Мін’юст роз’яснив журналістам, як вони мають працювати

00:00,
10 Жовтня 2011
1140

Мін’юст роз’яснив журналістам, як вони мають працювати

00:00,
10 Жовтня 2011
1140
Мін’юст роз’яснив журналістам, як вони мають працювати
Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень, стверджують юристи міністерства.

Правові засади діяльності журналістів в Україні. Роз’яснення.  
 
Правові засади  діяльності журналістів визначені Конституцією  України (254к/96-ВР),  законами   України   «Про   інформацію» (2657-12),  «Про  друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (2782-12),  «Про інформаційні агентства» (74/95-ВР), «Про  порядок  висвітлення  діяльності  органів державної влади та органів  місцевого  самоврядування  в  Україні  засобами   масової інформації» (539/97-ВР),  «Про  телебачення  і  радіомовлення» (3759-12), «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний   захист   журналістів»   (540/97-ВР)  та  іншими нормативно-правовими актами.

 

Так, статтею 34 Конституції України (254к/96-ВР)  кожному громадянинові України  незалежно  від  його професії гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
 

Кожен має право вільно збирати,  зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно,  письмово або в інший спосіб  на  свій вибір.
 

Здійснення цих  прав  може  бути обмежене законом в інтересах національної безпеки,  територіальної цілісності або  громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам,  для охорони здоров'я населення,  для захисту репутації або прав  інших  людей, для запобігання розголошенню інформації,  одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
 

Також, частиною  третьою  статті   15   Конституції   України (254к/96-ВР) встановлено, що цензура в Україні заборонена.
 

Важливе значення  щодо забезпечення діяльності журналістів на сучасному етапі має Закон України від 13 січня 2011  року  N  2938 (2938-17) «Про внесення змін до Закону України «Про інформацію», що набрав чинності 10 травня 2011 року,  яким Закон  України  «Про інформацію» (2657-12) викладено в новій редакції.
 

Відповідно до   статті   24  вказаного  Закону  (2657-12) забороняється цензура,  тобто  будь-яка  вимога,  яка  спрямована, зокрема, до журналіста, засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, яка передбачає  узгодження  інформації про її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.
 

Водночас ця заборона не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації.
 

Також забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою  поширення  чи  непоширення певної інформації,  замовчування суспільно необхідної інформації, накладення   заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень,  крім випадків,  встановлених законом, договором між засновником  (власником)  і  трудовим  колективом,  редакційним статутом.
 

Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів  та/або   переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику тягне за собою відповідальність згідно із законами України.
 

Так, статтею 171 Кримінального кодексу України  (2341-14) встановлено  відповідальність за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.  Такі діяння караються штрафом до  п'ятдесяти  неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян або арештом на термін до шести місяців,  або обмеженням волі на термін до трьох років. Переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків,  за критику,  здійснюване службовою особою або  групою осіб за попередньою змовою, карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на термін до п'яти років,  або позбавленням права обіймати певні посади на термін до трьох років.
 

Статтею 17 Закону України  «Про  державну  підтримку  засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» (540/97-ВР) встановлено відповідальність за  посягання  на  життя  і  здоров'я журналіста, інші дії проти нього та відповідальність журналіста за завдану ним моральну (немайнову) шкоду.
 

Разом з  цим  відповідальність за скоєння злочину проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій  діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких саме дій проти  працівника правоохоронного органу.
 

Службова діяльність журналіста не може бути  ідставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним  матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.
 

У разі   відшкодування, відповідно  до  Цивільного  кодексу України (435-15), журналістом і засобом масової інформації заподіяної ними моральної (немайнової) шкоди на них покладається солідарна відповідальність з урахуванням міри вини кожного.
 

Слід зазначити,  що у разі розгляду судом спору щодо завданої моральної  (немайнової)  шкоди між журналістом або засобом масової інформації як відповідачем та політичною партією, виборчим блоком, посадовою  особою  (посадовими  особами)  як  позивачем суд вправі призначити  компенсацію  моральної  (немайнової)  шкоди  лише   за наявності  умислу  журналіста  чи  службових  осіб  засобу масової інформації. Суд враховує наслідки використання   позивачем можливостей позасудового, зокрема досудового, спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності, ділової  репутації  та врегулювання спору в цілому.  З урахуванням зазначених обставин суд вправі відмовити у відшкодуванні моральної шкоди.
 

Умислом журналіста та/або службової особи засобу масової інформації є таке їх/її ставлення до поширення інформації, коли журналіст та/або службова особа засобу масової інформації усвідомлювали недостовірність інформації та  передбачали її суспільно небезпечні наслідки.
 

Журналіст та/або засіб масової інформації звільняються від відповідальності за поширення інформації,  що не відповідає дійсності,  якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку.
 

До сфери професійної діяльності журналіста Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (2782-12) включає збирання, створення, редагування, підготовку інформації до друку  та видання друкованих засобів масової інформації з метою її поширення серед читачів.  Належність  журналіста  до  відповідного засобу масової інформації підтверджується редакційним посвідченням чи іншим документом,  виданим  йому  редакцією  цього  друкованого засобу   масової   інформації.   Права та обов'язки журналіста
встановлені статтею 26 зазначеного Закону (2782-12).  Журналіст повинен добре  усвідомлювати те,  що він несе відповідальність в межах чинного законодавства за   перевищення   своїх прав і невиконання обов'язків.

 

Законом України  «Про  інформацію»  (2657-12)  закріплено гарантії діяльності засобів масової інформації та журналістів, оскільки  професія зобов'язує журналіста першим опинятися в гущині подій,  осягати  глибинний  зміст  явищ,  причини і наслідки і витлумачувати їх для загалу.
 

Тому під  час  виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів,  за винятком випадків,  передбачених законом.
 

Має право  безперешкодно  відвідувати  приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим  у  розумні терміни їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством.
 

Також журналіст має право не розкриватиджерело інформації або інформацію,  яка дозволяє встановити джерела інформації,  крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону.
 

При цьому  Законом  (2657-12) встановлено, що після пред'явлення документа,  що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій,  масових безпорядків, воєнних дій, крім випадків, передбачених законом.
 

Однак на практиці нерідко виникають проблеми щодо доступу журналістів до необхідної їм інформації.  Тому з метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами, працівниками засобів масової інформації професійної   діяльності суб'єкт владних повноважень може здійснювати їх акредитацію.
 

Усі дії, пов'язані з акредитацією, ґрунтуються на принципах відкритості, рівності,  справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації через засоби масової інформації. Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень.
 

Акредитація журналіста,  будь-якого працівника засобу масової інформації здійснюється безоплатно  на підставі його заяви або подання засобу масової інформації.

Орган, при якому акредитовано журналістів, працівників засобів масової інформації,  зобов'язаний сприяти провадженню ними професійної  діяльності;  завчасно сповіщати їх  про місце і час проведення сесій, засідань, нарад, брифінгів та інших публічних  заходів; надавати їм інформацію, призначену для засобів масової інформації; а також сприяти створенню умов для здійснення запису і
передачі  інформації,  проведення  інтерв'ю,  отримання коментарів посадових осіб.

При цьому  журналіст, працівник засобу  масової інформації зобов'язаний    дотримуватися встановлених суб'єктом владних повноважень правил  внутрішнього трудового розпорядку, не перешкоджати діяльності його службових та посадових осіб.
 

Суб'єкти владних повноважень приймають рішення про припинення акредитації  представника  засобів  масової  інформації  у таких випадках:  подання  ним відповідної заяви;  неодноразового грубого порушення ним обов'язків, визначених статтею 26 Закону  України «Про інформацію» (2657-12); звернення засобу масової інформації, за поданням якого здійснена акредитація. Письмове повідомлення про припинення  акредитації  видається або надсилається засобу масової інформації   або  журналістові, працівникові  засобу  масової інформації   протягом  п'яти  робочих днів з дня прийняття відповідного  рішення  (частини  сьома та восьма статті 26 зазначеного Закону) (2657-12).
 

Рішення про  припинення акредитації може бути оскаржено до суду в установленому порядку.
 

Проаналізувавши чинне  законодавство України, можна дійти висновку, що на  сьогодні  значна  увага  приділена гарантіям професійної  діяльності  журналістів.    Держава намагається реалізувати права і свободи журналістів шляхом покладення обов'язків на установи та організації,  їх посадових осіб подавати об'єктивну інформацію  про свою діяльність.  Визначено порядок акредитації журналістів   при установах та організаціях. Докладається  багато  зусиль на вирішення питань щодо встановлення відповідальності за порушення прав  та свобод журналістів, перешкоджання їх професійній діяльності, переслідування журналіста у зв'язку з його професійною діяльністю, здійснення цензури тощо.
 

На сьогодні журналісти,  під час провадження  їх  професійної діяльності, мають   можливість користуватися загальновизнаною свободою думки і слова, свободою вираження поглядів, в той же час підкреслюється неприпустимість зловживання  правами та свободами журналіста.
 

Автор:  О.С.Демчук, спеціаліст II категорії відділу з питань законодавства про інформацію Управління соціального, трудового та гуманітарного законодавства Департаменту конституційного, адміністративного та соціального законодавства

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Sugarmanlawfirm.com
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду