У пошуках новин
Щоб знайти відповідь на це просте запитання, ми пішли гуляти містом, попередньо озброївшись відеокамерою. По дорозі зустріли дуже різних людей: від молодої дівчини-неформалки до німецького бізнесмена, який приїхав до Києва у справах.
Олексій і Людмила мотиляють ногами і теревенять про своє, зручно вмостившись на сходах Андріївського узвозу. Їм по 20 з хвостиком, вони не дивляться телевізор. Взагалі. А друковане слово визнають лише у книгах – жодних газет і журналів.
- Новини читаємо тільки в iнтернеті, і лише тому, що цього потребує моя робота, – виявляється, Олексій працює у сфері медіа. Людмила підтримує хлопця, киваючи головою.
- Хіба що NewsOne – єдиний канал, який ми дивимось, та і той – лише ввечері, – додає дівчина.
Обоє – прихильники продукції Apple, демонструють свій iPhone і кажуть, що користуються iPad.
З кафе на шумному перехресті у центрі Києва виходить молодий хлопець. На ньому – бежевий діловий костюм та шовкова краватка. Все підказує нам, що новини бізнесу та політики цікавлять його у першу чергу.
- Я рідко читаю газети, в основному користуюсь новинними інтернет-порталами: UBR, «КоммерсантЪ», Bloomberg. Зрідка читаю друковану версію того ж «КоммерсантЪ», Forbes, «Эксперт».
Юрій тримає у руках смартфон HTC, на якому він активно юзає економічні додатки та перекладачі. Часу на телебачення у нього майже немає. Коли випадає нагода, все, що споживається з блакитного екрану, сам хлопець називає «развлєкаловкою».
Увечері на Софійській площі в усіх напрямках поспішають люди. Лише статний блондин Аксель кілька хвилин стоїть посеред людського потоку, вдивляючись в екран свого Blackberry – ще одного конкурента Apple та HTC.
- Я дивлюсь новини BBC. Щоб знайти потрібну інформацію, гуглю. Читаю багато друкованої періодики, наприклад, Financial Times, Wall Street Journal, німецькі видання, такі як Spiegel.
Чоловік користується усіма можливими мобільними пристроями: смартфоном, ноутбуком, планшетом. Інтернет для нього – у топі джерел інформації. Навіть BBC він частіше дивиться через мережу, аніж по телевізору.
Пара спускається Андріївським, роздивляючись старовинні будинки. Володимир та Галина – сім’я, тому все роблять разом. Навіть новини шукають і переглядають на одних і тих самих сайтах. Вони не дивляться телебачення і не читають газет.
- Я все роблю, як чоловік, – каже Галина, піддакуючи після кожної репліки Володимира.
Старший за дружину більше ніж на 20 років, він - просунутий користувач iнтернету.
- Все читаємо в Інтернеті, наприклад, сайти «Русская линия» або «Спецназ». Вони є об’єктивними. А от офіційній та україномовній пресі я не довіряю. Там дуже багато брехні і у черговий раз відбувається насадження української мови.
Підхід Володимира у виборі ЗМІ – ґрунтовний. По-перше, жодних україномовних видань та сайтів, по-друге, обов’язкова перевірка власника медіа.
- Якщо це якийсь олігарх, або як у «Дзеркалі тижня», що існує за американські кошти, то я розумію, що там публікується самісінька брехня.
Для цієї пари комп’ютер – основний зв’язок із зовнішнім світом.
- Та який комп’ютер? Ось у дітей моїх він є, – каже 75-річна Галина, яку ми зустріли за в’язанням у руках на Андріївському узвозі.
Газети і телебачення – основні постачальники новин для неї, і ніякого iнтернету.
- Я живу на Подолі, тут є телевізійна вишка, але сигнал не доходить. Тому ловить лише кілька каналів: Перший, «Україна», «1+1» та «Інтер», іноді – «2+2». Решту дивитись неможливо, – розповідає жінка.
Газет-журналів вона не купує, читає лише те, що кидають у поштову скриньку: «Вечірній Київ», газету «Неділя».
І якщо Тамара дивиться хоч якісь новини, то представниця молодого покоління Вікторія зневажає новинний світ. Її ми також зустрічаємо на Андріївському узвозі. Віка – не сама, вона йде вулицею, тримаючись за руки з дівчиною трохи старшою за себе. Кеди, смугаста футболка, виголені скроні – молоду неформалку більше цікавить духовний світ, аніж світ, створений медіа. Все ж дівчина не ігнорує техніку: має мобільний, ноутбук і планшет.
- Це речі, які просто трапляються на моєму шляху і валяються у сумці, щоб подзвонити мамі, подивитись фотки, послухати музику.
Саме ці прості речі та аж ніяк не новини, роблять Вікторію щасливою.
- Що таке новини? Новини – це сміття. І я дуже рекомендую, закликаю: перестаньте дивитись новини, читати газети. Подивіться всередину себе і у свої серця – вони несуть безкінечні знання, – із запалом і блиском в очах виголошує Віка.
Маргарита Чорнокондратенко, Олександр Шпигунов, Могилянська школа журналістики
Фото авторів.
Від Mediasapiens. Редакція не завжди поділяє думки, висловлені у публікаціях на нашому сайті. Усі думки, викладені у цій статті, є особистою позицією опитаних громадян.