За рік в рамках академії відбулося 25 безкоштовних тренінгів у 20 містах України, розповів  Дмитро Золотухін, керівник проекту OSINT Academy, директор Інституту Постінформаційного Суспільства та радник Міністра інформаційної політики України під час прес-конференції. Навчання загалом пройшли понад 1000 учасників. У рамках OSINT вийшло більше 200 публікацій, відеорепортажів, підкастів, присвячених темам боротьби з корупцією та методам боротьби в інформаційній війні. Окрім того, академія пропонує усім охочим відеоуроки з пошуку інформації у відкритих джерелах.

«Все починається з Google», - пояснює Дмитро Золотухін. «На тренінгах я показую пошукові системи з відкритими даними. Наприклад, яким чином можна знайти бенефіціарів “Київводоканалу”? Треба поцікавитися, у якій формі “Київводоканал” існує. Google покаже, що це - публічне акціонерне товариство. Потім знайти ідентифікатор цього об’єкту, ЄДРПОУ або номер телефону. Тобто, унікальний набір цифр, який є ідентифікатором того чи іншого об’єкту або особи. І за допомогою цієї інформації можна використовувати сервіси відкритих даних, наприклад, smida.gov.ua або stockworld.com.ua, оскільки “Київводоканал” є акціонерним товариством».

На цих сайтах можна побачити, хто володіє якими акціями та частками акціонерного товариства. Втім, щоб приховати цю інформацію, власниками можуть виступати офшорні компанії. Є сервіси, які дозволяють принаймні гіпотетично встановити, хто може бути причетним до цих юридичних осіб. За словами Дмитра Золотухіна, 80-90% усієї необхідної для журналістського розслідування інформації знаходиться у відкритому доступі, все решта - справа здоровогу глузду та нехитрих навичок пошуку.

Робто з фейковими новинами теж починається з Google. Найпростіше - перевіряти достовірність новини за зображенням, яке у ній використовують. В багатьох нових версіях браузерів пошук та перевірка зображення - вбудовані функції, яка не вимагає встановлення окремих плагінів. Російські медіа в 2014 році часто використовували для публікацій фото загиблих військових та цивільного населення, які насправді були зроблені в Іраку, Сирії, Чечні, за рік чи за два до того.

«В два кліки можна побачити, чи відповідає фото написаному тексту», - розповів експерт. Проте на відміну від зображень, перевірка відео залишається «міцним горішком». Одна з технік, яку радить використовувати керівник проекту OSINT Academy - робити стоп-кадри та шукати першоджерело за ними (використовуючи хоча б пошук за зображенням Google - MS).

«Європейські журналісти тестують такий собі крауд-сорсинговий сервіс для перевірки відео. Якщо з’являється якийсь сумнівний відеоматеріал, наприклад, вибуху, то його можна завантажити в мережу, вказавши імовірну геолокацію. І ті користувачі, які живуть поряд, можуть спростувати чи підтвердити справжність відео, навіть піти і перевірити, чи дійсно на цьому місці відбувся вибух», - розповідає експерт. На його думку, найближчим часом функціонал для перевірки відео стане досконалішим і дозволятиме отримувати більше інформації про цей тип матеріалів. Поки що ж подібний пошук доводиться робити «вручну».

Загалом експерт оцінює медіаграмотність українців, їх здатність критично оцінювати інформацію, яку поширюють медіа, більш високо, ніж європейців. «Європейські країни та навіть експерти з ЄС є заручниками того, що в них немає уявлення про те, які загрози можуть існувати зі сторони медіа. Вони вважають, що вільна преса - це об’єктивна преса. Загрози, які ми відчуваємо протягом останніх трьох років, нас дуже загартували. На мій погляд, українське суспільство більш підготоване до медійних загроз», - зазначив пан  Золотухін.

В найближчих планах OSINT Academy - запустити низку практичних розслідуваних проектів, до яких зможуть долучитися усі, кого цікавить  розвідка на основі відкритих джерел.