Нарциси у мережі

Нарциси у мережі

00:00,
22 Липня 2013
4476

Нарциси у мережі

00:00,
22 Липня 2013
4476
Нарциси у мережі
Нарциси у мережі
Епідемія інтернет-нарцисизму набуває нових форм. Цьому сприяють такі соціальні мережі, як Instagram, що дозволяють легко ділитися автопортретами й при цьому поширюють вірус самообожнювання.

Фотографії ранкової кави, нової пари черевиків, власного робочого місця, десерту в кав’ярні й, нарешті, автопортрет. #me – третій за популярністю хештег в Instagram: він налічує близько 85 млн зображень. До цієї категорії відносяться #myself, #selfie, аналоги – #я, #самофото. Щодня у стрічці «Фейсбука» чи «Твіттера» можна побачити безліч автопортретів із уже звичними фільтрами – популярним ефектом сепії, наприклад. Соціальні мережі, без сумніву, стали новим способом презентації особистості. Тут можна не лише розповісти, чим ти займаєшся, а й проілюструвати це в реальному часі: простий та геніальний винахід фронтальної камери на смартфоні максимально спростив процес.

Пристрасть до повсякденного фотографування, а особливо самофотографування – риса, яку найчастіше приписують Y-генерації чи «мі-мі-мі-поколінню» (millennials – ті, хто народився після 1980 року). «Вони не мають страху перед публічним життям. Вони фотографують самі себе, редагують свої фото і виставляють їх онлайн», – дійшли висновку науковці, які вивчають нове покоління. Однак вірус мережевої фотоманії підхопили не лише підлітки та молодь, серед Instagram-любителів є й люди старшого віку, в тому числі відомі особи й численні представники шоу-бізнесу.

Місяць тому Хіларі Клінтон розмістила у «Твіттері» посилання на фотографію з дочкою Челсі, зроблене смартфоном.

Егоїзм у мережі

Чому публікація фотографій, особливо власних портретів, у соціальних мережах стала таким популярним заняттям? Перше, що отримує користувач, завантаживши своє зображення, – це оцінка. Вона виражається у лайках, коментарях, питаннях, компліментах, інакше кажучи, в увазі. Фотоальбоми, як і будь-яка інша діяльність у соціальних мережах – це вимагання уваги до себе: реакції на свої думки та дії, а світлина самого себе є активним закликом – «подивіться на мене».

Серед різноманітних теорій про функціонування соціальних мереж є досить просте пояснення їхньої популярності – це інструмент, який успішно експлуатує людський егоцентризм. В деяких випадках – нарцисизм. У статті на Huffington Post «Чи винні соціальні мережі у зростанні нарцисизму» наводяться результати дослідження 2012 року Іллінойського університету про «темну сторону “Фейсбуку”», які підтверджують зв’язок між зростанням рівня нарцисизму в суспільстві й користуванням соцмережами. Ті, хто показав високі результати виявлення нарцисизму (Narcissistic Personality Inventory) в опитувальнику, мають більше друзів на «Фейсбуку», частіше позначають себе на фотографіях, частіше діляться статусами. «Нарциси використовують “Фейсбук” та інші соціальні мережі, бо вони вірять, що інші люди зацікавлені в їхніх заняттях, тож вони прагнуть, щоб усі знали, що вони роблять», – йдеться у статті.

Інше невелике дослідження, проведене серед студентів канадського коледжу, також демонструє позитивну кореляцію між нарцисизмом та «самопіаром» (контентом, який можна назвати самопромоційним) у таких розділах, як «Головне фото», «Фотоальбоми», оновлення статусу та замітки. Нарциси-чоловіки більш схильні вдаватися до прикрашання своєї діяльності в розділі «Про себе», в той час як жінки публікують більше власних фотографій.

Є велика кількість й інших досліджень зі схожими результатами. Принцип та структура соціальних мереж може сприяти розвитку самозакоханості, навіть у людей із цілком адекватною самооцінкою. Це майданчик, де можна презентувати себе так, як забажаєш, і при цьому отримати суспільну оцінку, що завжди важливо для будь-якої особи. В основі ж нарцисизму – ілюзія про те, що ти кращий, ніж є насправді, і при цьому кращий за інших – так вважає Джин М. Твендж (Jean M. Twenge), професор психології, автор книги «Генерація Я» і співавтор книги «Епідемія нарцисизму: Життя в епоху зарозумілості». На його думку, будь-який процес, що дозволяє існувати таким фантазіям поза реальним світом, призводить до розквіту нарцисизму. Нарциси витрачають багато часу на речі, які дають їм змогу виглядати й почуватися краще. Власне, інтернет має безліч можливостей для цього.

Виховання нарцисів

Проте зв’язок між нарцисизмом і соціальними мережами неоднозначний. Він може працювати в обох напрямках: з одного боку, нарцисизм посилюється через соціальні мережі, з іншого – соціальні мережі популярні через те, що в суспільстві зростає нарцисизм. У теорії про негативний вплив соцмереж є й опоненти. Так, у статті «Не звинувачуйте “Фейсбук” в епідемії нарцисизму» наводяться думки психолога Шона Бергмана з Університету Північної Кароліни: «Є величезна кількість психологічних досліджень, які свідчать, що індивідуальність великою мірою формується до 7 років, а за правилами “Фейсбук”, молоді люди до 13 років не можуть там реєструватися, за ще іншими даними 85 користувачів соціальних мереж старші 18 років».

Іншими словами, якщо молода особа схильна до нарцисизму, то тут першочергову роль відіграє виховання. Останніми десятиліттями в американському суспільстві виховання дітей вдома та у школі все більше концентрується на розвитку самоповаги в дитини, почутті власної гідності, а також на тому, як вона виглядає в очах інших. Цей метод виховання іронічно називають all about me. Зі Сполучених Штатів він частково вже поширюється і на Європу.

З такої точки зору зрозуміло, що наслідком подібного виховання є відповідна поведінка в соціальних мережах – бажання підкреслити в онлайні позитивні риси, що не завжди можна зробити в реальному житті. Новий метод самовираження полягає не в тому, щоб показати, «що я роблю», а в іншому – створити видимість у «друзів», що я це роблю. Принцип «Інстаграму», як і інших сервісів, де можна ділитися зображеннями, вдало збігається з потребою самопіару. Представники «мі-мі-мі генерації» публікують ті фотографії, які демонструють їх із хорошого боку. Така ситуація може призвести до стану цифрового обожнювання – ти сам стаєш зіркою власного кіно: в цьому легко переконатися, переглянувши профілі багатьох сучасних тінейджерів.

Від дагеротипу до «Інстаграму»

Варто сказати, що бажання помилуватися своїми зображеннями – явище не нове. Ще в Середньовіччі вельможі замовляли художникам портрети та прикрашали ними помешкання. Таке задоволення було дорогим, але технологічний розвиток значно демократизував способи насолодитися власним Я. Перша в історії світлина людини, зроблена американцем Робертом Корнеліусом у 1839 році, одночасно була й першим автографічним фотопортретом.

Протягом наступного століття було чимало експериментів із власними світлинами – згадаймо Енді Ворхолла, який фотографував себе у різноманітних позах та ракурсах. Нові фотоапарати полегшили процес зйомки, а цифрові камери зробили його миттєвим.

У 2010 році Apple випускає айфон із фронтальною камерою, цього ж року запускається додаток «Інстаграм», який зараз має близько 130 мільйонів зареєстрованих користувачів. У поєднанні ці інструменти дають перевагу – користувач самостійно вирішує, як він виглядатиме в кадрі, кожен може сфотографувати себе з кращого кута. Крім того, ніхто не дізнається, скільки разів ти фотографував себе перед тим, як опублікувати якусь, на перший погляд, зроблену мимохідь фотографію.

У потоці зображень із хештегом #я є й позитивна сторона, вважають деякі психологи. Оскільки ці саморобні автопортрети тепер можуть конкурувати з іконами краси й стилю, які пропонують медіа. Йдеться про те, що «Інстаграм» дозволила громадськості переглянути свою довіру до широко тиражованих фотографій та висловити спротив світлинам, відредагованих у фотошопі. «Замість того, аби щодня терпіти натиск цих зображень, ми можемо подивитися нашу стрічку і побачити фотографії реальних людей – з красивою різноманітністю», – йдеться у статті Psychology Today.

Справді, певна демократизація відбулася, хоча, як було сказано, реальність цих нових «еталонів краси» теж під питанням – згадаймо ті самі фільтри. Очевидним виглядає одне: прагнення соціального схвалення, а також нарцисизм деяких користувачів продовжать успішно використовувати технологічні компанії. Соцмережі, мобільні додатки та пристрої, – все, що дозволяє самомилуватися й експлуатує егоїстичну природу, буде продаватися. Сьогодні в мережі можна знайти навіть чимало практичних інструкцій – як вдало сфотографувати себе на смартфон. Поп-співачка Ріанна (відома своєю надзвичайною інстаграм-залежністю) опублікувала ще й покрокове відео, як зробити гарну фотографію себе на смартфон. «Це самозакохано, але яка різниця – всі це роблять», – констатує вона.

При підготовці матеріалу було використано повідомлення з таких джерел: ScienceDaily, HuffingtonPost, PsyhologyToday,The Guardian, NewsDiscovery, ABCNews, PDNonline, Mashable, Ebony, Psychalive, Businessinsider, TheAtlantic.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: Bayoetech.web.id
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду