Завдяки розвитку інтернету, цілодобовому телевізійному мовленню, мобільним телефонам та іншим технологіям ми отримуємо щодня у п’ять разів більше інформації, ніж 1986-го. Інформації ж, яку щодня продукує пересічна людина за допомогою телефонних розмов, смс-повідомлень, імейлів  та записів у соціальних мережах, вистачило б на шість газет – на противагу двом з половиною шпальтам 1986-го, - пише Ричард Еллейн у The Telegraph.

Темпи зростання обсягів інформації в нашому житті підрахував доктор Мартін Гілберт та його команда з Університету Південної Каліфорнії. Вони використовували складну формулу для обчислення середньої кількості інформації, яку зберігають чи передають у світі за допомогою кожного засобу комунікації, від комп’ютера до паперової книги. Результати дослідження опубліковані в журналі Science.

Науковці дослідили 60 категорій цифрових і аналогових технологій, використовуваних від 1986 до 2007 року. Ключовий момент переходу від аналогових до цифрових технологій стався 2002 року, й зараз 94% інформації зберігається в цифрових форматах (2000 року – лише 25%). Як виявилось, зараз кожен із нас зберігає в комп’ютері, на носіях інформації і на магнітній стрічці кредитної картки інформацію, що дорівнює вмістові 600 тисяч книжок.

Використовуючи за одиницю виміру 85-сторінкову газету,  науковці встановили, що 1986 року пересічна людина отримувала близько 40 таких «газет» інформації щодня, у 2007-му ж цей показник зріс до 174.

Обсяги інформації, що передається двосторонніми телекомунікаційними технологіями (інтернет, телефонні мережі), зростали в цей період на 28% щороку, тоді як інформаційні потоки, що передаються телевізійними та радіомовними каналами – лише на 6%.

Загальна ж кількість створених людиною даних у світі оцінюється науковцями в 295 екзабайт - 29 500 000 000 000 000 000 000 байт. Це в 315 разів більше, ніж піщинок на Землі, та водночас це число становить менш ніж 1% тієї кількості інформації, що міститься в ДНК однієї людини. «Ці цифри вражають, але вони мізерні в порівнянні з грандіозними обсягами інформації, що міститься в природі. Якби ми спробували накопичити назви кожної зірки у Всесвіті, подужали б хіба один відсоток», - каже Мартін Гілберт.

Потужність комп’ютерів, які обробляють інформацію, подвоюється кожні 18 місяців, телекомунікаційних засобів – кожні два роки.

«Медіаграмотність»