Індекс безкарності Комітету захисту журналістів за будь-який рік не включає убивств журналістів у зонах бойових дій, а також під час виконання небезпечних редакційних завдань.

Сумнівну світову пальму першості у  Impunity Index-2013 («Індексі безкарності»-2013) отримав Ірак, котрий «має найгірший у світі показник з безкарності». Упродовж десятиліття тут не було винесено жодного вироку за вбивство 93 журналістів. Переважна більшість жертв були місцевими репортерами.

Друге місце посіла Сомалі, «країна, яка має довгу історію убивств працівників медіа». 2012-й був тут найсмертоноснішим для преси: на знак помсти за професійну роботу загинуло 12 журналістів, відзначає CPJ.

Незважаючи на обіцянки президента Філіппін Бенігно Акіно III покінчити з безкарністю за вбивства репортерів, країна 4-й рік поспіль посідає за цим показником третє з найгірших місць у свімісце у рейтингу CPJ. За минуле десятиліття на Філіппінах загинули 55 репортерів. Жоден з цих злочинів не було розкрито. Філіппінській владі, вважає Комітет захисту журналістів, необхідно здійснити прорив у судовому переслідуванні десятків підозрюваних у причетності до політично вмотивованої різанини у провінції Маґінданао, де 2009 року було вбито рекордну в історії світової журналістики кількість репортерів.

Першу п’ятірку країн замикають Шрі Ланка, – «рейтинг безкарності якої не змінився з 2012 року», і Колумбія, – попри те, що «країна, котра була однією з наймертоносніших для преси, домоглася певного стабільного прогресу».

В Афганістані, якому у Індексі безкарності відводиться шосте місце, з 2008 року не загинув жоден журналіст. Однак влада, підкреслює Комітет захисту журналістів, не продемонструвала прогресу у притягненні до правосуддя підозрюваних в причетності до п’яти нерозкритих убивств журналістів, які сталися впродовж останнього десятиліття.

Наступна у списку – Мексика, президент якої Енріке Пенья Ньєто успадкував 90%-й показник безкарності за загибель репортерів. Більшість з 15 нерозкритих убивств журналістів, що сталися у цій латиноамериканській країні протягом останніх десяти років, пов’язують з діяльністю впливових наркокартелей.

Втім, як свідчить дослідження Комітету захисту журналістів, упродовж останніх трьох років число вбивств журналістів у Мексиці дещо зменшилося. Частково медіаорганізація пояснює це «посиленням самоцензури, що фактично охопила кожен куточок країни, за винятком столиці».

«Ми, мексиканські репортери, чимало серед яких матерів і батьків, не хочемо мовчати. Однак ми не бажаємо й вмирати», – так охарактеризувала у листі до ООН вразливе становище своїх колег та їхні прагнення всесвітньо відомий журналіст-розслідувач Анабель Ернандес (Anabel Hernández).

У Пакистані за минуле десятиліття влада не спромоглася притягнути до правосуддя жодного підозрюваного в убивстві 24 журналістів. Нова хвиля насильства охопила країну у 2012 році: загинуло 5 репортерів. В Індексі безкарності-2013 Пакистану відводиться восьме місце.

На дев’ятому місці у рейтингу – Росія. Тут, вказує CPJ, з 2003 року було вчинено 14 нерозкритих убивств. Особливо вразливе становище репортерів на Північному Кавказі, відзначає медіаорганізація. Останньою жертвою став убитий в Нальчику у грудні минулого року ведучий Державної телерадіокомпанії Кабардино-Балкарії 28-річний Казбек Геккієв.

«У Росії традиційно поганий послужний список щодо переслідування вбивць журналістів, – відзначає CPJ. – Це спонукало захисників прав людини та матір журналіста подати його справу на розгляд Європейського суду з прав людини».

Оцінюючи російську ситуацію Комітет захисту журналістів посилається на співзасновницю фонду підтримки журналістських розслідувань «Фонд 19/29» Галини Сидорової, котра вважає, що у справі Анни Політковської «правосуддя ще не закінчено», а у самій країні «все ще панує атмосфера безкарності».

На десятому місці в Індексі безкарності-2013 Бразилія. З 2010 року тут не було винесено жодного вироку за убивства журналістів. У 2012 році в країні загинули 4-ро репортерів.

По висхідній у негативному сенсі слова вперше в останні роки піднялася Нігерія. Маючи на своєму рахунку 5 нерозкритих убивств журналістів, вона посіла одинадцяте місце в Індексі безкарності-2013. В особливо вразливому становищі перебувають тут репортери, які висвітлюють терористичну діяльність ісламістської екстремістської організації Boko Haram.

На останньому, дванадцятому місці Індексу безкарност-2013 Індія. «Незважаючи на зростання міжнародного впливу, вона відставала у забезпеченні свободи слова і торжества закону, – зауважує Комітет захисту жерналістів. – Не було винесено жодного вироку у справах 6 журналістів, убитих за викриття корупції, злочинів і політичних махінацій».

Комітет захисту журналістів робить наступні висновки:

– 10 із 12 країн, включених до Індексу безкарності-2013, фігурували в аналогічних списках починаючи з 2008 року, коли медіаорганізація почала укладати щорічні Індекси безкарності. Винятки становлять тільки Нігерія, котра вперше потрапила до списку, а також Бразилія, яка була відсутня в Індексі безкарності одного з років;

– Сирія, незважаючи на те, що там загинуло багато журналістів, не потрапила до Індексу безкарності-2013. Дослідження CPJ доводить, що більшість з них було вбито у боях під перехресним вогнем;

– Переважна більшість нерозкритих вбивств журналістів у країнах Індексів безкарності – вбивства місцевих репортерів;

– Найбільш небезпечна – політична журналістика, на неї в Індексі безкарності-2013 припадає 30% жертв, 20% загиблих репортерів викривали другу найнебезпечнішу тему – корупцію;

– Головними підозрюваними у 26% справ, що фігурують в Індексі безкарності-2013, є урядовці і військові;

– У 48% справ, котрі згадуються в Індексі безкарності-2013, перед вбивствами журналістів викрадали або катували;

– Журналістам не варто бути легковажними, підкреслює Комітет захисту журналістів, – реакція на погрози могла б врятувати життя значної кількості репортерів, вбивства яких фігурують в Індексі безкарності-2013: жертв залякували вбивствами перш, ніж їх було вчинено.