Перші 8 порад читайте тут.

9. Є другий вид ліда, який використовується переважно у великих аналітичних статтях, нарисах тощо. Це відкладений лід, за аналогією з кінематографом – не трейлер, а тізер. Він змальовує епізод чи налаштовує на певний настрій за допомогою цитування анекдоту або реального прикладу (історична аналогія або деталь актуальної події). Автор може приховати наступні події під завісою таємниці аж до кінця статті чи створити в ліді передчуття, що вони розвиватимуться певним чином. Інформація про суть подій тимчасово недоступна. Журналіст дражнить читача, перш ніж задовольнити його.

10. Лід-тізер може бути як коротким, у два речення, так і довгим, аж до чотирьох абзаців – залежно від сукупного обсягу матеріалу. Відкладений лід має виконувати ті самі дві функції, що й прямий: містити в собі квінтесенцію статті та спонукати до читання повного тексту.

11.  Якщо ви обрали лід-тізер, який не поясняє ідею статті, важливо включити інформацію про неї десь на початку основного тексту, найкраще – у перших трьох абзацах. Не можна дражнити інтригою занадто довго, читач може втратити інтерес.

12. Лід має бути чесним. Ніколи не анонсуйте того, чого не розкриєте в статті. Не варто починати з блискучого анекдоту, який слабо прив’язаний до теми статті. Лід не повинен стати горою, яка народить мишу.

13. Постійно тримайте лід на думці на всіх етапах підготовки статті – іноді при цьому він виникає в голові репортера сам по собі.

14.  Пам’ятайте про рівень фонових знань вашого читача з висвітлюваного питання. Уникайте занадто «закручених» лідів.

15. Коли існує вибір між образним та інформаційним лідом – обирайте інформаційний.

16. Писати лід першим чи вже після того, як завершений чорновий варіант статті? Краще сформулювати лід на початку роботи над текстом. Нерідко буває так, що, скомпонувавши один найголовніший абзац, журналіст переосмислює акценти у тілі власне тексту і починає переставляти логічні блоки. Якщо усвідомлювати головну думку, яка ляже в лід, ще до початку підготовки статті, структурувати її буде значно легше.

«Медіаграмотність»