Перший випуск газети безкоштовно роздавали під час міні-акції «За критичне мислення!» у парку Шевченка в Києві. Але завантажити газету можна й у мережі. Окрім того, можна ще пройти онлайн-курс про фактчекінг, створений спільно VoxCheck та студією EdEra.

Медіадиректорка громадської організації VoxUkraine Олена Шкарпова, яка виступила й редакторкою газети, розповіла «Детектору медіа» про те, чому обрали саме формат друкованої газети, як зробити фактчекінг цікавим для аудиторії та куди перевірка фактів буде рухатися в майбутньому.

На міні-акції «За критичне мислення!» перехожим пропонували зіграти у фактчек-вікторину й за участь дарували спеціальні наліпки.

Олено, поясніть, будь ласка, чому вирішили робити друковану газету?

Ми працюємо вже три роки й завжди були в онлайні, публікували наші матеріали у себе на сайті та на сайтах партнерів — це «Українська правда», «Новое время», «Liga.net» та багато інших. І там є певна аудиторія, яка вже нас знає. Водночас аудиторія, яка перебуває в офлайні, яка досі читає газети, в тому числі люди старшого віку, не потрапляли в коло наших читачів.

Під час цих виборів, коли в мене вдома накопичилася величезна купа газет від різних кандидатів, я подумала: «А чому ми не можемо таку ж газету надрукувати?». І ми зробили її в такому ж стилі.

Ви адаптували контент під цю офлайн-аудиторію та під друкований формат?

Ми постаралися це зробити. Це було складно, тому що наш контент все одно «важкий». Але я думаю, що люди розберуться і все зрозуміють. Наприклад, у нас є стаття про ринок газу, пов’язані з ним міфи, з його собівартістю та ціною. Це все доволі складні економічні поняття, з великою кількістю чисел. Та люди зрозуміють, про що йде мова, і в них нарешті буде достовірна, беземоційна інформація. Політики часто використовують емоції.

Тобто, наша мета — вийти за межі аудиторії, яка нас уже добре знає. Акція «За критичне мислення!» задумувалась як свого роду агітаційний івент. Тільки це агітація без будь-яких політиків. У стилі «Підходьте, дізнайтесь про фактчек!». Але для тих, хто до парку Шевченка не дійде, ми виклали газету в мережу. Також у нас є окрема сторінка, створена для залучення людей до Міжнародного дня перевірки фактів.

Команда VoxUkraine роздає фактчек-газету «Довіряй-Перевіряй» перехожим.

Як часто ви плануєте випускати газету?

Поки що це разова акція. Ми громадська організація, яка працює завдяки грантовому фінансуванню та пожертвуванням людей, й ми таку статтю витрат не передбачали. Ідея газети виникла стихійно, й нам вдалося випустити її дуже дешево. Як виявилося, друкувати газету не так уже й дорого. Ми роздамо ці газети й подивимося, який буде фідбек від людей. У цілому, в мене вже давно була ідея зробити газету, яка націлена на регіони й яку можна поширювати вглиб країни. Доносити таким чином до людей важливу інформацію про економіку, про реформи. Люди часто дивляться телебачення й чують там неправдиві речі.

Якого типу контент вирішили включити в газету?

Розвінчання міфів. Є міф про те, що в Україні залишилося 24 мільйони людей. Політики, які поширюють цей міф, показують певні розрахунки. Ми перерахували ці дані, за їхньою ж логікою, і показали, що вони зовсім не відповідають дійсності. Ми цей міф розвінчуємо в одній зі статей. Так само й з ринком газу. Також часто політики розповідають, що в нас скоротилося поголів’я худоби й що це катастрофа. Ми розповідаємо, яка насправді з цим ситуація. Або ще дуже багато міфів про вакцинацію - ми пояснюємо й це.

Тобто, в нас саме контент про розвінчання міфів, які часто зустрічаються в медіа. Але ми не концентруємося на конкретних політиках. Хоча сам проект VoxCheck, який робив газету, в першу чергу займається пошуком і спростуванням неправди в словах політиків. Але ми не агітуємо ні за якого конкретного політика чи кандидата, тому газету ми вирішили зробити абсолютно нейтральною, щоб до людей доходила правдива інформація.  А за кого голосувати — це вже вони самі виберуть.

Коли звичка перевіряти факти виховується з дитинства.

Як зробити фактчекінг цікавим?

Це складне питання. Зазвичай фактчек відбувається після того, як в інформаційному полі з’явилась неправда або фейк. І фейк залучає набагато більшу аудиторію, ніж потім його спростування. Ми пробуємо використовувати формат, коли фактчекінг відбувається одразу. На дебатах на «Суспільному мовленні», які відбувалися останні два тижні, наша команда була в студії й в онлайні перевіряла те, що казали кандидати в прямому ефірі. Ми ловили їх на неправді одразу, і глядачі це бачили теж одразу. Я сподіваюся, що такий проект може бути достатньо ефективним — люди можуть почати задумуватися, що якщо безпосередньо в студії ловили політиків на неправді, то і я можу це робити. Я можу щось перевірити в інтернеті, засумніватися. Якщо робити фактчекінг миттєво й перед великою аудиторією, я сподіваюся, що це спрацює.

Ми пробуємо й формат виходу в офлайн, як з акцією «За критичне мислення!» та газетою «Довіряй-Перевіряй». Мені здається, що людям, які ніколи не чули про фактчек, не дуже часто користуються інтернетом, можна донести цю інформацію, але в друкованому вигляді, в тому форматі, який їм зручний.

У цілому фактчек у світі набуває популярності. Мені здається, що зараз набагато менше скепсису щодо перевірки фактів, ніж раніше.

Учасники вікторини найчастіше обирали номер 7 і намагалися зрозуміти, чи дійсно в блозі “UA: Радіо Культура” йшлося про те, що суп можна не їсти щодня.

Як галузь фактчекінгу розвиватиметься далі?  

Мені здається, що, як і будь-який медіаконтент, фактчек стараються подавати у відеоформаті. Я бачила, як використовували формат коміксів для правил з перевірки фактів. Фактчек - це просто медіапродукт, такий же, як і всі інші. Просто він не такий веселий, як звичайні статті або телесюжети. Але я вважаю, що його можна точно так само просувати за допомогою медіаканалів. Наприклад, ми запросили на нашу міні-акцію телеканали, журналісти прийдуть і зроблять про це сюжети, й так люди, які не знали про фактчек, дізнаються про нього. Й цю тему можна просувати далі таким чином.

Фотографії - Тетяна Гордієнко.