкістю може розділяти героїв на поганих та хороших. Журналіст не мав би вказувати цього читачу або глядачу, залишаючись об'єктивним. Конфлікт може відбуватися між аудиторією та самою історією, їхніми переконаннями, між очікуванням від історії та тим, що відбувається в реальності.

Серед усіх жанрів найважче конфлікт розвинути в інтерв’ю, хоча й тут можна створювати шедеври. Один із тих, кому вдається майстерно розвивати конфліктні теми, — журналіст Роман Скрипін.

Відео інтерв’ю з Валідом Арфушем

В інтерв’ю з тодішнім заступником гендиректора НТКУ Валідом Арфушем Скрипін порушив одну з основних заповідей журналіста: він відповів на зустрічні запитання гостя. Для деяких журналістів це може виглядати як мінімум незвично, але тільки тому, що вони звикли до моделі, в якій журналіст — це підставка під мікрофон, яка стоїть і лише киває головою, погоджуючись з усім сказаним. Зі свого боку для гостя інтерв’ю перетворюється на можливість виговоритися.

Відео інтерв’ю з Анна-Марія

У конфліктному інтерв’ю важливо побудувати чітку драматургію. У випадку інтерв’ю з дуетом AnnaMaria Роман Скрипін на початку досліджує ситуацію, розпитуючи про музику. Із реакції на репліку Скрипіна щодо питання про початок Другої світової війни стає зрозуміло, що Анна та Марія поняття не мають, до кого вони прийшли на ефір. Пізніше ведучий розуміє, що співачки прийшли на кримськотатарський канал, але не усвідомлюють, чому в ефірі звучатиме розмова про Крим. Тому в цьому випадку Скрипін фактично зірвав джекпот. Яким би геніальним музикантом не був ваш співрозмовник, більшість розмов про музику нецікаві, оскільки більшість людей не розуміються на музиці, проте абсолютну більшість цікавлять конфлікти.

Дивіться всередину

Одне із завдань оповідача — викликати емпатію читачів до головного героя. Цього ефекту можна досягти за допомогою інсайту — інструменту, який найбільше люблять застосовувати в маркетингу. Він будується на простих асоціаціях та не потребує додаткового роз’яснення, тому що присутній у житті кожного з нас.

Інсайт зазвичай апелює до емоцій та справляє найбільше враження на аудиторію. Водночас це досвід, який би хотіла мати ваша цільова аудиторія, й герой, яким би хотів бути кожен. Наприклад, усі хочуть, щоб їх поважали за власну роботу. Універсальною річчю стає й вияв поваги до певних професій.

Американська реклама

На цьому відео не проморолик американської армії, а реклама пива, знята на піку війни в Афганістані. Важко уявити американця, який на той час міг би відмовитися від підтримки американського військового.

У використанні інсайту важливо не вдаватися до пафосних тверджень. Це має бути щось маленьке, потаємне та близьке кожній людині. І хоча люди переконані, що вони особливі, більшість людей мають дуже схожі мрії, бажання та відчуття.

Кожен з нас. Збройні сили України

Тому замість ретранслювати ідеалізовану історію успіху, яка буде далекою від читача, знайдіть вектор, у якому аудиторія побачить власні бажання чи емоції. Інсайт — це також про меседж, який є важливим для ваших читачів. Найчастіше ми поширюємо в соціальних мережах саме ті історії, які відповідають нашим переконанням.