«Декларації» й «Приховані інтереси»: сервіси для журналіста-розслідувача

«Декларації» й «Приховані інтереси»: сервіси для журналіста-розслідувача

10:06,
23 Червня 2017
8960

«Декларації» й «Приховані інтереси»: сервіси для журналіста-розслідувача

10:06,
23 Червня 2017
8960
«Декларації» й «Приховані інтереси»: сервіси для журналіста-розслідувача
«Декларації» й «Приховані інтереси»: сервіси для журналіста-розслідувача
Які українські онлайн-інструменти можуть спростити роботу над журналістським розслідуванням — про це розповідали учасники семінару «Хлібні крихти: як шукати золотий батон».

Семінар відбувся 9 червня в рамках проекту Reporting Corruption, організаторами якого є чотири організації — ГО «Антикорупційний штаб», European Youth Press, European Youth Foundation та Рада Європи. Одне з завдань проекту — створення онлайн-посібника Reporting on Corruption Toolkit. У ньому розповідатимуть про явище корупції, його форми та особливості, інструменти для журналістських розслідувань.

Які є інструменти для журналістських розслідувань

Поки такого посібника ще немає, спікери розповідали про сервіси для журналістських розслідувань. Це, зокрема:

«Декларації»

Ресурс «Декларації» створено у 2014 році, його засновниками є Денис Бігус та Дмитро Чаплинський. Як зазначив Антон Столяров, представник ресурсу bihus.info, який представляв «Декларації», у 2014 році в рамках люстраційної політики на сайтах почали масово з'являтися декларації чиновників. Дуже часто їх було важко зрозуміти, бо вони були написані від руки, й потім відскановані. Тому виникла ідея проекту — зібрати всі декларації в одному місці й оцифрувати.

Антон Столяров, журналіст Bihus.Info

«Сьогодні “Декларації” — це одна з найпопулярніших баз електронних декларацій в Україні, яка за кількістю відвідувачів перевищує навіть офіційний сайт НАЗК», — зазначив Антон Столяров.

У базі сайту зібрані не лише електронні декларації, які надходять з офіційного сайту НАЗК щотри години, а й паперові — з 2010 по 2017 рік.

Функціонал ресурсу дозволяє, віднайшовши декларацію депутата, відразу ознайомитися з деклараціями його ймовірних родичів. Проте з нею варто бути уважним, адже в Україні багато поширених прізвищ. Також можна переглянути перемоги на тендерах фірм, пов'язаних із можновладцем. Це можуть бути як фірми, в яких той є бенефіціарним власником, так і ті, з якими чиновник просто пов'язаний.

«Треба підходити до цього аналітично, бо це можуть бути різні фірми. Як фірми, в яких він отримує зарплату, так, власне, його фірми, або фірми його родичів», — наголосив Антон Столяров.

Найпотужнішим інструментом пошуку на «Деклараціях» є «шукати скрізь». Коли цю функцію вводили, вважалося, що вона зможе допомогти знайти всіх власників Bentley, Lexus тощо. Однак виявилося, що її потенціал дуже великий.

«Тижні два тому мені знайомі журналісти показали, як вони за допомогою цієї функції встановлюють зв'язки певних фірм із чиновниками, — зазначив Столяров. — Просто вводять код ЄДРПОУ фірми, натискають “шукати скрізь” і завдяки цьому дізнаються досить цікаві речі. Один із прикладів — суддя користується нерухомим майном фірми, власника якої він виправдав у справі про несплату податків».

Також на «Деклараціях» є механізм розширеного пошуку — як ним користуватися, можна дізнатися тут.

Тепер, з огляду на популярність різноманітних ботів, команда запустила помічника для Facebook. Варто лише написати йому прізвище, ім'я та по батькові чиновника — й той надішле користувачеві всі його декларації.

OpenDataBot

Ще один інструмент, який конче стане в нагоді розслідувачам — opendatabot. Сервіс працює в таких месенджерах, як Telegram, Viber, Skype, Facebook Messenger. Завантажити помічника можна з офіційного сайту https://opendatabot.com.

Як розповіла представниця команди opendatabot Дарина Даниленко, бот аналізує державні реєстри про будь-яку компанію в Україні. Користувач може знайти інформацію про назву організації, її адресу, статус, вид діяльності, директора, про планові перевірки, санкції. І, що важливіше, бот надає дані про те, чи є судові рішення по цій компанії, чи є в неї податковий борг.

Нагадаємо: детально про те, як працює сервіс, Дарина розповіла в інтерв’ю MediaSapiens.

Користувачами сервісу є як юристи, котрим потрібно перевіряти свої компанії та компанії конкурентів, так і бізнесмени. Проте надзвичайно корисний бот і для журналістів.

Дарина Даниленко,  директорка з комунікацій сервісу OpenDataBot

«Якщо ви пишете матеріал про якусь компанію чи про власника компанії, перше, що ви можете зробити, — зайти і подивитися, що по цій компанії є», — зазначила пані Даниленко.

Вона додала, що з отриманих даних можна робити аналітику, комбінуючи різні дані, виявляючи певні співвідношення.

Дані opendatabot можна поєднувати і з іншими відкритими даними, зокрема з Prozorro. Так, наприклад, вдалося викрити факт, що одна компанія незаконно виграла тендер.

«Якщо компанія потрапляє в реєстр Антимонопольного комітету — це означає, що вона десь там “напартачила” і її з якоїсь причини внесли в список компаній, яким заборонено брати участь у тендерах протягом трьох років. Ми взяли дані Антимонопольного комітету, поєднали з виграшами в Prozorro, і виявилося, що компанії, яким взагалі заборонено брати участь у тендерах, виграли 462 млн гривень» , — зазначила Дарина Даниленко.

«Приховані інтереси»

Команда ГО «Антикорупційний штаб» представила проект «Приховані інтереси», спрямований на пошук конфліктів інтересів та їх запобіганню.

Сервіс має дві основні функції:

  • пошук пов’язаних із депутатами й чиновниками фірм (за іменем особи, назвою чи кодом ЄДРПОУ компанії або за географічним принципом через карту);
  • автоматичний аналізатор документів.

За словами Галини Янченко, голови правління ГО «Антикорупційний штаб», друга функція є революційною. Адже можна взяти будь-який документ і за кілька секунд дізнатися, чи є в ньому згадки компаній, пов'язаних із певними чиновниками. Аналізувати можна різні типи документів — судові рішення, звіти про закупівлі, стенограми тощо.

Галина Янченко, голова правління ГО «Антикорупційний штаб»

«Стенограми бувають дуже довгими, — зазначила пані Янченко. — Однак за допомогою прихованих інтересів можна за три секунди отримати повний аналіз того, які компанії на цих двохсот сторінках згадуються».

Система працює за принципом виявлення збігів між документами і базою даних.

Проект стане в пригоді громадським діячам, адже вони зможуть стежити за депутатами зі своєї сфери. Значно спросить життя він і журналістам, крім того, може допомогти бізнесменам: «Бізнес подає свої документи на державні торги, і з невідомих причин програє, дуже часто не знаючи, хто стоїть за їхніми конкурентами. Відповідно, бізнес теж може дивитися, чи є за цими конкурентами ними влада і так далі».

Поки «Приховані інтереси» мають бази даних по лише по Києву та Житомиру. Однак будь-хто може долучитися до проекту, і за допомогою команди «Антикорупційного штабу» додати на інтерактивну мапу своє місто.

Поради детектив НАБУ та юриста

«Зараз розслідувачі мають бути зацікавлені не в тому, щоби просто опублікувати розслідування. Треба робити так, щоб від журналістського матеріалу був максимальний результат», — зазначив Антон Марчук, аналітик ГО «Антикорупційний штаб» та експерт антикорупційної групи «Реанімаційний пакет реформ», що презентував проект.

Детектив НАБУ Артем Крикун-Труш порадив журналістам, які хочуть повідомити органи про правопорушення чи злочин, стежити за тим, щоб ця заява була подана до уповноваженого відомства. Бо найперше, на що дивляться у правоохоронних органах, — на підзвітність, наголосив він.

«Якщо людина пише різним органам, то це означає некомпетентність — вона просто не розібралася, до якого органу надсилати заяву», — зазначив детектив. Найкраще писати заяву в парі з юристом. А наводячи факти про певний злочин, обов’язково обґрунтовувати їх документами — це дасть якомога більше доказів.

Проте певні справи можуть бути ефективніше розслідувані на негласному етапі. Тому краще мати контакт у правоохоронних органах, із яким можна порадитися щодо того, чи варто писати заяву: «Коли ви володієте інформацією про злочин, що готується, варто подзвонити цій людині по захищеному зв’язку і обговорити, чи є необхідність писати заяву», — розповів детектив.

Юрист ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик додав: «Якщо писати заяву про злочин по декларації, то треба розуміти, що є дисциплінарна відповідальність, адміністративна. Якщо більше певної суми розбіжність у декларації, тоді можна писати заяву і розслідувати кримінальне провадження».Писати її слід під своїм ім’ям. «Важливо, щоб заяву писали саме ви. Це дає вам статус заявника. Ви отримуєте всі дані у справі», — наголосив юрист.

Наостанок Артем Крикун-Труш додав, що журналістам слід співпрацювати з правоохоронними органами. А якщо порушується кримінальна справа, важливо ходити на допити: «Не можна подати заяву і відхреститися від кримінального провадження. Без заявника нічого довести неможливо. Коли ви пишете заяву про злочин, ви берете на себе певну відповідальність».

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Фото: uspsoig.gov/si
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду