Про фільм «Чеські Друзі Кремля» та розслідувальну журналістику
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Про фільм «Чеські Друзі Кремля» та розслідувальну журналістику
16 січня MediaSapiens опублікував рецензію на документальний фільм-розслідування «Чеські друзі Кремля» (проект «Радіо Свобода», «1+1» ), написану Сергієм Черненко, постійним автором MediaSapiens, співробітником Національного Інституту стратегічних досліджень.
Ми отримали лист від авторки фільму Ольги Мальчевської, в якому вона не погоджується із кількома тезами, висловленими паном Черненко. MediaSapiens публікує цього листа та запрошує до дискусії глядачів фільму.
Щиро дякую Вам за статтю про мій фільм «Чеські Друзі Кремля». Відчувається, що автор - в темі, але у статтi є деякi неточностi. Зокрема, шановний Сергій Черненко пише, що видавництво «Бiлої книги» фiнансував «Вемекс», але у мене в фiльмi цього немає (оскільки кожне моє слово там підтверджене доказами), і теоретично «Вемекс» може позватися за таке до суду (не на мене, знову ж таки, бо сказано це не у фільмі). А надто, з огляду на статті у чеських ЗМІ та відгуки, які надійшли мені, усе, що стосується цього фільму у Чехії активно моніторять, оскільки там він спричинив резонанс. Відтак, якщо у автора є докази такого фінансування - буду дуже вдячна за скрін-шоти документів [після отримання цього листа, MediaSapiens вніс правки у текст пана Черненка, вилучивши звідти згадку про фінансування «Білої книги»].
Контракти на постачання газу до резиденцiї президента - наш ексклюзив - їх саме ми знайшли i показали (чого не зробили жоднi чеськi ЗМI).
Аналогiчно щодо полковника з коньяком - якщо шановний колега робив моніторинг - то можна, будь ласка, посилання на аналогічне інтерв'ю зі Зденеком Збитеком на камеру і про зв'язки Земана олігархами? Бо те, що знайшла я і колеги-чехи, які допомагали мені,- це лише спічи у прокремлівських медіа на тему того, як загинається бідний чеський туризм (що не підтверджує офіційна статистика) через несправедливі санкції проти Росії.
А ще краще, спробуйте домовитися з ним самим про ексклюзивне інтерв'ю НА КАМЕРУ, та ще й у його готелі в іншому кінці країни. І тоді я зніму шляпу і запишусь на майстер-клас - бо в мене гонитва за ним зайняла понад 2 місяці і не скажу, скільки літрів крові і погроз від дуже неприємних осіб.
А ще можна, будь ласка, уточнити у пана Черненка, що таке тоді розслідувальна журналістика, якщо не копання в реєстрах і не добування документів, не написання численних запитів, не проникнення на закриті презентації і зустрічі з президентом, на які ніхто не збирається акредитовувати? Хто працював на телебаченні, знає - наскільки важко зробити саме телевізійне розслідування, оскільки ми не можемо обмежитися диктофоном (за всієї поваги до колег, які працюють з диктофонами, - у такій роботі є, безперечно, свої виклики), а знімати усе й усіх на камеру, на що далеко не всі погоджується, плюс телезйомка має свої закони і складності.
Після прочитання статті пана Черненка у мене виникло відчуття, що усе те, що я рила там кілька місяців, мені, виявляється, хтось приніс на блюдечку, а я просто екранізувала. Я розумію, що для цікавої рецензії потрібно покритикувати і знайти слабкі місця - і вони насправді є - зараз я би абсолютно інакше виписала драматургію фільму, а також мені, приміром, ріже очі куцість оформлення через бідність ресурсу (частину фільму я взагалі знімала сама, на свій фотоапарат - що для телеканалу рівня 1+1 безпрецедентно). Для мене - комплімент, звісно, що цього не помітило найавторитніше професійне видання.
Але після такого нерозуміння - у мене виникло питання - чи потрібен тоді нашому телебаченню в принципі такий складний продукт, як телевізійне розслідування, якщо навіть такі поважні експерти не відрізняють його від «публіцистики»? Яка тоді буде мотивація у медіа-менеджерів збільшувати ресурс на розвиток саме розслідувальної складової, яка є найскладнішою і найдорожчою? Значно простіше дійсно просто взяти і екранізувати уже написане. Але чи такої журналістики ми хочемо в Україні?