Марк Джонсон, відповідальний за соціальні медіа у редакції журналу The Economist, працює на цій посаді три роки. На конференції SMART 2011 у Лондоні він поділився кількома ключовими пунктами стратегії просування в соціальних медіа, за допомогою яких одному з найстарших журналів світу (заснованому 1843 року) вдається вдало освоювати web 2.0, повідомляє SocialMediaToday.

1. Тільки ручна робота

Одним із першим рішенням Марка Джонсона було припинити використовувати RSS-експорт для сторінок журналу в Twitter, Facebook та інших мережах. Кожен допис від імені The Economist робиться вручну конкретним співробітником редакції. Це, звісно, вимагає певних зусиль, одначе споживачам важливо знати, що до них звертається жива людина.

2. Зважайте на статистику й аналітику

Команда The Economist уважно досліджує статистику, визначаючи, о якій порі варто публікувати оновлення, як часто і який саме контент цікавить споживачів. 14-16 оновлень на день, як показує досвід, є оптимальною кількістю для Facebook і Twitter. Найбільша аудиторія журналу – американці, тому оновлення синхронізуються з американськими часовими поясами.

Цікаво, що в один із місяців 2009 року на сайт журналу через сервіс соціальних закладок Reddit зайшло більше відвідувачів, аніж із Twitter'a, в якому The Economist має півмільйона фоловерів. У редакції весь час відстежують, звідки приходять найбільші потоки трафіку.

3. Використання Hootsuite

Спеціальна програма Hootsuite допомагає співробітникам The Economist керувати оновленням Twitter, Facebook та LinkedIn.

4. Кнопки «подобається» і «поділитися»

Ці кнопки допомагають відвідувачам поділитися цікавим матеріалом у соцмережах. Для когось це очевидна рекомендація, але на сайті The Economist кнопки соціальних медіа з’явились порівняно недавно. Поки що зарано судити, чи багато людей ними користується, але цифри оптимістичні.

5. Заохочення відвідувачів

The Economist створив кілька мікросаййтів, серед яких один присвячений дискусіям, інші – здоров’ю та науці. Журнал запрошує людей, компетентних у певних сферах знання, аби розпочинати дискусію або сперечатись між собою, тоді як журналіст The Economist виконує роль судді.

Команда редакції активно заохочує відвідувачів коментувати, і за останні 12 місяців кількість коментарів зросла на 53%. Статистика свідчить, що ті, хто пише коменти, переглядають у шість разів більше сторінок на сайті, аніж пересічні відвідувачі. Це теж досить очевидно, але приємно пересвідчитись, що ця стратегія працює.