Автори:

Світлана Остапа

Фахівці з Адміністрації президента, які доопрацьовують законопроект про суспільне мовлення (який планують внести до Верховної Ради, як невідкладний), повинні врахувати пропозиції громадськості щодо незалежності Національної громадської телерадіокомпанії України (НГТУ). Про це сказали учасники круглого столу на тему: «Впровадження європейських принципів у сфері правового регулювання суспільного мовлення в Україні», який був проведений Національним інститутом стратегічних досліджень 15 грудня 2011 року в Києві.

Враховуючи те, що Україна знаходиться на фінальній стадії переговорного процесу з підписання Угоди про асоціацію з ЄС, НІСД вирішив об’єднати зусилля фахівців та громадськості  задля прийняття законопроекту про створення НГТУ. На думку організаторів, це дозволить суттєво просунутися на шляху виконання зобов’язань перед Радою Європи та імплементації європейських стандартів реалізації прав і свобод людини в Україні.

Модератор круглого столу завідувач відділу державної правової політики НІСД, доктор юридичних наук Олександра Руднєва, відкриваючи захід, зазначила, що головна проблема громадського мовлення у власності і владі. Якщо не будуть вирішені в рамках діючого законодавства ці питання, то не буде створено дієвого і незалежного суспільного мовника. Оскільки пані Руднєва була одним з базових юристів, які працювали над законопроектом про НГТУ на запрошення Адміністрації президента, то вона запропонувала задля забезпечення незалежності вважати мовника юридичною особою публічного права, яка не має на меті отримання прибутку, і водночас  неприбутковою установою. Фінансуватися НГТУ, на думку пані Руднєвої, повинно за рахунок держбюджету (окремим рядком); коштів, отриманих від власної діяльності; благодійних внесків і пожертвувань. А майно НГТУ, за її словами, треба передати у безстрокове безоплатне користування разом з правом користування земельними ділянками, на яких розташовані ці майнові комплекси.

Найбільше питань в учасників круглого столу виникло до формування наглядових рад НГТУ. На думку одних, членів наглядової ради від громадськості варто обирати на конференції громадських організацій. Інші ж вважали, що найдемократичнішим механізмом буде жеребкування.

Зокрема заступник керівника головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації президента Віталій Кулик зазначив, що в законопроекті про громадські організації, який Верховна Рада може ухвалити ще до Нового року, вже немає згадок про всеукраїнські громадські організації. «Таким чином питання про те, що представників до наглядової ради висувають всеукраїнські організації, відпадає саме по собі», – сказав він. Також, за його словами, важко виокремити основний вид діяльності громадської організації. Пан Кулик не розуміє, яким чином відбуватиметься жеребкування серед кількох тисяч громадських об’єднань. «Ця процедура потребує не тільки доопрацювання, а й якісної філософії. З моєї точки зору краще це питання вирішує законопроект Андрія Шевченка, який пропонує проведення конференції громадських організацій, які б висували узгоджений список кандидатів на обрання до наглядової ради. Це спонукатиме громадські організації до об’єднання і партнерства», – сказав Віталій Кулик

На думку ж начальника відділу законопроектної роботи Держкомтелерадіо Ганни Красноступ, кращим способом обрання членів наглядової ради все ж таки є жеребкування.

Заступник генерального директора НТКУ Євген Буцан проти жеребкування. Він також висловився за те, щоб статут НГТУ затверджувався Кабінетом Міністрів. Фінансуватися суспільний мовник повинен з держбюджету, але не через держзамовлення, переконаний він. «Це має бути фінансова підтримка держави, але гарантована. Крім того, треба прописати в статуті норми, які б гарантували менеджменту незалежність», – сказав пан Буцан.

Виконавчий директор НАМ Катерина М'ясникова вважає, що наглядова рада повинна опікуватися програмним наповненням, і для цього не обов’язково, щоб до її складу входили телевізійні фахівці. «Приміром до такої ради ВВС входять захисник природи, балерина та інші», – сказала Катерина.

Член робочої групи  суспільних комунікацій Громадської гуманітарної ради при президенті Дмитро Стус нагадав усім про проблему збереження особливого статусу, працюючих на НТКУ журналістів і редакторів (в пенсійному забезпеченні вони прирівнюються до держслужбовців). Але головне питання, на думку пана Стуса, це довіра до контенту суспільного мовника.

Голова правління Східноєвропейського інституту проблем медіа Ольга Большакова вважає, що представники громадськості не хочуть, щоб створення суспільного мовлення полягало у зміні вивіски НТКУ на НГТУ. «Мета такого мовлення – незалежність і суспільна корисність», – заявила пані Большакова.

Єдине, чого не вдалося вияснити учасникам заходу, так це який наразі варіант законопроекту про суспільне мовлення планується внести від імені президента до парламенту.

Радник президента Ганна Герман у коментарі «Телекритиці» зазначила, що в АП наразі допрацьовується варіант законопроекту, підготовлений робочою групою суспільних комунікацій Громадської гуманітарної ради, яку очолює Валерій Бебик.

Нагадаємо, що президент України Віктор Янукович обіцяв внести до Верховної Ради закон про суспільне мовлення як невідкладний до 1 грудня 2010 року.