Особливо необхідними для досягення успіху в епоху цифрових технологій є два види навичок: комп’ютерна та медіаграмотність. Комп’ютерна грамотність – це вміння працювати з інформаційно-комунікаційними технологіями в мережевому оточенні, а також розуміння соціальних, культурних та етичних питань, які виникають під час використання цих технологій. Медіаграмотність ­– це здатність  знаходити, аналізувати, оцінювати  інформаційні продукти, які поширюють засоби масової інформації, працювати з ними, вміння їх обмірковувати і вирішувати, як діяти.

«Комп’ютерна та медіаграмотність: план дій» – новий програмний документ від Рене Гоббс, професорки Школи комунікацій і Педагогічного коледжу при Університеті Темпл (штат Філадельфія), а також засновниці Центру медіаосвіти. В новому виданні комп’ютерну та медіаграмотність віднесено до найнеобхідніших життєвих навичок  і  визначено кроки, які мають зробити політики, педагоги і громадські активісти, щоб допомогти пересічним американцям досягти успіхів  в цифрову епоху. (Завантажити PDF або Читати онлайн)

План дій пропонує чотири загальних стратегії і 10 конкретних рекомендацій, як надати студентам і дорослим необхідне знання та навчити їх критично мислити, аби вони не потонули в океані цифрової інформації, якою сповнене повсякденне життя  у нашому медіанасиченому суспільстві.

Гоббс переконана, що вміння шукати та інтерпретувати медійну інформацію важливе не тільки при виконанні шкільних завдань та написанні студентських робіт. Люди потребують медіаграмотності, коли шукають роботу, інформацію про медичні послуги, діяльність державних установ.

Окрім плану з отримання практичних знань та навичок для кожного окремо, авторкатакож  пропонує включати  комп’ютерну  та медіаграмотність у адвокаційні кампанії, навчальні програми та громадські ініціативи.

Особливість Плану  дій від Гоббс у тому, що він зосереджує увагу не тільки на необхідності навчати людей різного віку використовувати інтернет-інструменти, а й отримувати задоволення та відчувати силу від володіння інформацією, бути зацікавленими та відповідальними споживачами і виробниками інформації. Хоча витрати на комп’ютерні технології значно зросли за останні роки, Гоббс відзначає, що просто покупка новітніх освітніх інструментів і технологій не обов'язково призводить до електронної та інформаційної грамотності. Багато американських батьків помилково вважають, що просто надання дітям і молоді доступу до комп’ютерних технологій автоматично забезпечить їх готовими знаннями. Але, лише заохочуючи навчання комп’ютерній та медіаграмотності, громадяни матимуть життєві навички, необхідні для повноцінного життя в їх громадах.

З огляду на це все Гоббс закликає до:

• надання підтримки ініціативам з розвитку комп’ютерної  та медіаграмотності на рівні громад, сприяння налагодженню партнерських зв'язків та створенню молодіжних корпусів з комп’ютерної та медіаграмотності аби донести медіаграмотність до громад і особливих груп населення через публічні бібліотеки, музеї та інші громадські центри;

• розвитку партнерських зв'язків у галузі педагогічної освіти, підготувати вчителів до навчання своїх студентів комп’ютерній та медіаграмотності;

• розробки заходів з оцінки знань і відеодокументування найкращих практик навчання комп’ютерній та медіаграмотності;

• популяризації навчання цифровій й медіаграмотності шляхом соціальної реклами, розважально-освітніх ініціатив, щорічних конференцій педагогів.

З розвитком освіти і розуміння комп’ютерної та медіаграмотності, як відзначає Гоббс, громадяни зможуть звести до мінімуму потенційні негативні впливи від інформаційного потоку і натомість використовувати засоби масової інформації і технології задля покращення свого життя і життя громади.

Медіаграмотність за матеріалами knightcomm.org