Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
ІМІ – «Экономическим известиям»: за слова відповідаємо
Газета «Экономические известия» опублікувала статтю «Много шума с непонятной целью», в якій критикує результати моніторингу дотримання журналістських стандартів Інституту масової інформації. Головним питанням, наголошеним у цьому матеріалі, є: «какой вред и для кого несут в себе нарушения стандартов, выявленные Институтом?».Юристи ІМІ підготували відповідь редакції газети. В організації наголошують, що готові відповідати за кожен поставлений бал, кожне зауваження щодо порушення стандартів, і надають детальне роз’яснення на вимогу редакції. Виконавчий директор ІМІ Вікторія Сюмар повідомила, що незабаром має намір докладніше розтлумачити цілі та значення моніторингу в окремому матеріалі.
Інститут масової інформації проводить моніторинг дотримання журналістських стандартів щодо шести загальноукраїнських видань. З них три щотижневі видання («Коментарі», «Український тиждень», «Кореспондент») і три щоденні («Экономические известия», «Сегодня», «Факты»).
Основними журналістськими стандартами, на основі яких відбувається моніторинг і якими керується журналіст у своїй професійній діяльності, є: баланс думок і точок зору, оперативність, достовірність (посилання на джерела), відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота представлення фактів та інформації стосовно проблеми. Основними нормативними джерелами, де відображено ці стандарти, є Кодекс професійної етики українського журналіста, Етичний кодекс українського журналіста, Декларація принципів поведінки журналістів, а також міжнародні стандарти та принципи журналістської етики.
Журналісти при написанні матеріалів повинні користуватися, перш за все, вказаними стандартами журналістики.
Слід зазначити, що, відповідно до зазначених стандартів, видання «Экономические известия» в цілому має високі показники в порівнянні із іншими загальнонаціональними виданнями, щодо яких проводиться моніторинг.
Разом із тим, окремо слід зазначити низку статей, які знижують загальний показник видання. Всі ці статті мають єдину тематику: «судова влада». Те, що вони трапляються в більшості номерів, значно впливає на оцінки моніторингу. Це такі статті, як «Филиал Партии регионов» (ЭИ, 08.02.2011), «Власть разделила судьбы будущих судей» (ЭИ, 09.02.2011), «Регионалы потеряли страх» (ЭИ, 11.02.2011), «Конституция падет под натиском регионалов» (ЭИ, 22.02.2011), «Онопенко снимают свои же» (ЭИ, 25.02.2011) та ін. Майже в усіх зазначених статтях порушено більшість журналістських стандартів.
Стандарт балансу думок і точок зору. У всіх зазначених статтях стандарт балансу думок порушено, оскільки матеріал подано однобічно, представлено точку зору лише однієї сторони. Також, для прикладу, в статті «Минагропром УССР возвращается» (ЭИ, 07.02.2011) представлено лише точку зору критиків законопроекту №8053. Ані точку зору авторів, ані опонентів у матеріалі не відображено.
Відповідно до п. 10 Етичного кодексу українського журналіста, точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, має бути представлено збалансовано. Так само має бути подано оцінки незалежних експертів.
Кожна журналістська тема є або конфліктною, або, як мінімум, неоднозначною. Це потребує від нас чіткого визначення, хто є сторонами кожного конфлікту або хто є компетентним і незалежним експертом у кожній темі, яку розробляємо. Стандарт балансу думок вимагає від нас подавати в нашому матеріалі думки всіх сторін конфлікту. Лише тоді аудиторія отримує повну картину і має досить інформації для власних висновків.
Коли ми говоримо про основний повсякденний інформаційний жанр – репортаж, – досить буде озвучувати позиції сторін конфлікту. Коли «копаємо глибше» – проводимо журналістське розслідування – обов’язковою стає аргументація цих позицій. І незалежна експертна оцінка. Маємо на увазі, що експерт – це людина, яка є цілком компетентною в темі, але не є стороною конфлікту (учасником подій).
Достовірність (посилання на джерела). Достовірність інформації означає якісну перевіреність кожного факту в компетентних щодо цього факту джерелах. Наприклад, про точну цифру бюджетних витрат логічно запитувати в міністра фінансів і (для балансу) – в голови бюджетного комітету парламенту. Про небезпеки ускладнень, пов’язані з черговим штамом грипу, доцільно запитувати й лікаря-науковця, й лікаря-практика.
Журналіст повинен завжди перевіряти будь-який факт у кількох компетентних джерелах. А для цього, розбираючись у черговій темі, він повинен чітко визначати компетентність тих чи інших посадовців або експертів. І остання вимога стандарту достовірності – журналіст повинен щоразу чітко повідомляти своїй аудиторії, звідки він взяв той чи інший факт або думку.
Наприклад, періодично в матеріалах видання зустрічається посилання на експертів, спеціалістів, юристів. Водночас не зазначається, думку кого саме з експертів представлено. Так, у кінці статті «Грузи больше, вези дальше» (ЭИ, 10.02.2011) є посилання на компетентну думку спеціалістів без посилання на безпосереднє джерело.
В статті «НБУ сам себя запутал» (ЭИ, 25.01.2011) міститься наступне: «Юристы со своей стороны напоминают…». Водночас, хто саме з юристів наводить таку думку, не зрозуміло.
Відокремлення фактів від коментарів. Пункт 10 Етичного кодексу українського журналіста визначає, що факти, судження та припущення має бути чітко відокремлено одне від одного.
У такому «чистому» й консервативному інформаційному жанрі, як новини, журналіст узагалі не має права коментувати матеріал. Отже, не коментуючи й не оцінюючи ніяк, він подає своїй аудиторії, по-перше, факти. По-друге – думки учасників події. По-третє – думки експертів. Кожен факт має компетентне джерело. Кожна думка має конкретного автора. Про джерела фактів і авторів думок журналіст повідомляє аудиторію. В цій ситуації автоматично факти є відокремленими від висновків та оцінок.
У більш вільних жанрах – авторські програми, аналітичні чи публіцистичні статті – автор-журналіст може висловлювати власну думку, але при цьому він завжди повинен її чітко позначати («особисто я вважаю», «на думку автора цієї статті» тощо). Аудиторія повинна розуміти, що певна оцінка чи висновок не є «істиною в останній інстанції», це лише суб’єктивна думка автора матеріалу.
Повнота представлення фактів та інформації по проблемі. Згідно з п. 6 Етичного кодексу українського журналіста, найпершим обов’язком журналіста є повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події. Будь-яка тема потребує максимально повного набору фактів і думок. Тому завдання журналіста – все це знайти в компетентних джерелах.
Якщо ми кажемо про репортаж, – він повинен давати повноцінну відповідь на класичні запитання що сталося? де сталося? коли сталося? і як сталося? Якщо «копаємо глибше» – робимо журналістське розслідування – це вже пошук усіх можливих відповідей на запитання чому це сталося? або якими будуть наслідки цього? Для повноти інформації можуть бути важливими конкретні деталі події. І найчастіше необхідні бекґраунди (це або «передісторія» події, або пояснення складних понять).
Принцип «повноти» також безпосередньо пов’язаний з іншими принципами. Наприклад, якщо в матеріалі грубо порушено стандарт «балансу думок», можна також зробити висновок про неповноту представлення інформації стосовно проблеми.
Порушення принципу «повноти» в загальних статтях видання зафіксовано не було. Водночас, як зазначено вище, в трьох статтях за лютий (судова влада), у яких суттєво порушено принцип «балансу думок» і матеріал подано досить однобічно, порушенотакож стандарт «повноти». Це такі статті: «Филиал Партии Регионов» (ЭИ, 08.02.2011), «Власть разделила судьбы будущих судей» (ЭИ, 09.02.2011), «Конституция падет под натиском регионалов» (ЭИ, 22.02.2011).
Точність подачі інформації. Під цим стандартом мається на увазі те, що будь-який повідомлений факт відповідає реальному факту, а будь-яка думку цитовано точно і без відриву від контексту. Точність цитат досягається їх ретельним дослівним відтворенням у друкованому тексті і прямою записаною мовою – на телебаченні, радіо і в інтернеті.
Точність фактів досягається їх ретельною перевіркою. І тут вступає в силу другий стандарт – достовірності.
Порушення стандарту «точності» у виданні виявлено не було.
Оперативність подачі інформації. Цей стандарт вимагає від журналістів-інформаційників подавати будь-яку інформацію не відкладаючи її «на потім». У найближчому випуску новин/ номері газети.
Порушення стандарту «оперативності» у виданні виявлено не було.
Висновки і рекомендації моніторингу.
Можна зробити висновок, що видання, в цілому, має досить високий рівень дотримання журналістських стандартів. У матеріалах найчастіше зустрічається порушення стандарту «балансу думок».
Окремо слід зазначити, що у виданні міститься низка статей однієї тематики (судова влада), які піднімають одну із суспільно важливих тем. Водночас, у цих матеріалах досить часто не дотримано більшість журналістських стандартів. Оскільки ці матеріали містяться в більшій кількості номерів видання, вони суттєво впливають на показники моніторингу, і загальний високий показник балів знижується.
Рекомендуємо, по-перше, звернути увагу на зазначені вище стандарти і брати їх до уваги під час написання матеріалів. По-друге, змінити підхід до написання зазначених вище матеріалів під спільною тематикою (судова влада) і дотримуватися журналістських стандартів і принципів журналістської етики.