Журналістська освіта в університетах США: секрети успіху

Фото: ssd.umich.edu

Навчання у Сполучених Штатах для багатьох студентів та журналістів є мрією: для одних ця мрія далека та абстрактна, а для інших – цілком реальна ціль, що потребує конкретних кроків. Якими можуть бути ці кроки, обговорювали у рамках Тижня міжнародної освіти, що проходить у Києві. Йшлося, зокрема, про магістерські курси з журналістики, які пропонує Програма Фулбрайта в Україні.

Програма імені Фулбрайта є найстарішою престижною міжнародною програмою обміну вченими та студентами, що фінансується урядом США. Студентам, які здобудуть грант, організація повністю оплачує навчання в університеті впродовж двох років магістратури, а також переїзд, візу та забезпечує щомісячну стипендію. (Окрім магістратури, є й інші програми – проведення наукових досліджень в університетах, здобуття ступеня PhD тощо – детальніше на офіційному сайті програми).

Умови програми справді привабливі, однак зусилля, яких потрібно докласти, такими привабливими будуть не для всіх. Адже щоби здобути грант, потрібно конкурувати зі студентами з усього світу. Крім того, варто відразу уявляти, що чекатиме в заокеанському університеті, оскільки там система навчання кардинально відрізняється від української.

Як підготуватися до програми, давали поради випускники-фулбрайтівці: Олеся Кравчук (у 2010 році здобула ступінь магістра в Університеті Південного Іллінойсу, за програмою Professional Media and Media Management), Олеся Олешко (у 2008 році здобула ступінь магістра в Університеті Індіани, Master’s Journalism Program), Євген Федченко, директор Могилянської школи журналістики (випускник Scholar Program 2011 року, проводив наукові дослідження в Університеті Південної Каліфорнії в Лос-Анджелесі).

1. Диплом – це не головна ціль. В Україні дуже часто вступають у виші для того, щоби здобути пластик диплому, а не знання. Іноді головна мета поїздки у Сполучені Штати теж зводиться лише до отримання документа, який засвідчує престижний статус випускника американського університету. «Важливо, аби ви подавалися на програму не заради диплому: він не має бути основним важелем, який примушує вас щось робити, – вважає Євген Федченко. – Адже головне – це отримання унікального досвіду, перебування в середовищі унікальних людей, які є вашими однодумцями».

2. Вибір університету: не будьте надто вибагливими. По-перше, варто сказати, що у Фулбрайтівській програмі сам кандидат не подає документи в університет – при заповненні анкети ви лише можете вказати свої преференції та бажаний навчальний заклад, і пояснити причини, з яких ви хотіли б навчатися саме там. «У разі отримання гранту, остаточний вибір визначається нашою програмою спільно з американською стороною», – пояснює Інна Бариш, координатор програми в Україні.  

З одного боку, в орієнтації на найрейтинговіші університети нічого поганого немає – навпаки, амбіції в такій справі як виборювання гранту не завадять. Тож цілком імовірно, що вас приваблять такі кити журналістської освіти, як Школи журналістики Колумбійського університету в Нью-Йорку, чи факультет журналістики Каліфорнійського університету в Берклі, чи інші престижні виші. Але потрібно розуміти, що конкуренція тут надзвичайно велика і кількість заявок, які отримують ці університети, також величезна. Тому, обґрунтовуючи мету свого навчання та майбутній дипломний проект (при подачі документів), варто подумати, що унікального ви можете запропонувати цьому вишу, аби вас обрали з-поміж сотень інших кандидатів.

Крім того, випускники не радять піддаватися спокусі й обирати відоме місто, а не університет. Нью-Йорк чи Лос-Анджелес – це, безумовно, надзвичайно привабливі міста і також центри медійної освіти, однак і вартість життя в таких містах значно вища, через це проживати на одну стипендію буде скрутно. Тож при виборі університету краще керуватися переліком курсів та предметів, що читають у ньому. Необхідно детально вивчити сайти вишів, навчальні програми, викладачів (часто в онлайні доступні їхні лекції), і зівставити із завданнями, які ви перед собою ставите. 

3. Без англійської можна навіть не мріяти. Серед головних вимог до кандидатів – «володіння англійською на рівні, достатньому для успішного навчання в американському університеті» (інші вимоги – тут). Тож одразу треба розуміти, що англійською потрібно буде читати наукові роботи та писати свої матеріали.

Фіналісти програми складають комп’ютерний текст TOEFL iBT (Internet-based Test of English as a Foreign Language) та GRE General Test (Graduate Record Examination) . «Потрібно дуже серйозно ставитися до обох тестів. Якщо ви успішно склали TOEFL, то не розслабляйтесь перед GRE – це складний екзамен, до якого треба готуватися кілька місяців, – розповіла Олеся Олешко. – Чим вищий бал із цього екзамену, тим на кращу програму ви потрапите».

4. Подбайте про портфоліо та есе заздалегідь. Кандидати творчих напрямів у пакеті документів мають подати портфоліо зі своїм доробком. Залежно від обраного вами напряму навчання, це можуть бути статті, фотографії, відеосюжети. Навіть якщо у вас немає досвіду роботи в журналістиці, варто намагатися знімати аматорські відео (завантажувати їх на YouTube), писати статті та публікувати на інтернет-сайтах чи у блогах. Головне, аби ці роботи могли продемонструвати прагнення працювати в обраній темі.

Ще одна важлива складова програми Фулбрайта – personal essay, у якому необхідно обґрунтувати, чому ви хочете навчатися за цією програмою. Програма Фулбрайта проводить навчальні семінари та вебінари, де розповідає про особливості цього «жанру».  

5. Будьте готові до нового графіка навчання. Успішний студент в американському виші – це той студент, який володіє тайм-менеджментом та самоорганізацією. Впродовж семестру обов’язковими є лише 2-3 предмети. А інші студент обирає на свій розсуд із великої кількості різних курсів (наприклад, фотографія, документальне кіно, політична журналістика, міжнародна журналістика). Тому є ризик розгубитися і взятися відразу за все цікаве – проте кожен предмет потребує ретельної підготовки та опрацювання великої кількості матеріалів. За розкладом може бути 6 пар на тиждень, але підготовка до них займатиме купу часу. Як розповідають випускники, все побудовано не на подачі інформації викладачем, а на самостійному опрацюванні, у клас студент приходить для дискусії, презентації, інтерактивного заняття. «Я не бачила, щоб студенти-магістри сиділи на парі та щось конспектували, можливо, це є на бакалавраті», – зазначає Олеся Олешко.

6. Орієнтація на мультиплатформовість. «Журналістику не можна виокремити як монолітний напрям, сьогодні ми говоримо про медіа в найширшому розумінні цього слова», – зазначив Євген Федченко. В американських вишах журналістика передбачає розмаїття навичок і може включати, наприклад, інтернет-програмування, роботу з графікою, візуалізацію даних, елементи веб-дизайну, фотографію. «Нічого не потрібно від себе відштовхувати. Навіть якщо в майбутньому ви будете займатися чимось одним із цього, все одно навички знадобляться», – радить пан Федченко.

Напрями, які, наприклад, найбільш популярні в Анненберзькій школі журналістики (у Лос-Анджелесі), – це нові медіа і підприємницька журналістика, тобто поєднання бізнесу та журналістики. Багато хто зі студентів займається стартапами для продажу венчурним капіталістам із Силіконової долини.

Велика кількість навичок знадобиться тим, хто бажає вивчати редакторську справу. Як розповіла Олеся Кравчук, вона подалась у Фулбрайт через те, що в українських вишах зазвичай готують журналістів, а не редакторів: редакторські вміння та знання можна здобути лише під час роботи. Олеся працювала редактором у тернопільських ЗМІ, однак хотіла здобути глибші знання: «Моя спеціальність називалась медіаменеджемент. А медіаменеджер повинен знати все потрошку, знати, як керувати та направляти журналістів».

7. Відразу в бій. Вирушаючи на навчання, майте на увазі, що навчання одночасно включатиме і роботу – адже в усіх університетах є дуже потужні студентські медіа: інтернет-сайти, різноманітні мультимедійні проекти. Крім того, варто використовувати літню перерву (між двома роками магістратури) для стажування. Випускники радять заздалегідь шукати місце для практики в будь-яких місцевих ЗМІ (якщо немає фінансової можливості поїхати у великі міста).

8. Повернення додому – не депресія, а нові можливості. Для багатьох студентів повертатися додому найтяжче, адже після калейдоскопу вражень у США, здається, що в Україні нічого цікавого не чекає.

Тим не менш, не всі випускники з цим погоджуються – головне, радять вони, не давати собі часу на роздуми та депресії, а швидко починати шукати роботу, бажано починати пошук ще дистанційно зі Штатів. «Можна шукати роботу у відомих функціонуючих ЗМІ, або шукати щось нове, подивитися, яка ніша незайнята, – розповідає Олеся Олешко. – Після приїзду я спочатку працювала у KyivPost, потім перейшла на фріланс. Зараз у нас із друзями своя медіакомпанія, яка займається фіксерською і продюсерською роботою для іноземних ЗМІ, коли вони приїжджають в Україну. Я подумала, що це цікава, незайнята ніша, і вирішила ризикнути».

 

Євген Федченко також погоджується, що український медіаринок поступово модифікується, все більше тяжіє до мультимедіа: «Тут буде багато площі для креативу і можливостей для застосування ваших власних амбіцій – правила гри поступово гармонізуються».

comments powered by Disqus