Європейський Фонд за Демократію (The European Endowment for Democracy) провів дослідження  «Забезпечення плюралізму та збалансованості російськомовного медіапростору». У ньому проаналізовано, наскільки перспективними можуть бути російськомовні медіапроекти  серед країн Східного партнерства та за його межами.

«Протягом останніх десятиліть домінування керованих Кремлем мовників як у східному, так і в західному медіапросторі послідовно зростало, — йдеться у вступі до дослідження. — Це не було таємницею для медійних та політичних експертів, що раз у раз попереджали про цю тенденцію. Однак, тільки з анексією Криму та з розгорненням конфлікту у Східній Україні, критична роль ЗМІ нарешті стала предметом пильної уваги європейських лідерів і спільноти. Нестабільні внаслідок цього настрої аудиторії, з одного боку, утворюють чималі складнощі для наявних і нових російськомовних ЗМІ, а з іншого — відкривають для них принципово нові можливості».  

Як зазначають автори дослідження, їхньою метою було «визначити колопрактичних рішень задля підтримки та зміцнення демократичних, незалежних і плюралістичних російськомовних медіа». Для цього були проведені консультації з більш ніж 150 медіаекспертами, зокрема глибинні інтерв’ю з професіоналами з таких країн, як Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова, Україна, а також Естонія, Латвія, Литва, Росія. Дослідження проводилося з лютого по квітень 2015 року.

MediaSapiens публікує головні результати дослідження та рекомендації експертів. 

Зневіра

Більшість телевізійних новин, трансльованих Росією, продемонстрували сталу тенденцію до сенсаційності, спрощення, викривлення та маргіналізації інформації, що суперечить таким універсальним цінностям журналістики як чесність та достовірність.

Одним із ключових висновків, зроблених на основі дослідження аудиторії, був суцільний брак довіри до більшості ЗМІ, незалежно від того, кому вони належать.

Фрагментована та зашорена аудиторія

Російськомовні аудиторії настільки ж різноманітні, наскільки різноманітним є культурне, соціальне та політичне середовище, в якому вони існують. Відповідно, неможливо вигадати єдине загальнорегіональне рішення, що зможе задовольнити різні потреби та вимоги цих аудиторій.  

Більшість продуктів, що пропонують контрольовані Кремлем медіа, є відверто комерційними. Аудиторію приваблює високотехнологічна сторона й переконливі сюжети, що беруть за живе (і в свою чергу переходять до новинних  повідомлень). Щодо старшого покоління, то глибоке відчуття ностальгії за радянським минулим сприяє захопленню цими медіа. «Історичні» фільми та документальне кіно створюють міфічне минуле та відчуття віктимізації серед російськомовних аудиторій, особливо за межами Росії.  

Брак місцевих новин

На медіаринку відчувається стійка потреба у збільшенні контенту, що стосувався би як внутрішньої (вітчизняної), так і місцевої (міської чи регіональної) аудиторій. На російському федеральному телебаченні та на державних веб-сайтах новини і програми, присвячені нинішній політиці, здебільшого зосереджуються на міжнародних подіях. При цьому центром подій залишається Кремль, а домінує тема конфлікту в Україні. Водночас національні та місцеві програми за межами Росії зрідка висвітлюють якісь вітчизняні чи місцеві проблеми. Тому особливої підтримки потребують ті ЗМІ, які продукують та поширюють регіонально значущий контент як у новинних, так і в інших формах.

Забезпечення «виживання»

Деякі держави, в тому числі Росія, надмірно контролюють усі засоби масової інформації, й цей контроль лише зростає. Незалежні журналісти перебувають під постійним тиском, адже вони опиняються в ситуації щоденної загрози переслідування, залякування та ув’язнення, а також кібератак і насильства. Нинішній звіт визначає ті заходи, яких можна було б ужити (разом із урахуванням головних рекомендацій), щоби посилити захист журналістської праці шляхом спеціалізованих тренінгів і розробки протоколів безпеки. Передусім дослідження наголошує на потребі розробити мережу, що могла би в різні спосіби чинити опір цілеспрямованим нападам і сприяти більшій міждержавній солідарності в питаннях виявлення утисків медіапрацівників. За таких умов органам влади буде значно складніше вдаватися до репресивних методів, щоби змушувати незалежні медіа мовчати.    

Рекомендації

Складові плюралістичної системи

Рекомендації впорядковано за п’ятьма складовими єдиної скоординованої стратегії:

1. Регіональний новинний центр для російськомовного населення, який сповідує принципи справедливості, точності й пильності, а також створює мережу партнерів із метою поширення високоякісного новинного контенту на максимальну аудиторію за всіма каналами.

У такий спосіб з’являється можливість заповнити важливу лакуну, що її спричинило закриття російської новинної агенції РІА «Новости» 2013 року. Разом із посиленням і заохоченням спільного використання контенту такий регіональний новинний центр може відігравати об’єднавчу роль для ЗМІ шляхом підтримки спільних розслідувань, захисту прав і забезпечення доступу до нових відеоматеріалів, а також перевірки фактів і перекладу. Він також може функціонувати як первинна новинна агенція для матеріалів громадянської та незалежної журналістики. Він має співпрацювати з іншими новинними агенціями та незалежними медіа, що вже існують, на правах членства чи партнерства з метою розповсюдження місцевих і міжнародних новинних сюжетів та обміну ними. 

2. Платформа для спільного використання контенту («фабрика контенту»), яка сприяла би виготовленню та розповсюдженню високоякісних телевізійних програм і онлайн-матеріалів з особливим наголосом на сюжетах, пов'язаних із місцевими проблемами та місцевим колоритом. Подібно до новинного центру, така платформа має в першу чергу функціонувати як кооператив, у якому контент виготовляється та використовується спільними зусиллями, при цьому особлива увага приділяється документальним і розважальним форматам, а також художньому кіно та реаліті-шоу. Відбір і придбання контенту також покладається на цю платформу, що в такий спосіб сприяє посиленню російськомовного медіаринку.   

3. Російськомовний центр медіамайстерності, що координує зусилля урядів, НУО та освітніх структур, спрямованих на дослідження нинішнього ринку, програми з підвищення медіаграмотності, професіональне навчання та обмін досвідом.

4. Паралельно із трьома головними складовими передбачається створення фонду пакетного фінансування з метою забезпечити критичну масу коштів для інших складових. Поєднуючи урядові та неурядові джерела, цей фонд має об’єднати зусилля донорів та неурядових організацій, що діють у регіоні. При цьому підтримка не буде обмежуватися лише новими ініціативами. 

5. Над головними складовими системи має бути мультимедійна платформа дистрибуції, що гарантує обсяги закупівель і забезпечує необхідну кількість контенту, отриманого через обмін новин — фабрика контенту досягає максимально широкої аудиторії. Така платформа має складатися з загальнорегіонального бренду, що очолює як спільну телевізійну трансляцію, доступну в будь-якій точці, так і окремі сегменти, доступні на вимогу споживача.    

Поза платформами

З погляду аудиторії, «платформа мультимедійної дистрибуції» матиме вигляд загальнорегіонального телебачення, поєднаного з інтернет-брендом. Спираючись на співпрацю нинішніх учасників, вона, тим не менш, не вимагатиме тих інвестицій, що йдуть на створення звичайного телеканалу. Вона буде доступною для споживачів на різних цифрових платформах, завдяки чому буде врахована ефективність витрат, логіка ринку та принципи співпраці, доступні завдяки цифровим технологіям. Іншими словами, програми «каналу» будуть доступні всюди, де потенційно є «нова» аудиторія, чи то через мобільні додатки, чи то через стрімінг, мовлення, чи то через партнерські канали. Мета залишається єдина: створити бренд, що буде цілком спроможний конкурувати з каналами, наразі керованими Кремлем.    

Рішення, ефективне для російськомовних ЗМІ та завдяки їм

Запропонована модель стосується як скептично, так і оптимістично налаштованих до загальнорегіонального каналу. Зокрема, передбачається низка спільних заходів, покликаних гарантувати, що бренд, пов'язаний із «платформою мультимедійної дистрибуції», не конкурує з наявними ЗМІ, а збагачує їхні можливості додатковими перевагами за допомогою співпраці, взаємного просування та об’єднання зусиль на різних рівнях. 

Гнучкість системи

З одного боку, максимального ефекту можна досягнути за допомогою скоординованих дій за кількома напрямками, спрямованими на паралельний розвиток усіх складових; з іншого боку — кожен елемент стратегії можна розробляти й окремо, поступово й послідовно: від новинного центру переходити до новинної агенції; від фабрики контенту до платформи відбору та придбання; від обох попередніх елементів до платформи мультимедійної дистрибуції та загальнорегіонального каналу.

Водночас, завдяки цим елементам можна разом накопичувати кошти й контент по всіх каналах і регіонах. Такі ініціативи здатні ледь не миттєво заволодіти увагою аудиторії, тоді як для першочергових дій необхідний мінімум ресурсів і часу, і за умови наявності належного імпульсу перші кроки можна зробити протягом одного року. Це може бути створення невеличкої мережі обміну новинами, що складалася б із трьох-чотирьох найсильніших партнерів регіону; створення центру для збору контенту, що складався б із мінімальної групи продюсерів і, можливо, єдиного редактора, відповідального за відбір матеріалів, який почне напрацювання портфоліо високоякісного контенту; і, врешті-решт, створення невеличкої дослідницької команди, що почне діяти в напрямку координації маркетингових досліджень і навчальних програм регіону.