Марина Дорош: «Ефективний розвиток медіаграмотності починається в мікроспільнотах»
Марина Дорош: «Ефективний розвиток медіаграмотності починається в мікроспільнотах»
Впровадження медіаграмотності має відбуватися на всіх рівнях: державному, інституційному, індивідуальному та на рівні спільнот. Таку думку висловила головна експертка проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті» від IREX Марина Дорош під час виступу на конференції «Код довіри: інформаційна стійкість в часи війни та штучного інтелекту», організованої ГО «Український інститут медіа та комунікації».
«Дослідження медіаспоживання показують, що важливим джерелом інформації є знайомі, родичі, колеги тощо. Тому потрібно більше працювати на рівні спільнот і мікроспільнот. Це можуть бути певні робочі колективи або родини», — пояснює Марина Дорош.
Ефективними у цій сфері є вчителі, які мають ресурс і бажання поширювати медіаграмотність не лише серед учнів, але і серед своєї громади. Вони стають амбасадорами медіаграмотності на рівні села чи бібліотеки, оскільки є певними голосами, яким довіряють. Такими локальними лідерами можуть бути і священники.
Такий підхід, на думку експертки, дає змогу створювати мережі стійкості й довіри, які згодом можна об’єднати на державному рівні.
Марина Дорош також підкреслила важливість системності у сфері медіаосвіти: «Це має бути регулярна інтервенція, тобто не один урок, не один тренінг, а весь час повертатися до певних медійних тем, про важливість критичного аналізу і розбирати якісь певні актуальні кейси».
Крім того, за її словами, на всіх рівнях бракує загальної обізнаності, навіщо потрібно розвивати медіаграмотність і які існують загрози в інформаційному полі. Увага одразу переходить до того, як розвивати певні уміння, тоді як спершу потрібно мотивувати і пояснити, як це стосується щоденного і професійного життя.
Дорош додала, що практики з медіаграмотності повертають відчуття суб'єктності і впевненості, що людина керує своїм інформаційним полем, а не воно керує нею. Люди в таких випадках знають, де шукати достовірну інформацію, і відчувають ресурс ділитися цими знаннями у своїй спільноті.
Нагадаємо, під час цього ж заходу експертка Ради Європи Салла Назаренко повідомила, що 57% громадян ЄС стурбовані розвитком штучного інтелекту.
