Днями в Києві минув XI Конгрес інформаційних сайтів та міських порталів (Всеукраїнський медійний конгрес). Під час події відомі медійники ділилися практичними кейсами, що допомагають створювати й розвивати якісні ЗМІ.

Директорки у роботі з клієнтами компанії «Kantar» Марина Костроміна та Анна Шахдінарян досліджують тренди в онлайн-медіа — ЗМІ, соцмережах та в інтернеті загалом. Цієї теми і стосувалася їхня доповідь. Щороку їхня компанія проводить дослідження, які допомагають бізнесу, медійникам і споживачам розібратися зі станом речей у галузі та вирахувати, в якому напрямку рухається Україна в контексті споживання інтернету.

«MediaSapiens» послухав виступ експерток та наводить найцікавіші тези з їхньої спільної доповіді.

«Три чверті населення України вже у диджиталі»

Україна, незважаючи на всі наші споживацькі настрої та доходи, в аспекті користувачів інтернету все ж дуже розвинена. Якщо взяти все населення країни включно із сільською місцевістю, то три чверті населення вже фактично в диджиталі. У користуванні інтернетом в Україні спостерігається стабільне зростання. Причому в умовах України це зростання відбувається за рахунок старшого покоління — людей вікової категорії 45+. В той же час практично всі молодші 35 років вже в інтернеті.

Одним із джерел для росту диджиталу в Україні є сільське населення й мешканці маленьких міст. Ми констатуємо, що 64 % українського села вже перебуває в диджиталі. Це свідчить, що країна покрита інтернетом достатньо щільно й повно.

Замовники часто питають у нас, чи посунув інтернет телебачення. Не можна сказати, що це відбулося тотально. Але тут є цільова аудиторія — люди до 40 років, які в користуванні інтернетом у певній мірі перевищили користування телебаченням.

Фото: Одним із джерел для росту диджиталу в Україні є сільське населення й мешканці маленьких міст. Ми констатуємо, що 64 % українського села вже перебуває в диджиталі — Марина Костроміна 

Ключовим правилом зростання диджиталу протягом кількох років у нашій країні є смартфони. Як тільки в Україну почали завозити недорогі пристрої, це виступило колосальним інструментом зростання користування інтернетом.

Якщо смартфонами для виходу в інтернет користується більше половини населення, то ми стаємо «мобілецентричними», а якщо ні, то потрапляємо в сегмент «мультидевайсних» країн. Є ще країни сегменту «mobile only». Але туди ми ніколи не потрапимо, адже це переважно країни Африки, де в більшості країн інтернет з’явився в принципі тільки в мобільному. У країнах, де більше смартфонів, рекламодавці роблять усе, щоби користувачі підняли очі від екрана телефона. Всі зусилля йдуть на те, щоби потенційні клієнти були «мультидевайсними». Україна в цьому сенсі перебуває вже на межі: користування смартфонами, в тому числі для виходу в інтернет, у нас росте все більше.

66 % молоді в Україні прокидаються, обідають і засинають зі смартфоном

На сьогодні мобільними пристроями для виходу в інтернет користується більше 19 мільйонів українців. Якщо взяти всю країну (людей віком 12–70 років), то ця цифра становитиме 63 %. За останній рік ми маємо приріст, який поки не припиняється.

Тренд, який ми констатували цього року, — 82 % інтернет-аудиторії в Україні користується смартфоном. 67 % людей для виходу в інтернет використовує десктопну (настільну) версію. Десктоп як інструмент виходу в мережу втрачає свої позиції, все менше розглядається як перша необхідність. Велика частка людей констатують, що основним інструментом виходу в інтернет для них є саме смартфон.

88 % користувачів смартфонів в Україні використовують андроїд-пристрої. Цікаво, що чим більший розмір екрана смартфона, тим більше часу люди проводять у соцмережах, більше дивиться відео, роблять більше покупок. Все, що раніше робили на десктопі, переводять у смартфон.

Наші цифри показують, що 38 % користувачів зранку найперше беруть у руки смартфон, щоби прокинутися. Тож для багатьох людей ранок починається не з кави, а зі смартфона. Окрім того, як виявилося, без смартфона не можна снідати чи обідати, відпочивати ввечері. Якщо подивитися детальніше по віку молодих користувачів (16–24 роки), то виявимо: 66 % із них прокидаються, обідають і засинають зі смартфоном.

Із месенджерів, беззаперечно, лідирує Viber

Що саме українці роблять в інтернеті? Якщо дивитися на завантажені ними додатки, то насамперед спілкуються в соцмережах і месенджерах, дивляться відео. За популярністю в останні роки дуже виріс фейсбук, інстаграм, телеграм. Якщо брати всі популярні серед українських користувачів мобільні додатки, то крім соцмереж і месенджерів, у рейтингу є також додатки від Google і «Приват 24».

Із месенджерів, беззаперечно, лідирує вайбер. Він лідирував як найпопулярніший додаток у 2016 році, лідером залишається й у 2019-му. Позицій не змінив ютуб: зараз він, як і у 2016-му, перебуває на другому місці серед найбільш популярних у українців додатків. У 2016-му ВК займав третє місце, але нині його позиції значно знизилися: у 2019-му він посідає вже 9-те місце.

Фото: Якщо брати всі популярні серед українських користувачів мобільні додатки, то крім соцмереж і месенджерів, у рейтингу є також додатки від Google і «Приват 24» — Анна Шахдінарян

Глобальний тренд, викликаний популярністю смартфонів, — це те, що люди хвилюються з приводу часу, який витрачають на інтернет. 56 % людей у світі переймаються цим питанням. У багатьох телефонах є функція фіксування екранного часу. Вона допомагає визначити, скільки хвилин та годин людина витрачає на той чи інший додаток. Це дозволятиме контролювати цей процес. Проте в Україні витраченим на це час переймаються поки що мало людей — 19 %.

«Чутки про смерть телебачення дещо перебільшені»

Судячи зі сказаного вище, ви можете поставити запитання: «Так що, тепер усі в онлайні?». Насправді ні. Здавалося би, всі в інтернеті. Але в мережі кожен займається чимось своїм. Із точки зору бізнесу, інтернет не показує миттєвий результат. Щоби бізнесу бути успішним у клієнтів в інтернеті, по-перше, треба робити комбінацію медіаканалів і враховувати, що саме в інтернеті робить ваша аудиторія. По-друге, треба враховувати, що відеоконтент дивляться всі. Люди перестають відчувати принципову різницю між тим, дивляться вони його в інтернеті чи по телебаченню. І, по-третє, всі сидять у соціальних платформах. Це треба теж брати до уваги.

Кажуть, що традиційні медіа вмирають. Насправді ні. Бізнесу треба лише знайти баланс між новими медіа і традиційними. Щоби знайти формулу успіху, доводиться шукати баланс між онайном і офлайном. Для цього треба подивитися, що саме робить людина протягом дня, коли і скільки користується телефоном.

Чутки про смерть телебачення дещо перебільшені. У 90 % користувачів вдома все ще є телевізор, більшість його навіть дивиться. Хоча частота перегляду телебачення падає, але його все одно дивляться. Та все ж емоційну складову користувачі шукають частіше у диджиталі. Це те, що допомагає відволіктися.

Фото: Три роки тому українців, які купували фільми або оформлювали підписки, було всього 5-6 %, то зараз таких користувачів 17–25 %. Повільно, але ми вчимося цінувати контент і платити за нього 

З одного боку, найчастіше з відеоконтенту в інтернеті українці дивляться все, що є безкоштовним. Лише тоді, коли нічого не залишається, українці звертаються до платних підписок типу Netflix. Тут у нас тенденції більше схожі на ті, що панують в Азії, де люди теж частіше прагнуть дивитися все безкоштовне. Але якщо три роки тому українців, які купували фільми або оформлювали підписки, було всього 5-6 %, то зараз таких користувачів 17–25 %. Повільно, але ми вчимося цінувати контент і платити за нього.

Бізнесу все більше треба фокусуватися на споживачі, на його потребах. Має бути розуміння, де перебуває ваш клієнт. Ми всі різні, і треба знайти точки підходу до кожного. Треба знати, де максимально зручно бути вашому клієнту, коли людині зручно споживати контент, це прекрасно. Вашу аудиторію можна знайти й серед тих, хто читає статті, й серед тих, хто дивиться відео. Треба знати, чого хоче споживач і давати йому те, що принесе вам монетизацію.

Фото: Асоціація незалежних регіональних видавців України