Українська письменниця та педагог Лариса Ніцой опублікувала у Facebook копії анкети для опитування учнів 7-11 класів на тему: «Медіаграмотність, демократичні цінності та громадська активність школярів», звинувативши її авторів «у навмисних антидержавних діях».

У своєму дописі вона заявила про те, що вимагає у МОНу звільнити Директора департаменту середньої освіти Юрія Кононенка «за дії, несумісні зі статусом державного службовця та посадою директора департаменту», а також попросила голову СБУ «дати оцінку на причетність до сепаратизму та порушення територіальної цілісності України (через маніпулювання свідомістю учнів) розробників опитувальника для 7-11 класів, працівників Національної академії педагогічних наук України та директора департаменту середньої освіти МОН, який погодив даний опитувальник та розіслав місцевим управлінням освіти до застосування».

«Звинуватити науковців цієї структури в непрофесіоналізмі не повертається язик, то ж звинувачую їх у навмисних антидержавних діях. Науковці через опитувальник застосовують психологічні прийоми та маніпулюють свідомістю дітей, нав’язуючи їм думку, що Україна може бути поділена на окремі країни або думку, що Україна - це «єдіная страна з Росією», - написала вона.

Проведення дослідження було заплановане на жовтень-грудень 2016 року в умовах повної анонімності, йдеться в документі, який МОН направив місцевим органам управління усвітою та загальноосвітнім навчальним закладам.

Цей пост та анкета обурили багатьох користувачів у Facebook. Ось деякі формулювання, що викликали найбільше критики:

• «Я бы не голосовал (ла) за кандидата-женщину на пост президента»
• «Я бы хотел(ла), чтобы Украина присоединилась к политическому и экономическому союзу с Россией»
• «Украинская и русская культуры совершенно одинаковы»
• «Украина и Россия должны быть одним государством»
• «Украина становится частью большого союза, который включает Россию»
• «Украина распадается на несколько отдельных государств».

За словами координаторки проекту MyMedia Наталі Доманської, який виступив замовником дослідження, опитування розроблялися дослідницькою компанією «Соціоінформ», були сертифіковані та погоджені з Міністерством освіти. Уперше такі опитування провели навесні. Відповідні сертифікати надали Національна академія педагогічних наук України та Український науково-методичний центр практичних психології та соціальної роботи.

«Я не соціолог, не знаю методології, але я переконана, що опитування складене таким чином, аби ми отримали відповіді щодо тих питань, які є важливими та критичними для майбутнього країни, - зазначила пані Доманська в коментарі MediaSapiens. - Є результати опитування, які проводилися весною 2016 року. Учні, які взяли в ньому участь, жодних проблем з питаннями не мали. Хочу ще раз наголосити, що це добровільне опитування. Певні закиди, які зараз звучать на рахунок MyMedia - некоректні. А щодо того, чи варто задавати такі питання молоді  ми повинні знати чим вони живуть, що їх цікавить, які медіа вони використовують. Через два-три роки найстарші з них будуть голосувати. Це майбутнє України. Молодь - це були ті, хто першими виходив на Майдан. Тож чому вивчення і питання їх думки щодо демократичних цінностей викликає таке сильне обурення?».

Директорка центру «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак розповіла MediaSapiens, що опитування проводилось в межах серії занять з медіаграмотоності, яку MyMedia організували для підлітків в школах. Проект був покликаний навчити підлітків як відрізняти пропаганду, пояснити в чому суть демократичних цінностей, навчити, як оперувати інформацією, отриманою з медіа. Перед завершенням цієї програми, MyMedia хотіли провести дослідження, яке мало б лягти в основу рекомендацій для нової програми, яка мала стартувати в Україні. 

«Мене дивує, що в Україні досі плутають опитування з пропагандою. Опитування можуть бути інструментом пропаганди в двох випадках: коли формулюються питання, на які респондент не може відповісти так, як він думає. Усі наші питання мають абсолютно дзеркальну шкалу, людина може сказати «Я повністю не згоджуюсь», «Я швидше не згоджуюсь», «Я в чомусь не згоджуюсь», «Складно відповісти», тощо. Тобто, людина може обрати будь-яку відповідь, яка сподобається. Не бачу тут жодної тенденційності. Інший випадок, коли дослідження використовують в якості пропаганди,  - коли результати дослідження представляють у певному світлі, так, як комусь треба. І якщо подивитись на результати дослідження, то вони показують, що наші підлітки значно більш патріотичні, краще обізнані про демократичні цінності, ніж дорослі. Якби була якась маніпуляція, то ми б показали, що ці підлітки умовно кажучи налаштовані проросійськи», - розповіла пані Наталія. 

«Опитування - це лише дзеркало. Ми можемо боятися заглянути в це дзеркало, а можемо туди заглянути, аби зрозуміти, що діється в думках людей.  Хіба нам, нашій державі не важливо знати, що думає це покоління?», - додала директорка. 

Українській соціологині, директорці фонду «Демократичні ініціативи» Ірині Бекешкіній така реакція на питання в анкеті нагадала радянські часи, коли «соціологів дуже обмежували в тому, про що вони могли питати». «Обурення викликало те, що там нібито ставляться дуже сепаратистські питання, - зазначила в коментарі MediaSapiens пані Бекешкіна. -   Якщо хочете знати справжню громадську думку, то питання потрібно ставити різні, в тому числі й провокативні. В дорослих опитуваннях ми їх ставимо. До прикладу, питання про те, якими ви хочете бачити відносини України з Росією: об’єднатися в єдиній державі - воно й зараз стоїть», - відзначає пані Бекешкіна. На її погляд, якщо і можна було би звинуватити в чомусь науковців - то це у непрофесійному підході.

«Якщо питання ставиться провокативним чином, це не означає, що це - маніпуляція. Але я вважаю, що це не стільки маніпулятивно, скільки не дуже вдало побудована анкета. Проте це різні речі, їх взагалі звинувачують у сепаратизмі, маніпуляціях, чому-завгодно, а насправді воно просто не дуже професійно зроблене. Мені здається, що для дітей випускного класу і сьомого треба все-таки робити різні опитування. Медіаграмотність, звичайно, тут ні до чого. Я взагалі вважаю, що до медіаграмотності це ніякого стосунку не має», - відзначила соціологиня.

На думку українського соціолога, генерального директора Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимира Паніотто, позиція, висловлена в дописі, унеможливлює проведення будь-яких досліджень. «Якщо дослідники не будуть ставити такого роду питань, то ми просто не дізнаємося про існуючі проблеми, - сказав він в коментарі MediaSapiens. -  Звичайно, треба дивитися програму дослідження, але, на мій погляд, такі закиди є некоректними. У випадку, якщо ми говоримо про підлітків до 15 років, можливо, ці питання треба було би й інакше формулювати, у соціологічних дослідженнях є спеціальні правила щодо опитування дітей такого віку, а для тих, хто старші від 15 - на мій погляд, це достатньо коректні питання».

Пан Паніотто також додав, що його більше турбує відсутність досліджень, ініційованих державою, щодо громадської думки у східних областях за останні два роки: «Мене навпаки більш за все засмучує та ситуація, що починаючи з 2014 року, коли вже відбулася анексія Криму, не було проведено жодного дослідження у східних областях, хоча насправді не виявлено, що там відбувається, які є реальні настрої, що дозволило Росії спекулювати на цьому і вести пропаганду в східних областях. Коли ми в травні на замовлення «Дзеркала тижня» провели дослідження, виявилося, що на Сході лише 30% людей схильні до сепаратизму. Це дослідження викликало великий резонанс, але я не розумію, чому держава у свій час не провела таких досліджень».

MediaSapiens також спробував отримати коментар щодо суперечливого опитування школярів у Міністерства освіти України - прес-служба повідомила, що у відомстві відбувається нарада з приводу цього документа та згодом буде оприлюднено офіційну позицію міністерства. Згодом міністерство опублікувало офіційний лист, в якому повідомлялось про те, що опитування було відкликане майже 2 тижні тому. В ньому також йшлося про те, що на посадовця, який рекомендував проведення опитування в школах, накладено догану.

Свою офіційну позицію опублікувала і програма MyMedia. У ній зазначається, що центр «Соціоінформ» отримав усі відповідні дозволи від Міністерства освіти і науки України. Таким чином, усі юридичні вимоги щодо опитування були виконані та дотримані. «Можна обговорювати наші підходи, але просимо припинити — негайно — закиди стосовно того, що MyMedia чи «Соціоінформ» скоїли щось незаконне», - йдеться у відповіді програми.

«MyMedia ніяк не пов'язана з політикою. Наша мета полягає лише у навчанні молоді в Україні — з метою підтримки демократії в Україні», - зазначив директор програми Майкл Андерсен. «Просимо подивитися на ту роботу, яку ми провели, перш ніж кидати нам такі слова, як "зрада" та "пропаганда"», - додав він.

Нагадуємо результати першого опитування MyMedia стосовно питань, що нині викликали чи не найбільшу критику. 

 Навесні у дослідженні взяли участь 2153 учня 7-11 класів зі всіх областей України, окрім тимчасово окупованих територій. Дослідження проводилося у столиці, обласних центрах, невеликих містах та селищах міського типу. Школи, класи та респонденти обиралися за допомогою випадкового добору.