На форумі зібралися близько 300 керівників ЗМІ з країн СНД, Балтії й Грузії – керівники інформаційних структур, головні редактори провідних газет і журналів, гендиректори найбільших теле- і радіокомпаній, а також відомі журналісти й міжнародні експерти. Представники медіаспільноти обговорили проблеми інформаційної взаємодії в європейсько-азіатському регіоні: розвиток мультимедійних технологій і перехід на цифрові носії, конвергенцію ЗМІ, конкуренцію між традиційними медіа й власниками нових платформ, феномен соціальних мереж.

Зокрема, під час дискусії про роль Інтернету в сучасних медіа генеральний секретар Міжнародної конфедерації журналістських спілок Ашот Джазоян назвав Інтернет найкращим інструментом демократії на сучасному етапі. Він гадає, що соціальні мережі зараз мають набагато більший політичний вплив, аніж деякі газети.

З розвитком інтернет-ЗМІ з'явився додатковий показник якості журналістської роботи – кількість коментарів читачів, вважає оглядач «Радіо Свобода» Олена Риковцева. «На кожному сайті бачимо, що вказується кількість коментарів, і що більше їх, то краще», – відзначила вона.  Водночас, на її думку, виданням не варто забувати про аудиторію, не охоплену Інтернетом, і враховувати її інтереси.

Директор інтернет-ресурсу Panarmenian.net Армен Азарян зауважив, що головними особливостями інформації в мережі Інтернет є загальнодоступність, неможливість обмежити поширення (приклад – публікації Wikileaks), «клонування». «Коротке повідомлення з орфографічними й синтаксичними помилками, опубліковане на будь-якому соціальному сервісі, може мати більше читачів, аніж стаття на великому й витратному новинному ресурсі», – сказав Азарян. Разом з тим він переконаний, що традиційним ЗМІ не треба боятися більш тісної інтеграції із соціальними мережами.

Також під час дискусії були визначені переваги роботи журналістів перед блогерами. Так, головний редактор російської газети «Известия» Віталій Абрамов вважає, що ЗМІ, щоб успішно конкурувати із блогами, повинні не винаходити нові підходи, а зосередитися на виконанні традиційних вимог до якості й ексклюзивності інформації.  Інформаційний продукт, який створюють люди, що не є професійними журналістами, зокрема блогери, Абрамов назвав «вікі-журналістикою» (за аналогією із проектом «Вікіпедія» – енциклопедією, яку може редагувати будь-хто). На думку редактора газети «Известия», у професійного журналіста, здатного «зателефонувати потрібній людині й поставити потрібне запитання» про причини або наслідки будь-якої події, є переваги перед блогером.

З приводу блогів і соцмереж радник президента РФ Михаїл Федотов висловив таку думку: «Якщо говорити про блогосферу й соціальні мережі, то жодного відношення до засобів масової інформації вони не мають взагалі. Я вважаю, що ЗМІ – це цілком професійно організована й професійно вироблена сфера, де працюють професійні журналісти».

Чимало уваги було приділено питанням «копіпасту». Йшлося зокрема про те, що плагіат змінює свої форми й виявити незаконний передрук в Інтернеті стає дедалі складніше. Також, коли зустрічаємося з рерайтингом, довести авторські права взагалі неможливо.

Крім того, усі питання, пов'язані з порушенням авторського права в Інтернеті, неможливо розв'язати законодавчим шляхом. «Це питання певної професійної етики. Ми ратуємо за розвиток механізмів саморегулювання в журналістиці», – відзначив директор юридичної дирекції РІА «Новости» Михаїл Сафронов.

Медіаграмотність за матеріалами РІА «Новости». Украина