Сайт азербайджанських журналістів «Інститут за свободу і безпеку репортерів» (the Institute for Reporters' Freedom and Safety – IRFS) уточнює, що її викликали до Генпрокуратури в якості свідка у кримінальній справі щодо  шпигунства та розкриття державної таємниці.

В інтерв’ю Комітету захисту журналістів Ісмаїлова заявила, що досі їй не пред'явлено офіційного звинувачення. Однак, якщо її визнають винною, їй загрожує позбавлення волі терміном до 7 років.

Поки що журналістці заборонено без попередження влади виїздити з Баку. Втім, вона відмовилася підписати фактичну заборону на пересування.

IRFS відзначає скоординованість кампанії: Ісмаїлову викликали до генпрокуратури за декілька днів після того, як державні медіа звинуватили її у шпигунстві на користь США.

Державні медіа ведуть проти опозиційної журналістки наклепницьку кампанію, наголошує КЗЖ. Проурядовий сайт Haqqin опублікував статтю, в якій назвав Ісмаїлову «американським агентом». У ній стверджується, що журналістка розповіла «американським  розвідникам», які у січні побували в Баку під виглядом співробітників Конгресу США, про азербайджанських опозиційних активістів, нібито завербованих Міністерством національної безпеки Азербайджану.

Журналістка і посольство США у Баку спростували це твердження. Однак інші проурядові медіа  швидко передрукували статтю з Haqqin,  посилюючи публічне звинувачення проти неї.

Ісмаїлова повідомила КЗЖ, що останні два допити у генпрокуратурі торкалися саме «зустрічі за вечерею» з американцями. «У нас є інформація, що ви видали іноземцям державні таємниці», – сказали їй слідчі.

«Речник прокуратури заявив, що вона розкрила таємниці, пов’язані з  національною безпекою. Однак Ісмаїлова не має стосунку до жодних  секретів з національної безпеки», – наголошує сайт азербайджанських журналістів.

На ньому порушується також питання про те, хто таємно записав  розмову, що відбулася  між Ісмайловою та помічниками американських законодавців.

Проаалієвський депутат Джейхан Османлі (Jeyhun Osmanli)  стверджує, що це зробив і передав запис до генпрокуратури особисто він.

«Ми вже збиралися йти з ресторану, коли він туди заходив, – свідчить інший учасник розмови. – Відстань між столиками була десь з 15 метрів, а приміщення переповнене відвідувачами. Отже, він жодним чином не міг записати розмови».

«Гірка правда в тому, що таємний запис могли зробити тільки правоохоронні органи, використовуючи аудіо-обладнання найвищої якості. Останніми роками незаконне стеження набуло дедалі ширших  масштабів як засіб тиску на критичних журналістів. Дані, зібрані у такий спосіб, використовувалися, щоб шантажувати репортерів чи публічно принижувати та потенційно дискредитувати в тому разі, якщо вони відмовляться співпрацювати з шантажистами», – резюмує  IRFS.  

Ісмайлова оприлюднила у Facebook фотокопію відсканованого документа Служби національної безпеки Азербайджану. Як повідомляють інформагенції, вона підтверджує вербування відомством  активіста опозиції інформатором.

Журналістка повідомила, що документ передав їй екс-співробітник відомства. Перш, ніж опублікувати його у Facebook, Ісмаїлова змінила ім’я «новобранця».

Вона також розмістила у соціальній мережі нове докладне повідомлення, адресоване міжнародним активістам з прав людини, демократичним країнам, дипломатам і міжнародним організаціям,   колегам-міжнародним журналістам.

Звертаючись до останніх, вона пише: «Якщо/коли мене  арештують, я хочу, щоби ви забезпечили те, щоби ваші читачі й глядачі зрозуміли причину. Причина мого арешту – антикорупційні розслідування. Уряд не влаштовує те, що я роблю. Нині я збираюся завершити три розслідування. Я домагатимуся зробити це, перш ніж щось станеться.  Якщо ж ні, їх завершать і оприлюднять мої редактори й колеги».

Комітет захисту журналістів назвав кампанію проти Хадіджи Ісмаїлової «мерзенною».

«Чиновники використовують проурядові ЗМІ у ще одній боягузливій спробі зупинити хоробру, незалежну журналістку, яка робить свою справу», – заявила координатор програми КЗЖ у Європі та Центральній Азії Ніна Огнянова (Nina Ognianova)..

Міжнародна медіа-організація закликала президента Ільхама Алієва припинити  переслідування Хадіджи Ісмаїлової.

Репортерка-розслідувачка, відзначена міжнародними нагородами, в тому числі «За мужність у журналістиці (the Courage of Journalism Award) Міжнародної жіночої медіа-фундації (International Women's Media Foundation). Вона не вперше потрапляє під приціл влади. Так, у березні 2012 року, напередодні конкурсу Євробачення, вона стала об’єктом кампанії, що мала на меті  залякати її, примусити відмовитися від розслідування причетності сім’ї Алієва до прибуткових будівельних проектів у Баку. Тоді вона отримувала анонімні погрози про «можливі наслідки» у разі незгоди. Коли ж не піддалася тиску, в Інтернеті  з’явилося компрометуюче відео особистого характеру, а проурядові ЗМІ публікували статті, в яких обзивали її «аморальною» та «корумпованою».

Ще одна хвиля переслідувань проти Ісмайлової піднялася у квітні  2013-го й тривала упродовж року. В Інтернеті було розміщене відео, таємно записане у квартирі журналістки. Підконтрольні державі медіа  поширювали лінки на нього. Намір був очевидний – зацькувати Хаджіду Ісмаїлову, відзначає КЗЖ. Однак вона не зламалася і  продовжувала незалежні журналістські розслідування.