16 травня ГО «Детектор медіа» презентувала Індекс інформаційного впливу Кремля. Це інструмент, розроблений групою аналітичних центрів Східної та Центральної Європи для вимірювання можливостей уряду Російської Федерації впливати на інформаційний простір інших країн для реалізації своїх цілей.

Звіт містить результати вимірювання Індексу інформаційного впливу Кремля в 2017 році в чотирьох країнах: Україні, Грузії, Угорщині та Чехії.

Повний звіт можна завантажити тут (англійською тут).

Дослідження виконано за фінансової підтримки Чорноморського Фонду в рамках проекту, що його здійснює ГО «Детектор медіа» в партнерстві з European Values (Чеська Республіка), Фондом розвитку ЗМІ (Грузія) та Political Capital (Угорщина).

Індекс має форму числа, окремо для кожної країни. Чим більшим є число, тим більше є можливостей у Кремля впливати на інформаційні процеси в країні. Інформаційний вплив Кремля визначається, з одного боку, його здатністю та ресурсами, а з іншого — протидією, на яку він наражається в демократичних країнах.

Тож Індекс складається із двох блоків — впливу та протидії цьому впливові.

«Коли ми думали над ідеєю цього дослідження, а потім розробляли методологію, то вирішили охопити кілька вимірів: не лише медійний, а й політичний; також вимір громадянського суспільства, включно з церквою. Вони є важливими, оскільки через них здійснюється інформаційний вплив», — пояснила виконавча директорка ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик.

Отже, вплив та протидію розглянуто у трьох вимірах:

• політичному,
• медійному,
• громадянського суспільства (включно з церквою).

Для вимірювання Індексу було розроблено анкету з 33 питань, на яку відповідала група експертів (у кожній країні — своя, перелік експертів подано у звіті).

Чим більшим є число, тим більше є можливостей у Кремля впливати на інформаційні процеси в країні. Чим ширшою є павутинна діаграма, тим більше впливу має російський уряд.

Як засвідчило дослідження, найбільші можливості впливу Кремля в Угорщині (значення Індексу — 61), найменші — в Чехії (48). В Угорщині Кремль має широкі можливості завдяки проросійській риториці уряду; з іншого боку, угорське суспільство не запропонувало ефективних заходів протидії російському впливові. У Чехії інформаційна агресія Кремля зустрічає належний політичний опір (попри проросійського президента) й активні дії громадянського суспільства.

У цілому, в усіх країнах медіапростір є сприятливим для кремлівського впливу. Олігархічна власність на ЗМІ, падіння довіри до центральних медіа створюють хороші можливості для Кремля. Як правило, ЗМІ дуже повільно долучаються до антипропагандистських заходів, не вчать громадян виявляти маніпуляції та пропаганду, натомість можуть поширювати фейки, кремлівські міфи тощо.

Згідно з Індексом, лідером у протидії кремлівській пропаганді є Україна. «Коли ми подивилися, як усі чотири країни дають відсіч російському пропагандистському впливу, то побачили, що Україна фактично є флагманом — якщо йдеться про політичну відповідь: було зроблено дуже багато політичних кроків», — зазначила Діана Дуцик. На її думку, Україна є флагманом через війну, що потягнула за собою мобілізацію всіх ресурсів: «Ми мобілізували свої сили на різних рівнях. І громадянське суспільство, і медіа, в силу своїх спроможностей, і політику також — в усякому разі, частково».

При цьому найбільши больовими точками в Україні виконавча директорка називає медіа, що підконтрольні російським фінансово-політичним групам, православну церкву, а також проросійські політичні сили.

 «Експерти всіх країн вказували на дві проблеми, які, на мою думку, є спільними: уряди цих країн мають недостатню спроможність здійснювати стратегічні комунікації, а також низький рівень медіаграмотності громадян. Ми дуже сподіваємося, що наші висновки та виявлені больові точки у цих країнах, допоможуть у виробленні політики протидії російському інформаційному впливу», — підсумувала Діана Дуцик.

Діана Дуцик, виконавча директорка ГО «Детектор медіа»

Вона також додала, що в майбутньому географію дослідження може бути розширено.

«Ця ідея народилася в нас, коли ми обговорювали з чеськими партнерами різні інструменти, які використовує Кремль в Україні та Чехії, — зазначив Роман Шутов, програмний директор ГО «Детектор медіа» та керівник дослідницької групи Індексу. —  Коли ми бачили, що вони є спільними, але мають деякі розбіжності, вирішили розробити інструмент, який дозволив би нам кількісно показати можливості впливу російського уряду на інформаційні процеси в різних країнах. Тому що такі цифри, ми так підозрювали, можуть привести нас до певних відкриттів. Вони би дозволили побачити в наших суспільствах такі больові точки і дали б такі дані, які можна було би порівняти між різними країнами для того, щоб найкраще застосувати досвід різних країн в регіоні».

Роман Шутов, програмний директор ГО «Детектор медіа»

Він також розповів про загальні тенденції, виявлені під час дослідження в чотирьох країнах, й пояснив, чому Україна є лідером у боротьбі з пропагандою: «Рівень медіаграмотності громадян оцінюється як недостатній. Зусилля, що докладають уряди, оцінюються дуже низько, уряди не займаються питаннями медіаграмотності зараз, цим займається тільки громадянське суспільство, в Україні — медіа також».

Як зазначив Романа Шутов, політичні рішення для протидії пропаганді за великим рахунком існують тільки в Україні, в Чехії частково – там створено окрему урядову агенцію з протидії пропаганді. «Проте Україна залишається тут лідером. В Україні найбільший арсенал політичних заходів, які застосовані проти російської пропаганди», — зазначив пан Шутов.

У свою чергу керівник Головного департаменту з питань гуманітарної політики Адміністрації Президента України Юрій Рубан, який брав участь в експертному опитуванні, звернув увагу на те, що не слід сприймати цифри, які надають результати дослідження, однобоко й буквально, й закликав пам’ятати, що це всього лиш експертна думка, і різниця в один бал не є показовою. Проте, за його словами, «такі дослідження важливі тим, що вони стимулюють думку». Крім того, він наголосив, що ми перебуваємо в ситуації, коли Кремль веде інформаційну війну.

Юрій Рубан, керівник Головного департаменту з питань гуманітарної політики Адміністрації Президента України

«Я, можливо, належу до так званих яструбів, які говорять про те, що це [інформаційний вплив] є інструментом політичної дестабілізації, за допомогою якої Кремль хоче досягти абсолютно чітких результатів у кожній із цих країн, у ЄС. Чи є способи протидії цьому? Напевно, є. Наприклад, на мене справило велике враження, коли викинутий за день чи за два до виборів у Франції компромат — злам пошти кандидата Макрона — французькі медіа в переважній більшості взагалі відмовилися друкувати. Тобто очевидно, що способи протидії цій інформаційній війні існують», — дійшов висновку пан Рубан.

На противагу думці пані Дуцик, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань, який теж є учасником експертного опитування, не вбачає найбільшої загрози у проросійських медіа.

Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 

«Я думаю, що з підконтрольними Росії ЗМІ більш-менш ясно. Тобто ми розуміємо, що це за видання, і відповідно до них ставимося, — зазначив він. — Я значно більшу проблему бачу в тому, як Росія намагається маніпулювати тими ЗМІ, які не є проросійськими, як вона використовує наші внутрішні війни або наш політичний плюралізм. Я думаю, що це звичайна тактика диктаторів, які намагаються маніпулювати умовами демократії для підриву самої демократії». Особливу небезпеку він вбачає в тому, що більшість подій та явищ українські громадяни оцінюють у категоріях зради/перемоги: «Росія виграє на цьому. Я закликаю підходити до справи аналітично, бо ті процеси, які в нас відбуваються, є неоднозначними».

Нагадаємо:

• У лютому 2017 року ГО «Детектор медіа» презентувала результати соціологічного дослідження «Як російська пропаганда впливає на суспільну думку в Україні», яке проводилося Київським міжнародним інститутом соціології.
• Експерти «Детектора медіа» регулярно здійснюють огляд російських ЗМІ щодо висвітлення там актуальних українських подій, а також аналізують, як в українському медіапросторі ретранслюються меседжі російської пропаганди.  
• Восени 2016 року MediaSapiens публікував рекомендації організації The European Values щодо протидії російській пропаганді й рекомендації Центру аналізу європейської політики CEPA.
• У березні 2016 року ГО «Детектор медіа» дослідила, як громадяни оцінюють вплив медіа та чи вважають за необхідне навчання медіаграмотності (результати тут). 
• У червні 2015 року було представлено опитування щодо обізнаності про медіавласників, про довіру до українських та російських ЗМІ, про сприйняття тез російської пропаганди, місцеву пресу.  
• У квітні 2015 року було презентовано аналітичний звіт «Протидія російській інформаційній агресії: спільні зусилля задля захисту демократії». 

Зберегти