Іран встановив світовий антирекорд ув’язнених журналісток та блогерок

drunkard.com

«Репортери без кордонів» зазначають, що серед них 10 жінок, троє з яких – іноземні громадянки. Ісламська Республіка Іран стала найбільшою в'язницею у світі для журналісток та інтернет-активісток.

Правозахисну організацію непокоїть хвиля в Ірані судових викликів та арештів, спрямованих проти цієї категорії репресованих осіб. Сімом із десяти ув’язнених журналісток винесені вироки від 6 місяців до 20 років позбавлення волі.

Журналістку і мережанку Сажеде Арабсорхі (Sajedeh Arabsorkhi), засуджену «за пропаганду проти режиму» до однорічного ув'язнення, 18 липня викликали до трибуналу Евінської тюрми з виконання вироків.

Відколи торік у вересні Сажеде повернулася до Ірану її неодноразово допитували агенти розвідувальної служби корпусу вартових ісламської революції. «Її  заочно засудили ще тоді, коли вона жила у Франції. Проблеми почалися після повернення», - розповіла її матір.

Сажеде – донька колишнього політв'язня, одного з керівників реформістської партії Фазлолли Арабсорхі (Fazlollah Arabsorkhi).

Інша відома  іранська журналістка, яка пише про культуру й мистецтво для декількох реформістських і незалежних видань, Марзіє Расулі (Marzieh Rasouli) знову потрапила до в'язниці 8 липня цього року. Вона змушена відбувати дворічне позбавлення волі.

Журналістку щоденної опозиційної газети Shargh Рігане Табатабаї (Rihaneh Tabatabai) 21 червня цього року засудили до одного року позбавлення волі.

Документалістка Махназ Мохаммаді (Mahnaz Mohammadi) потрапила до тюрми 7 червня цього року. Її засудили п’ятирічного тюремного ув’язнення.

Особливо непокоїть RSF доля журналістки щомісячного видання Téjarat-é-Farda і щоденної газети Etemad Саби Азарпейк (Saba Azarpeyk). Вона потрапила під арешт ще у травні, однак де її утримують під вартою й досі невідомо. 

Судовий процес у її справі відбувався 20-21 липня в одному із відділів тегеранського революційного трибуналу без присутності адвоката. Він повідомив ЗМІ, що «не був поінформований про дату суду».

Згідно з анонімними джерелами «Репортерів», цей процес був пов'язаний із попереднім арештом журналістки. Саба Азарпейк була однією з жертв «чорної неділі» – репресивної акції, влаштованої у січні 2013 року, під час якої було затримано 19 медійників.

За даними організації, юна журналістка зазнає сильного тиску через розслідування нею ситуації довкола медіа, діяльність яких спрямовують і фінансують корпус вартових ісламської революції та Міністерство розвідки. Ці обидва органи безпеки відомі своєю близькістю до іранського «правосуддя». Сабу протягом 50 днів таємно утримували під вартою в ізоляції. Її родина під час короткої  зустрічі у ході судових слухань була вражена тим, наскільки вона ослабла фізично й психологічно.

Cеред трьох із десяти ув’язнених в Ірані іноземних журналісток «Репортери» називають: арештовану 22 липня американську фоторепортерку, особу якої не розкривають на прохання родини, британку іранського походження Ройю Сабері Негад Нобахт (Roya Saberi Negad Nobakht та німкеню іранського походження Фаріде Шахґолі (Farideh Shahgholi). Їх арештували через діяльність у соціальних мережах, зокрема, у Facebook, розцінену владою як протизаконну.

Ув'язнену з жовтня 2013 року, 47-літню річну Ройю Сабері Негад Нобахт революційний трибунал у Тегерані у травні засудив до 20-річного тюремного ув’язнення за звинуваченням «в образі ісламу та у загрозі національній безпеці». Так було розцінене вміщене нею на сторінці у Facebook повідомлення: «Тут (в Ірані. – Прим RSF) усе занадто релігійне».

Того ж дня семеро інших користувачів інтернету, серед яких блогерка Наґхме Шахі Саванді Шіразі (Naghmeh Shahi Savandi Shirazi), були засуджені до 7 років і 91 дня позбавлення волі.

Фіде Шахґолі кинули у тюрму 22 травня, засудивши до трирічного покарання. Протягом 25 років вона жила у Німеччині й потрапила під арешт 2011-го під час відвідин своєї сім'ї. Революційний трибунал у Тегерані звинуватив її «у пропаганді проти режиму та в образі верховного лідера Алі Хаменеї» на сторінці у Facebook.

Досі  британська та німецька влада, відзначає RSF, не зробили жодної офіційної заяви щодо  арештів своїх громадян.

comments powered by Disqus