Між теорією та практикою

Всі фото: Павло Довгань

Про це і не тільки йшлося під час форуму «Сучасні вимоги медіаринку і журналістська освіта: спільні виклики/ відповідальність», організованого Фондом розвитку журналістики імені Анатолія Москаленка, Фундацією «Суспільність» за підтримки Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка.

Форум, який відбувся 20 грудня, зібрав різних представників галузі: топ-менеджерів медійної індустрії, відомих журналістів і представників факультетів журналістики з різних вишів, у тому числі й регіональних.

Фаховій дискусії передувало нагородження лауреатів премії імені Анатолія Москаленка.

Премія, започаткована за ініціативи голови Наглядової ради Фонду розвитку журналістики імені Анатолія Москаленка Леоніда Кравчука, має три номінації. Кращих обирають серед школярів, студентів та молодих журналістів. Лауреатами премії 2011 року стали: школярка 9-го класу гімназії №48 (Київ) Катерина Барабаш, студент Інституту журналістики Дмитро Білаш та ведуча програми «Ранок з ТВі» Юлія Банкова.

Школярка Катерина Барбаш, незважаючи на такий юний вік, є одним із найактивніших авторів гімназійної газети «Вісті з Прорізної».

 Леонід Кравчук вітає Катерину Барабаш

«Мені дуже подобається професія журналіста, бо вона дозволяє висловлювати вільно свої думки», – зазначила Катя у слові подяки.

Другий лауреат – Дмитро Білаш, хоч і навчається тільки на другому курсі Інституту журналістики, вже успішно співпрацює з «Радіо Свобода», а також створив інтернет-журнал «Просто». «Чудово, коли оцінюють твою роботу, – це приємно і заохочує працювати далі», – зауважив Дмитро.

Дмитро Білаш отримав премію з рук Леоніда Кравчука

Молода журналістка, яка працює на телеканалі TВі, Юлія Банкова також вважає цю премію серйозною підтримкою у професійному зростанні.

 Юлія Банкова виголошує слово подяки.

Голова Наглядової ради Фонду розвитку журналістики імені Анатолія Москаленка Леонід Кравчук зазначив, що премія є стимулом для кращих молодих журналістів, від яких і залежить майбутнє ЗМІ. Він нагадав, що «Анатолій Москаленко доклав багато зусиль, щоби ця сфера була станом душі, а не лише професією». Леонід Макарович застеріг журналістів від спокуси бути «істиною в останній інстанції». «Це небезпечна річ», – сказав він. І зауважив, що сьогодні всі, в тому числі й журналісти, мають виконувати дві речі: по-перше, дотримуватися закону (навіть недосконалого), по-друге, об’єднуватися заради високих національних цілей.

 Народний депутат Андрій Шевченко, президент Фундації «Суспільність», голова Наглядової Ради Фонду розвитку журналістики ім. А.Москаленка Леонід Кравчук, генеральний директор ТВі Микола Княжицький

Народний депутат, голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко зауважив, що сьогодні «не найкращий час для професії» і «журналістика стає в такій ситуації не просто професією, а й місією». «Анатолій Захарович Москаленко завжди показував приклад, як можна в умовах не зовсім вільної країни творити свій простір свободи», – додав Шевченко.

Питання про етичні й моральні виклики, які стоять сьогодні перед професією, торкалися майже всі учасники дискусії, яка розгорнулася після відзначення лауреатів.

Обговорювали в основному проблеми якості журналістських кадрів, освітні рамки професії, потреби розширення співпраці журналістських шкіл та медіаіндустрії.

 Генеральний директор ТВі Микола Княжицький

Досить суперечливу думку висловив генеральний директор ТВі Микола Княжицький. За його словами, журналісти «не відповідальні перед стандартами і перед ефемерною об’єктивністю», вони «в першу чергу мають бути відповідальні перед глядачами». «Журналіст повинен бути громадянином», – зауважив Княжицький, додавши, що «не обов’язково показувати дві точки зору», бо вони можуть бути хибними.

Тим часом Людмила Обертинська (телеканал «Ера») зауважила негативну рису сучасного журналіста – лінощі. Вона вважає, що журналіст повинен учитися все життя, оскільки журналістська професія – одна з тих, що найдинамічніше змінюються.

Секретар Національної спілки журналістів Віктор Набруско

Віктор Набруско, секретар Національної спілки журналістів, наголосив, що журналісти повинні мати хорошу базову освіту. «Інтелект відіграє базову роль», – зазначив він. Якщо молоді журналісти не матимуть хорошої освіти, вони залишатимуться, на думку Набруска, «підставками для мікрофонів» і не розвиватимуться як особистості. Він також висловив переконаність, що сьогодні «держава створює такі алгоритми, коли журналістика втрачає цінність».

Діана Дуцик (MediaSapiens), Костянтин Квурт («Інтерньюз-Україна»), Людмила Обертинська (телеканал «Ера»)

Про зв’язок проблем професії журналіста та української держави говорив і голова правління «Інтерньюз-Україна» Костянтин Квурт. «Українська журналістика, як і українська держава, не здатні відповідати на виклики часу, – вважає він. – В умовах інформаційної війни Україна поводиться, як теля». На його думку, два періоди, коли українська журналістика могла конкурувати з російською: це 90-ті роки та 2005 рік. Сьогодні, за його словами, домінує принцип комерційності. «Індустрія нехтує стандартами журналістики й інтересами суспільства», – заявив Костянтин Квурт.

Олег Пастухов (Фонд розвитку ЗМІ посольства США), Валерій Іванов (Академія української преси), Андрій Гетьман (ICTV)

Про необхідність коригувати навчальні програми на факультетах журналістики говорив експерт Фонду розвитку ЗМІ (посольство США в Україні) Олег Пастухов. Оскільки, на його думку, «існує певний відрив теоретичних і практичних навичок».

Те, що програми всіх факультетів журналістики може бути серйозно скориговано, повідомив директор Інституту журналістики Володимир Різун. За його словами, на виконання Указу Президента про затвердження Національної рамки кваліфікацій створено міжвідомчу робочу групу. Визначено три пілотні галузі, на яких мають відпрацювати нову систему освіти – це металургія, енергетика й журналістика. Яким чином визначатимуть рамки кваліфікації? Професійне середовище, тобто роботодавці (шляхом анкетування) повинні визначити типові функції тих чи інших посад, на основі чого буде затверджено професійний стандарт, а згодом розроблено рамку кваліфікації. «Нам доведеться зруйнувати традиційний навчальний процес», – вважає Володимир Різун. Буде визначено декілька університетів, які матимуть право на будь-який освітній експеримент. Володимир Різун також не заперечує, що це буде достатньо болісний процес, який потягне зміни й у викладацькому складі факультетів журналістики. Але, на його думку, цього не слід боятися, бо в результаті реформи освітяни отримають реальне замовлення від медіаіндустрії.

Фото: Павло Довгань

comments powered by Disqus