Медіаграмотність — сукупність знань, навичок та умінь, які дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати різноманітні повідомлення для різних типів медіа. Окрім того, медіаграмотність передбачає вміння розуміти й аналізувати, як медіа функціонують у суспільстві та який вплив вони мають.

Тиждень медіаграмотності ставить за мету привернути увагу до цього набору компетентностей та їхньої ролі в освіті. Чим ці компетенції важливі? «Цифровий зсув» створив безліч каналів для поширення інформації, а кожну людину з ґаджетом у руках зробив потенційним творцем контенту. Список джерел для отримання новин став значно ширшим, ніж звичні нам традиційні медіа: тепер це й соцмережі, месенджери, відеоплатформи, навіть комп’ютерні ігри й реклама. Та в усіх цих повідомлень є дещо спільне — вони всі були створені з певних причин, і розуміння цих причини лежить в основі медіаграмотності.

П’ять ключових принципів медіаграмотності (візуалізація)

Якщо тема медіаграмотності для вас геть нова, варто почати з основ. Принципи медіаграмотності вперше були сформульовані Асоціацією вчителів Онтаріо у 1987 році й включені Міністерством освіти Канади у Media Literacy Resource Guide (1989). Відтоді ці принципи лишаються фундаментальними для системи медійної освіти.

У них наголошується, що всі меседжі є сконструйованими, різні аудиторії сприймають їх по-різному, вони містять комерційні втручання та включають різні погляди. Також важливо пам’ятати, що медіа не є об’єктивним відображенням реального світу й що наші уявлення значною мірою ґрунтуються на них, а не на нашому досвіді. Звучить надто складно? Просто збережіть собі нашу інфографіку, адже не секрет, що візуальний образ значно полегшує сприйняття та запам’ятовування інформації.

Бути медіаграмотним: десять необхідних компетентностей

Як уже згадувалося, медіаграмотність є набором специфічних компетентностей. Їх можна умовно поділити на чотири групи: розуміння медіа, використання медіа, комунікація за допомогою медіазасобів та вміння досягати власних цілей, застосовуючи медіа.

Нідерландська організація Mediawijzer.net, яка спеціалізується на медіаграмотності, разом із експертами в цій галузі створила модель, яка описує десять необхідних компетентностей із медіаграмотності. Звісно, світ змінюється дуже швидко, тож ця модель потребуватиме постійного перегляду й оновлення. Але поки що можна скористатися аналітикою Mediawijzer та перевірити, які з цих компетентностей у вас уже є, а над якими ще треба попрацювати.

Ключові питання для аналізу медіамеседжів (візуалізація)

Національна асоціація освіти з медіаграмотності (NAMLE) у США розробила систему ключових питань для аналізу медійних меседжів. «Ставити правильні запитання, сприймаючи медіапродукт — це, можна сказати, ядро медійної освіти й загалом критичного мислення», — вважають у NAMLE.

У книжці «Посібник для вчителя про медіаграмотність: Критичне мислення в мультимедійному світі» цю систему питань представлено ще детальніше, з розподілом за темами й коментарями до кожної групи питань. Якщо вас зацікавив детальніший аналіз медіамеседжів, ця книжка безкоштовно доступна в онлайні на сервісі Google Books.

Як навчитися помічати маніпуляції в новинах — новий онлайн-курс «Детектора медіа»

ГО «Детектор медіа» також не пасе задніх у промотуванні медіаграмотності й презентувала онлайн-курс «Новинна грамотність», який навчить помічати маніпуляції в новинах. Курс розрахований на широку аудиторію: від студентів та викладачів журфаків до всіх, кого цікавить тема медіа.

Він складається з десяти модулів, у яких експерти розповідають про те, як створюються новини, які існують професійні стандарти, етичні дилеми, в який спосіб медіа можуть маніпулювати громадською думкою через новини, хто є основними медіавласниками в Україні, як соцмережі змінюють сприйняття новин.

ЮНЕСКО опублікувала п'ять принципів медійної та інформаційної грамотності

Ще трошки теорії зі світу медіаграмотності. Міжнародна організація ЮНЕСКО запропонувала п'ять правил щодо медійної та інформаційної грамотності, виділивши спільні для обох сфер поняття. Організація також позиціонує ці дві сфери як комбінацію знань та навичок, необхідних сучасному суспільству в усьому світі.

До речі, ЮНЕСКО є активним організатором та учасником різноманітних заходів до Тижня медіаграмотності. Щоправда, цього року організація проводила його трохи раніше — з 26 жовтня по 1 листопада. Генеральна директорка ЮНЕСКО Ірина Бокова у своєму відеозверненні ще раз повторила ключовий меседж організації: світові потрібне «покоління цифрових громадян», із навичками критичної оцінки, верифікації, використання та трансформування інформації на знання.

Міносвіти затвердило всеукраїнський експеримент із медіаосвіти на 2017–2022 роки

Медіаграмотність та медіаосвіта, як не складно здогадатися, мають дуже тісні зв’язки. Тож у контексті цієї теми важливо знати про впровадження медійної освіти в українські навчальні заклади.

Міністерство освіти й науки України провело перший етап експерименту в 2011–2016 роках. Тоді різними формами шкільної медійної освіти було охоплено понад 40 тис. учнів. У наступному етапі до нього залучать 153 навчальних заклади.

Загалом Концепцію впровадження медійної освіти в Україні було створено в 2010 році, а в квітні 2016 року її було оновлено — у зв’язку з викликами інформаційної війни та після консультацій із педагогами, які набули досвіду викладання. Концепція визначає головну мету медійної освіти, перелік основних термінів, пріоритетні напрямки. Більше про неї можна прочитати за посиланням.

Як мислити критично: огляд онлайн-курсів

Розвивати в собі критичне мислення можна не дуже напружуючись та не відходячи далеко від зручного крісла та комп’ютера. За цим посиланням — шість онлайн-курсів від зарубіжних та українських навчальних платформ. Окрім, власне, критичного мислення на цих курсах обіцяють навчити логічно аргументувати свою думку, виявляти упередження та забобони й застосовувати філософію на практиці.

Стежте за новинами з цієї теми на нашому порталі за тегом «медіаграмотність» або ж у розділі «Медіаосвіта».