Про неї і, зокрема, про уміння відрізняти замовлені матеріали від якісної журналістики, йшлося під час круглого столу на тему «"Джинса" і журналістські стандарти», який відбувся 12 листопада в Кримському прес-клубі.

Нещодавно пройшли місцеві вибори, і кількість політичної реклами що обрушилася на виборців, була величезною. Передвиборна кампанія – ось де можна розгулятися аматорам «джинси», замовлених матеріалів, не позначених як рекламні.

Віра Соболєва, керівник проекту, повідомила, що Інформаційний прес-центр проводить щомісячний моніторинг кримських ЗМІ на предмет прихованої реклами («джинси») і «ворожої мови». Результати моніторингу розсилаються кримським медіа і публікуються на сайті прес-центру. Окрім цього проводилися круглі столи і прес-конференції і навіть вручалися джинсові кепки «переможцям» в рейтингу прихованої реклами («Крымское время», «Крымская газета»). А для читачів, глядачів і слухачів прес-центр двічі на місяць випускає програму «Фокус» мета якої – навчити читача, слухача і глядача орієнтуватися в інформаційному просторі.

Медіа-експерти, викладачі Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського Ольга Володченко і Вікторія Кондратська детальніше розповіли про результати моніторингу кримських ЗМІ. Інформаційний прес-центр спостерігав за сімома найбільш впливовими газетами в Криму: «Голос Крыма», «Первая крымская», «Севастопольская газета», «Крымская газета», «Крымская правда», «Крымское время», «События». За словами Вікторії Кондратської, найцікавіший період – передвиборна кампанія, коли кількість маркованої політичної реклами збільшується, і це вже є добре.

Відшукувати замовлені матеріали медіа-експертам Інформаційного прес-центру було непросто, адже журналісти маскують політичну агітацію злободенними проблемами: ціновою політикою, ЖКГ і т. д. В. Кондратська підкреслила, що, на думку політтехнологів, ефективність прихованої політичної реклами дуже висока. Напевно, тому політики не минають нагоди заплатити за замовлений матеріал. Проте як тільки їх звинувачують в цьому, вони одразу ж перекладають відповідальність на журналістів.

Костянтин Квурт, медіа-експерт, голова правління міжнародної громадської організації «Інтерньюз Україна», підкреслив, що мета подібних моніторингів – інформувати не владу, а громадськість, щоб люди знали, хто керує інформаційним простором, де брешуть і як брешуть, щоб не потрапити під вплив політтехнологів.

Нині завданням ЗМІ вже не є просто інформування громадськості про події у навколишньому світі. В умовах, коли інформації забагато, люди хочуть від ЗМІ, які вони дивляться, слухають, читають, пропозицій щодо знаходження рішень, упевнені медіа-експерти. І, відповідно, читач абсолютно не хоче від ЗМІ прихованої реклами. Тому необхідно його навчити орієнтуватися в потоці журналістської інформації, щоб медіа почувалися відповідальними перед ним і боялися підвести.

Саме для того, щоб журналістика повністю не перетворилася на піар, реалізується безліч проектів, як для журналістів, так і для споживачів інформації, у рамках яких проводяться тренінги, круглі столи, прес-конференції випускаються телепрограми і створюються сайти. Медіаграмотність вже не є чимось необхідним лише кореспондентам. Тепер, коли афоризм «Хто володіє інформацією, той володіє світом» актуальний як ніколи раніше, важливо не просто бездумно споживати той продукт, який видається на-гора, а й уміти вибирати.

Медіаграмотність за матеріалами статті Stasya-lirika Медиаграмотность: люди должны понимать и выбирать