1. СТРАТЕГІЯ ВІДВОЛІКАННЯ

Базовим елементом соціального контролю є стратегія відволікання. Мета – відвернути увагу громадськості від важливих питань, що вирішуються політичними і економічними елітами, за допомогою технології «повені» чи «затоплення» безперервними відволіканнями і незначною інформацією. Стратегія відволікання також важлива, аби не давати громадянам можливості отримувати важливі знання в галузі науки, економіки, психології, нейробіології і кібернетики. «Постійно відволікайте увагу громадян від справжніх соціальних проблем, тримаючи їх в полоні питань, що не мають реального значення. Суспільство повинно бути зайнятим, зайнятим і зайнятим, воно ніколи не повинно думати,   з поля - у ферму, до інших тварин» (Тиха зброя для спокійних воєн).

2. СТВОРИТИ ПРОБЕМУ – ЗАПРОПОНУВАТИ РІШЕННЯ

Цей метод також називають "проблема-реакція-рішення". Створюється проблема, "ситуація", спрямована щоби викликати певну реакцію громадськості так, що люди самі прагнуть ухвалень основних заходів. Наприклад, допустити розкручування спіралі насильства в містах або організувати криваві теракти для того, щоб громадяни зажадали прийняття законів про посилення заходів безпеки та проведення політики, що обмежує  громадянські свободи. Або також ініціювати економічну кризу, щоб ухвалити як необхідне зло ущемлення соціальних прав і демонтаж державних послуг і органів.

3 – СТРАТЕГІЯ ПОСТУПОВОСТІ

Щоб впровадити несприйнятливі наміри, треба просто застосовувати їх поступово, крапля за краплею, роками. Саме так  були нав'язані принципово нові соціально-економічні умови (неолібералізм) в 80-х і 90-х роках минулого століття: обмеження ролі держави, приватизація, ненадійність, гнучкість, масове безробіття, заробітна плата, яка вже не забезпечує гідне життя. Тобто всі ті, зміни, які би за одночасного впровадження викликали б революцію.

4 – СТРАТЕГІЯ ВІДКЛАДАННЯ

Ще один спосіб ухвалити непопулярні рішення, це представити їх як «болючі і необхідні» і добитися в даний момент згоди громадян на його здійснення в майбутньому. Набагато простіше сприйняти будь-які жертви в майбутньому, ніж у сьогоденні. По-перше, тому що це не відбудеться негайно. По-друге, тому що народ в масі завжди схильний плекати наївні надії на те, що «завтра все зміниться на краще», і що тих жертв, яких від нього вимагають, вдасться уникнути. Це надає громадянам більше часу, щоб звикнути до думки про зміни і смиренно прийняти їх, коли настане час.

5 – СЮСЮКАННЯ З ГРОМАДСЬКІСТЮ

Більшість реклами, що спрямована на широку публіку, користується мовою, аргументами, символами і, особливо, інтонаціями дітей. Ніби глядач дуже маленька дитина або має психічний розлад. Чим більше ти хочеш ввести в оману реципієнта, тим інфантильніший тон спілкування. Чому? «Якщо ваш адресат особа, якій наче 12 чи менше років, то відповідно до сприйняття, із певною ймовірністю, вона відповідатиме чи реагуватиме некритично – як дитина 12 чи менше років» (Тиха зброя для спокійних воєн). 

6 – БІЛЬШЕ ЕМОЦІЙ, АНІЖ РОЗДУМІВ

Використання емоційного аспекту – це класична технологія для короткого замикання раціонального аналізу і, врешті, критичного сприйняття індивідуумів. Крім того, використання емоційного фактора дозволяє відкрити двері в підсвідоме, щоб доправляти туди думки, бажання, страхи, побоювання, примус чи моделі поведінки...

7 – ТРИМАЙТЕ ЛЮДЕЙ В НЕВІГЛАСТВІ ТА ПОСЕРЕДНОСТІ

Створення громадськості нездібної для розуміння технологій і методів для їхнього контролю і залежності. «Якість освіти, що надається нижчим суспільним класам, повинна бути якомога убогішою і посереднішою, щоби розрив невігластва між нижчими і вищими соціальними класами залишався і його неможливо було подолати» (Тиха зброя для спокійних воєн).

8 - СПОНУКАТИ ГРОМАДСЬКІСТЬ ЗАХОПЛЮВАТИСЯ ПОСЕРЕДНІСТЮ

Впроваджувати в маси думку, що модно бути тупим, вульгарним і невихованим...

9 - ПОСИЛЮВАТИ ПОЧУТТЯ ВЛАСНОЇ ПРОВИНИ

Зробити так, щоби індивідууми вважали, що вони самі винуваті у своїх невдачах за браком інтелекту, здібностей, чи зусиль. Таким чином, замість того, щоб повстати проти економічної системи, індивідууми почуваються безпорадними, займаються самоїдством. Це призводить до депресивного стану, що ефективно сприяє стримуванню дій людини. А без дій немає й революції!

10 - ЗНАТИ ПРО ЛЮДЕЙ БІЛЬШЕ, НІЖ ВОНИ ПРО СЕБЕ

Протягом останніх 50 років наукові досягнення призвели до зростання розриву у знаннях між громадськістю і тими, хто належить до правлячих еліт чи використовується ними. Завдяки біології, нейробіології та прикладної психології, «система» користується передовими знаннями про людську істоту, чи то фізично чи психологічно. «Система» здатна краще розуміти звичайну людину, ніж людина знає себе. Це означає, що в більшості випадків, «система» має більше контролю та більше влади над індивідуумами, аніж індивідууми над собою.

Літературний переклад МС за оригіналом публікації.