У День журналіста незалежного узбецького репортера оштрафували за критику свавілля влади

Сід Янишев, rus.ocabookforum.com

У країні зі злиденним життєвим рівнем цей штраф еквівалентний багатомісячній зарплатні.

Журналіста визнали винним у тому, що він працював «без  ліцензії та дозволу» влади, а також «готував та розповсюджував інформацію, яка становить загрозу суспільному порядку».

«Пародія на правосуддя розкриває, як функціонує правова система, що більше заклопотана виконанням наказів і захистом можновладців, ніж скривджених громадян», - заявив завідувач бюро RSF у Східній Європі та Центральній Азії Йоганн Бір (Johann Bihr).

Речник організації охарактеризував вирок журналісту як «нове попередження тим небагатьом незалежним репортерам, які, незважаючи на всі проблеми, все ще продовжують працювати в Узбекистані».

Приводом для судового рішення у  справі Сіда Янишева (справжнє прізвище – Саїд Абдурахімов) стала стаття на заблокованому в країні інформаційному сайті Ferghana, опублікована місяць тому. В матеріалі йдеться про свавільне виселення мешканців узбецької столиці. На основі численних свідчень він описав поневіряння людей, які лишилися без даху над головою і без обіцяної владою компенсації.

«Репортери» привертають увагу до того, що процес, який відбувся «у день національного свята для узбецьких журналістів», був відзначений багатьма процесуальними порушеннями. Двоє адвокатів, призначених судом, навіть не намагалися захищати його. А місця, відведені у залі для публіки займали одягнені у цивільне поліцейські.

Обвинувачення «ґрунтувалося» на «свідченнях» декількох мешканців району, в якому зносилися будинки. Вони звинуватили журналіста у тому, що він без дозволу використав у своїй статті їхні заяви й спотворив їх. Підсудному натомість не дозволили продемонструвати відеозаписи інтерв'ю, які довели б протилежне.

Двоє «свідків захисту» зізналися після суду, що вони свідчили так, як їм наказували. Однак на процесі вони, принаймні, заявили, що не отримали компенсації. Це перешкодило висуненню проти журналіста додаткових звинувачень у наклепі й образі.

Для його звинувачення у «роботі без акредитації» не було наведено жодного посилання на закон. Воно спиралося винятково на покази «експерта» – молодого співробітника державної телевізійної станції Yoshlar. Він стверджував, що «незалежної журналістики не існує» і особи без акредитації не можуть вважати себе медійниками та дописувати до ЗМІ.

За Індексом свободи преси RSF Узбекистан посів 2014 року 166 місце серед 180 країн світу.

Державні медіа підлягають тут тотальній цензурі. Є тільки жменька незалежних журналістів, які в основному працюють на новинних сайтах, заснованих за кордоном, наприклад Ferghana, Uznews, Radio Ozodlik та Jarayon. 9 репортерів Nine journalists нині ув’язнені у жахливих умовах. Декотрі з них скніють у тюрмах вже понад 15 років, наголошують «Репортери без кордонів».

comments powered by Disqus