Як боротися з політичною джинсою

Фото: Максим Лісовий

20 жовтня в Києві відбувся круглий стіл «Джинса в українських медіа в передвиборчий період — 2014 та як з нею боротися», який організувала ГО «Телекритика»  в рамках  спільного проекту Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні».  До круглого столу Вадим Черниш, керівник неурядової організації «Центр із вивчення проблем безпеки та протидії відмиванню коштів», підготував аналітичний матеріал про протидію джинсі, який публікує MediaSapiens.

Читайте також рекомендації експерта Ради Європи Расто Кужела і президента Єреванського прес-клуба Бориса Навасардяна. 

1.Характер та зміст відносин щодо розміщення прихованої інформації під час виборчого процесу

Розміщення в медіа прихованої інформації під час виборчого процесу з метою покращення або погіршення іміджу кандидатів на виборні посади в органах влади та місцевого самоврядування є негативним чинником, що істотно впливає на сприйняття кандидатів виборцями та, як наслідок, на результати волевиявлення.

Розміщення прихованої інформації в медіа відбувається на основі двосторонніх відносин між двома суб'єктами: медіа, з одного боку, та зацікавленої особи (замовника) з іншого. Зазначені суб'єкти таємно укладають між собою оплатну угоду (усну або навіть письмову), предметом якої, фактично, є надання послуг щодо прихованого розміщення позитивної інформації про кандидата або негативної - про його опонента. В переважній більшості випадків метою засобу масової інформації при цьому є або отримання нелегального доходу або створення підґрунтя для встановлення економічно вигідних (корупційних) відносин між його власником та майбутнім посадовцем у випадку обрання останнього на посаду.

З точки зору права, подібні угоди є такими, що суперечать вимогам закону. Під час укладення та виконання таких угод порушується не тільки виборче, але і антикорупційне, цивільне, господарське, податкове законодавство тощо. Сторони розуміють протиправний характер угод, тому вони укладаються в режимі "цілковитої таємності". Оплата наданих послуг теж відбувається таємно (повністю або частково) , а грошові операції не обліковуються належним чиномні у платника ні в отримувача коштів.   Таким чином, можна стверджувати, що подібні угоди відбуваються в нелегальному (тіньовому) сегменті ринку рекламних та інформаційних послуг.

2.Питання походження та використання грошових коштів.

Велике занепокоєння викликає походження грошових коштів, які використовуються під час виборчого процесу як взагалі, так і для оплати послуг щодо прихованого розміщення позитивної інформації про кандидата або негативної - про його опонента.

Приймаючи до уваги таємний характер взаємовідносин між медіа і замовником, у виборчих кампаніях можуть бути використані "брудні" кошти, які можуть мати наступне походження:

  • кошти, отримані від вчинення корупційних діянь представниками владних кіл, які мають за мету повторно бути обраними на виборні посади;
  • кошти, отримані внаслідок ухилення від сплати податків;
  • кошти, від інших злочинів (контрабанда, незаконний видобуток корисних копалин, торгівля людьми тощо);

Слід звернути увагу на те, що використання коштів на оплату згаданих вище послуг відбувається поза межами офіційно створеного виборчого фонду кандидатів на виборні посади.

3.Неналежне регулювання та недостатній контроль.

За нашими оцінками складність вирішення проблеми значною мірою обумовлена відсутністю належного нормативно-правового регулювання та контролю за діяльністю медіа та кандидатів під час виборчого процесу.

Одним із прикладів неналежного регулювання та недостатнього контролю є питання юридичної відповідальності за порушення порядку ведення передвиборної агітації з використанням засобів масової інформації та порядку участі в інформаційному забезпеченні виборів.

В Україні встановлено лише адміністративну відповідальність за порушення порядку участі в інформаційному забезпеченні виборів. Така відповідальність передбачена статтею 212⁹ Кодексу про адміністративні правопорушення України у вигляді невеликого за розмірами штрафу. Приписи цієї статті загалом є невдалими. Розміри штрафу (170-1700 грн.) є мізерними у порівнянні із обсягами нелегального доходу. Органом, який відповідно до Кодексу має право складати протоколи про правопорушення, скоєні із використанням аудіовізуальних ЗМІ, визначено Національну Раду України з питань телебачення та радіомовлення. Але Національна Рада України з питань телебачення та радіомовлення не має достатньої кількості представників в регіонах для організації відповідної діяльності. В деяких регіонах є лише один представник Нацради на 5-6 виборчих округів.

Система виборчих комісій на чолі із ЦВК не може забезпечити вирішення проблемних питань, про які йдеться. Це обумовлено відсутністю відповідної компетенції у виборчих комісій, їх націленістю перш за все на організацію виборчого процесу, а не на всеохоплюючий контроль за ним. Такий підхід, на нашу думку, є обґрунтованим.

Інші державні органи, наприклад, МВС, СБУ, ГПУ, очевидно, вважають проблемні питання, про які ведеться мова, або другорядними, або такими, що лежать у "політичній площині". На сьогоднішній день офіційно не повідомлено ні про одну кримінальну справу щодо факту порушення порядку фінансування виборчої компанії кандидатом-мажоритарником або партією, хоча кримінальна  відповідальність за подібні дії передбачена ст.159-1 Кримінального кодексу України.

Крім того, представники контролюючих та правоохоронних органів, часто маючи політичну залежність, не бажають провокувати конфлікт із політиками щодо питань фінансування виборчих кампаній.

4. Шляхи протидії.

Протидія зазначеним негативним явищам має відбуватися за класичною чотирьох- компонентною схемою:

1) Встановлення продуманих та збалансованих "правил гри".

2) Встановлення суворої відповідальності за порушення "правил гри", переважно у вигляді санкцій економічного змісту.

3) Встановлення дієвого механізму притягнення до відповідальності та застосування санкцій.

4) Забезпечення ефективного контролю, громадського та державного, за дотриманням "правил гри".

Заходами щодо забезпечення детінізації ринку рекламних та інформаційних послуг можуть бути:

a. Удосконалення правового регулювання питань, пов'язаних із використанням коштів у виборчих кампаніях та функціонуванням виборчих фондів;

b. Посилення кримінальної відповідальності за порушення порядку фінансування виборчих кампаній;

c. Публічне визначення переліку осіб, уповноважених здійснювати фінансові операції від імені кандидата на виборну посаду або партії. Одночасно необхідно встановити, що будь-які фінансові операції, які вчиняються від імені кандидата або партії особами, не включеними до визначеного переліку, мають тягти за собою кримінальну відповідальність;

d. Встановлення під час виборчого процесу додаткових вимог до позначування інформації щодо професійної або службової діяльності особи, яка є, одночасно, кандидатом на виборну посаду, в кожному випадку, якщо така особа згадується в репортажі, новині, статті тощо ( з метою відповідного сприйняття виборцями та забезпечення належного моніторингу та контролю);

e. Встановлення механізмів забезпечення рівного доступу кандидатів до ЗМІ (наприклад - жеребкування щодо розміщення на першій сторінці або у прайм-тайм);

f. Розробка та прийняття типового договору про надання послуг між ЗМІ та кандидатом на виборну посаду під час виборчого процесу;

g. Методичне забезпечення та відповідне спрямування діяльності державних органів контролю;

h. Надання громадським організаціям, статутною діяльністю яких є спостереження за ходом виборчого процесу та які відповідають наперед визначеним кваліфікаційним вимогам, права на складення протоколів про адміністративне правопорушення за порушення порядку ведення передвиборної агітації з використанням засобів масової інформації та порядку участі в інформаційному забезпеченні виборів. Складені адмінпротоколи мають передаватися безпосередньо представниками громадських організацій для розгляду судом .

Проект «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні фінансується спільно Європейським Союзом та Радою Європи і виконується Радою Європи. Метою проекту є зміцнення захисту прав людини та основоположних свобод шляхом забезпечення більшої свободи, різноманітності та плюралізму в ЗМІ; відкритого, всебічного, сталого та орієнтованого на громадян підходу до Інтернету на засадах прав людини та ефективної системи захисту громадян з огляду на право на приватне життя і право на контроль над власними персональними даними. Детальніша інформація про проект тут.

comments powered by Disqus