1. Враховуйте специфіку вашого видання. Якщо це газета, то читач вже купив її і напевне що принаймні прогляне. Якщо ж це онлайн-видання і ви придумуєте заголовок для новин у стрічці – не варто викладати все цікаве у заголовку. Дізнавшись про те, «хто, що, де, коли» із нього, користувач сайту не клікатиме і не читатиме саму статтю, ви втрачатимете відвідуваність. Тизерні заголовки у новинах традиційно вважалися поганим тоном, але якщо робити їх у 50% чи у 30% і залишати інтригу лише в одному моменті, чітко виклавши решту меседжу – це припустимо.

2. Використовуйте якомога більше дієслів. Із тих варіантів дієслів, з яких обираєте, надавайте перевагу коротшим.

3. Пишіть так, щоб було зрозуміло, хто робить заявлену дію. Уникайте пасивного стану. «Черновецький планує знести Софію», а не «Софійський собор планується знести».  

4. Робіть заголовок «зірковим». Добре, якщо у нього винесене ім’я відомої людини. Якщо дійова особа сама по собі не знаменита, а цікаве її місце роботи – виносьте його.

5. Заголовки, що закінчуються знаком питання, залишаються прерогативою таблоїдів. Виданням, які вважають себе серйозними, не варто ними зловживати: 5% від загальної кількості, не більше.

6.  Заголовок може створювати синергію з ілюстрацією. Коли йдеться про статтю, проілюстровану карикатурою або колажем з зображенням усім відомих героїв матеріалу, цілком припустимий публіцистичний заголовок, абстрактно-символічний і неінформативний. Але за ним має дуже інформативний лід.

7. Водночас треба пам’ятати, що з точки зору пошукової оптимізації неінформативні заголовки – дуже погані. Пошукові машини сприймають лише ключові слова, які із заголовку переходять у текст і там повторюються кілька разів. Вдалі ключові слова – це власні назви: імена, географічні назви тощо.

8. Уникайте непевності. «Може бути», «вірогідно», «імовірний», «є всі шанси» і подібні до цих слів поруч з описом потенційної сенсації псують ефект заголовку. Краще виберіть те, що вже сталося, і подайте факт.

9. Науково доведено, що найлегше сприймаються меседжі, які містять до 7 семантичних одиниць. Тобто найбільш комфортним буде заголовок, в якому до 7 слів (не включаючи службові). Вершина ж редакторської праці – заголовок з одного-двох-трьох слів, з якого все зрозуміло.

10. Апелюйте до емоцій, але не висловлюйте їх у заголовку. Емоції у читача мають викликати факти, виняток – пряма мова з інтерв’ю.

11. Якщо в заголовку є незрозуміле більшості ваших читачів слово, то його наявність має бути виправдана. І не варто частити з такими словами.

12. Придумали каламбур для заголовку? Вбийте його у пошукову систему і дізнайтеся, скільки редакторів придумали його до вас.

13. Коли заголовок готовий, абстрагуйтеся і перечитайте його з точки зору читача: вам зрозуміло, цікаво, хочеться читати далі? Чи ви вже бачили аналогічну новину минулого тижня?  Привчіть себе робити цю розумову вправу із кожним заголовком.

«Медіаграмотність»