Вибори у Польщі: про джинсу й підкуп виборців

Вибори у Польщі: про джинсу й підкуп виборців

13:38,
20 Жовтня 2015
5633

Вибори у Польщі: про джинсу й підкуп виборців

13:38,
20 Жовтня 2015
5633
Вибори у Польщі: про джинсу й підкуп виборців
Вибори у Польщі: про джинсу й підкуп виборців
25 жовтня, одночасно з виборами в Україні, в Польщі обиратимуть парламент. Політичної реклами тут значно менше, ніж в Україні. Але чи знайоме полякам таке явище, як замовні політичні матеріали?

На парламентських виборах поляки обиратимуть 460 послів до Сейму та 100 сенаторів до Сенату (верхня палата). Головна боротьба відбувається між партією влади «Громадянська платформа» та опозиційною «Право і справедливість», кандидата від якої Анджея Дуду було обраним президентом Польщі в травні 2015 року. Як засвідчує соціологічне опитування TNS POlska, якби вибори відбулися сьогодні, то за опозиційну партію проголосувало би 36 % поляків, а 24 % опитаних підтримало би «Громадянську платформу». Вибори відбуваються за змішаною системою: якщо говорити про палати парламенту, то сенаторів обирають за мажоритарною системою (одномандатні виборчі округи), сейм — за пропорційною.

Як повідомляв MediaSapiens, група українських журналістів відвідала Польщу в рамках програми «Угода про асоціацію між Україною і ЄС та її висвітлення у засобах масової інформації» (серед учасників була й авторка цього матеріалу). Одна з цілей поїздки —  дізнатися більше про передвиборчу кампанію та роль ЗМІ в ній. Перше, що впало в око, — Варшава та інші польські міста за три тижні до виборів виглядали значно чистішими за Київ — у плані політичної реклами, як на вулицях, так і по телебаченню. Агітаційні намети й роздача друкованих матеріалів траплялись, але в значно менших масштабах, ніж у Києві. Деякі з місцевих жителів, із якими вдалося поспілкуватися, зазначали, що останніми роками поляки стали екологічнішими щодо реклами на вулицях чи у ЗМІ — часто негативно сприймають її, крім того, потужною є кампанія про збереження природи і зменшення витрат на друк матеріалів.

Як стало зрозуміло після декількох зустрічей із представниками держорганів та громадських організацій, проблеми під час виборів в Україні й Польщі різняться. Українські журналісти розповідали про порушення, які часто мають місце в нас, та про маніпуляції і джинсу в ЗМІ. А найсерйозніше порушення, озвучене з польського боку, — підкуп виборців. Так, громадянам можуть пропонувати гроші чи алкоголь за голос (ідеться про суму приблизно 200 злотих, що дорівнює 1200 грн, чи пляшку горілки). У Фонді Штефана Баторі (це неурядова організація, що реалізує низку проектів із розвитку демократії) пояснили: якщо порушення доведено в судовому порядку, кандидата знімають із виборчих перегонів. Під час виборчої кампанії розгляд порушень відбувається у формі експрес-судів, тобто суд повинен розглянути скаргу впродовж одного-двох днів. Підкуп виборців — злочин, що карається тюремним ув’язненням. Тим не менш, представники Фонду, які стежать за перебігом виборів, не змогли пригадати жодного випадку за останній час, коли би кандидата було покарано вироком суду.

«Вибори в Польщі справді відбуваються чесно та прозоро. Ми не контролюємо легітимність виборів, а займаємося тим, щоб активізувати наших виборців», — пояснює Катаржина Раковська, координаторка проекту «Твій голос, твій вибір».

Катаржина Раковська / Фото: Юлія Діденко

Отже, проблема, з якою тут борються, — це низька явка виборців. На президентських виборах 2015 року в першому турі явка склала 48,96 %, у другому турі — 56,1 %. На минулих парламентських виборах 2011 року явка склала 49 %, а в 2009 році на виборах до Європарламенту — лише 36 %. В рамках проекту «Твій голос, твій вибір» проводяться інформаційні кампанії, які пояснюють особливості виборів та способи голосування (є такі варіанти, як кореспонденційне голосування, через уповноваженого, також спеціальні умови для людей із особливими потребами, і свій порядок голосування в тюрмах, лікарнях тощо).

Приклад інформаційних матеріалів проекту «Твій голос, твій вибір»

До таких кампаній долучають публічних людей: «Щоразу перед виборами ми, проводячи кампанію, залучаємо двох-трьох осіб, як правило акторів із популярних серіалів, приходимо з ними на телеканали, беремо участь у сніданкових програмах, розповідаємо, як важливо віддати свій голос». Пані Раковська підкреслює: це не агітація за певну політичну силу, а агітація взяти участь у виборах.

Громадські організації в Польщі тривалий час заохочують громадян до участі в політичному житті, виборах зокрема. Чи робить щось держава в цьому напрямі? Під тиском коаліції неурядових організацій Державна виборча комісія цього року модернізувала свою інтернет-сторінку, присвячену президентським та парламентським виборам, і вперше розмістила поради для громадян та основну інформацію про кандидатів. Також тут є відзняті відеоролики, які нагадують про день виборів і показують особливості голосування за кордоном, кореспонденційного голосування тощо. Державна виборча комісія має багато безкоштовного ефірного часу в засобах масової інформації, щоби транслювати ці ролики.

Регулювання політичної реклами та агітації в ЗМІ — ще одне питання, яке цікавило українських журналістів. Перша відмінність від українських реалій (пов’язана з організацією виборів у цілому) — представляти інтереси кандидатів та проводити агітацію мають право лише виборчі комітети. Виборчі комітети може бути створено політичними партіями, коаліціями політичних партій, організаціями та виборцями (виборчі комітети виборців). Виборчий комітет є єдиним суб’єктом, який може зареєструвати кандидатів.

Виборчі комітети отримують безкоштовний час на громадському телебаченні та радіо. Час залежить від кількості кандидатів, зареєстрованих тим чи іншим комітетом. «Якщо виборчий комітет вважає, що має мало часу для реклами, тоді за окремі гроші він може купити додатковий час в ефірі», — пояснив пан Криштоф Лоренц, директор Відділу контролю політичних партій та виборчих кампаній із Державної виборчої комісії.

Криштоф Лоренц / Фото: Євгенія Плугіна

Крім того, виборчий кодекс зобов’язує до проведення теледебатів між представниками всіх виборчих комітетів на виборах до Сейму, Європейського парламенту та президента Польщі, але це не обов’язково на виборах до органів місцевого самоврядування.

MediaSapiens запитав у пана Лоренца, чи трапляються в польських ЗМІ замовні політичні матеріали, в тому числі стосовно чинних представників влади, які одночасно є кандидатами на виборах. Він відповів, що такі явища відомі (й назвав їх «хвалебними матеріалами»), однак у Польщі вдається ефективно їх обмежувати. Криштоф Лоренц зазначив, що, з одного боку, закони не можуть заборонити польським політикам виконувати свої обов'язки під час виборчої кампанії, якщо вони одночасно є кандидатами на ті чи інші посади. Так само як депутати мають право інформувати про свою роботу громадян — тож вони присутні в засобах масової інформації. «Де межа між інформуванням і “хвалебними матеріалами”? Інформування дозволено до того моменту, поки вони не починають займатися відкритою агітацією — не закликають голосувати за виборчий комітет, який вони представляють. Тобто вони не мають права згадувати, що є кандидатами — це може робити виключно виборчий комітет, який представляє їхні інтереси. Вони можуть спілкуватися зі ЗМІ виключно в межах виконуваної ними діяльності», — пояснив Криштоф Лоренц.

Агітаційні матеріали в пресі чи на телебаченні може бути замовлено тільки виборчим комітетом. Якщо такі агітаційні матеріали розміщено не виборчим комітетом —  передбачено кримінальну відповідальність згідно з відповідними статтями Виборчого кодексу. Як пояснили у виборчій комісії, в Польщі все врегульовано таким чином, що питаннями кримінальної відповідальності за порушення займається не виборча комісія, а прокуратура й суд, які оцінюють, чи була законною та чи інші поведінка й діяльність.

Щодо прихованої реклами в ЗМІ, то прокуратура сама може розпочати судове провадження. Крім того, вона зобов’язана його розпочати за заявою виборчого комітету або виборця (фізичної особи).

Однак, як переконують представники громадських організацій та самі журналісти, польські виборці чутливі до прихованої виборчої агітації. І якщо вони вважають, що якийсь матеріал містить її, то звертаються з відповідними поданнями до прокуратури. Так само як і самі ЗМІ, які реагують на такі випадки й активно висвітлюють їх.

«Політики за роки функціонування польського суспільства навчилися і зрозуміли, що їм не вигідно використовувати приховану виборчу агітацію. По-перше, це може призвести до порушення проти них кримінальних справ. По-друге, вони можуть втратити підтримку виборців і це негативно вплине на їхній імідж. І тому вони чітко відокремлюються свою посадову діяльність від діяльності, пов’язаної зі своєю передвиборчою кампанією», — каже пан Лоренц.

Має значення ще й фінансовий контроль за діяльністю кандидатів, який здійснюється Державним виборчим бюро та державною комісією. Якщо ці кандидати обіймають певні посади, то в своїх фінансових звітах вони мають чітко описати свою діяльність під час передвиборчої кампанії, щоби було зрозуміло, що, наприклад, ті чи інші виїзди у відрядження, використання службових автомобілів тощо були здійснені з метою виконання державних функцій. А види діяльності, пов’язані з передвиборчою агітацією, — з фонду виборчого комітету.

Візит у Польщу відбувся в рамках  програми «Угода про асоціацію між Україною і ЄС та її висвітлення у засобах масової інформації». Програма організована та фінансується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Фундації Міжнародної Солідарності.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: gazeta.pl
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду