Процес вступу до Європейського Союзу вітали як найкращий спосіб в арсеналі поширення демократії. Прилучаючись до acquis communautaire (фр. – спільний досвід), законодавства ЄС, до копенгагенських критеріїв, що визначають його демократичність, країни-кандидати вдосконалюватимуть свій політичний перехід перш ніж приєднатися до «клубу європейських демократій».

Однак стосовно Республіки Македонія цей процес, схоже, не спрацьовує. Минулого тижня ця невеличка балканська країна зазнала жорсткої критики у доповіді Європейської комісії, особливо стосовно погіршення стану свободи преси в її столиці – Скоп’є. Перед цим, 20 вересня, троє македонських журналістів зірвали обговорення теми свободи слова в Європейському парламенті.

У доповіді комісії підкреслювалося, що Македонія, перш ніж зможе приєднатися до Європейського союзу, повинна досягти значного прогресу. «Медіа (в Македонії. – Прим. в оригіналі), як і раніше, зазнають втручання, продиктованого політичними та бізнесовими інтересами», – іщлося в ній. Єврокомісія вдалася до жорсткіших, ніж зазвичай у своїх публікаціях, висловлювань: «Залякування журналістів та використання законодавства проти медіакомпаній – ще дві причини, які викликають тривогу».

Останніми місяцями місцеві активісти за свободу преси, а також міжнародні правничі організації викривали занепад свободи слова та правління закону в Македонії. «Етнічний націоналізм, що посилюється в Македонії, “захоплення” держави прем’єр-міністром та його партією, занепад медіа і правничої незалежності, посилення сегрегації в школах, повільна децентралізація наражають на ризик становлення Македонії як багатоетнічної цивільної держави», – писала минулого серпня брюссельська Міжнародна група з подолання криз.

Позбавлення ліцензії телевізійної станції A-1 TV, яку The New York Times вважала «одним із найбільш відверто критичних рупорів», і закриття трьох газет, що належали тій самій медіагрупі, стали чітким сигналом того, що справи дуже кепські. Мало хто у Скоп’є та в Брюсселі вірив, ніби причиною для припинення діяльності медіагрупи було шахрайство з несплатою податків. Як повідомляла 2009 року Організація з безпеки та співпраці в Європі, в цій країні «зовнішні впливи й тиск», схоже, є правилом.

Цього року після літніх канікул естафета дедалі більшої стурбованості станом свободи преси в Македонії передалася Європейському парламенту. Союз лібералів і демократів за Європу, що є центристським політичним угрупованням, зібрався 20 вересня на слухання у Брюсселі. Для участі в дискусії було запрошено журналістів A-1 TV Борьяна Йовановського та Більяну Секуловську разом із Марґаритою Чачою Ніколовською, яка очолює Македонський інститут прав людини, Слободанкою Йовановською – журналісткою щоденної газети Utriski та студентом-активістом Петаром Стойковіком.

Слухання, призначене на пізній вечір, мало відбутися після традиційного парламентського засідання з його жорсткими правилами та щільним графіком. Однак прибуття без запрошення трьох македонських журналістів – Мірки Веліновської, колумністки щоденної газети Nova Makedonija, Міленка Недельковського, ведучого ток-шоу на Kanal 5 TV, та Бобана Нонковича, репортера Daily Dnevnik – перетворило обговорення на розгардіяш. Всі троє запитували, чому їх не запросили на слухання, верещали на своїх колег, а членів парламенту називали євробільшовиками. Невдовзі їх попросили залишити залу.

У Скоп’є деякі проурядові медіа зображали горлохватів як правдолюбів – «справжніх македонців», які захищають честь нації проти «банди зрадників». Македонська асоціація журналістів намагалася зберегти нейтралітет, тавруючи обидві сторони.

Та більшість присутніх на слуханні були приголомшені та обурені. Деякі учасники відверто дивувалися, як таке можна було допустити буквально за декілька днів до того, як Європейська комісія оприлюднила свою оцінку готовності Македонії приєднатися до ЄС. «Вони підривають свою країну», – пробурмотів один учасник.

Республіка Македонія, на яку до цього випадку європейські медіа та чиновники майже не зважали, тепер вочевидь опинилася на радарі ЄС. Єврокомісія та члени Європарламенту присягнулися пильно стежити за еволюцією, що відбувається у цій країні.

Міжнародні та європейські організації, які відстоюють свободу медіа і вже ополчилися проти ухваленого в Угорщині нового закону про пресу, готуються здійснити у середині листопада спільну місію до Скоп’є, щоб оцінити тамтешній стан свободи преси і висловити свою стурбованість македонському уряду. Меседж чіткий: основні свободи більше не має бути порушено ані в державах, що є членами ЄС, ані в державах-кандидатах.

Більшість активістів переконані: напади на свободу преси в одній країні можуть поширитися на інші, підірвати права і свободи, вписані в Лісабонський договір і в Хартію основних прав ЄС.

Незалежні журналісти у Скоп’є, які опинилися в облозі, та всі ті, хто прагне перспективи членства в ЄС, щоб побудувати квітучу демократичну країну, сподіваються, що уряд дослухається до їхніх тривог і зважить на попередження Європейської комісії.

Жан-Поль Марто – провідний радник КЗЖ (CPJ), бельгійський журналіст і автор, професор журналістики Лувенського католицького університету.

Автор Жан-Поль Марто

Джерело CPJ

Переклад Аркадія Сидорука