MediaSapiens минулого тижня публікував статтю «Випробування теледебатами», в якій ішлося про історію американських теледебатів. У сьогоднішній публікації нашого автора Аркадія Сидорука – про теледебати учасників нинішніх президентських перегонів у США Барака Обами та Мітта Ромні.

Перший раунд: втрачений не тільки весільний дарунок

Поки Барак Обама і колишній губернатор Массачусетса Мітт Ромні вперше зійшлися віч-на-віч 3 жовтня у президентських теледебатах на сцені Денверського університету (Denver University) у штаті Колорадо, кінцевий результат виборів вважався наперед визначеним. Усі опитування свідчили: з відривом у декілька пунктів перевагу мав чинний президент. Ця тривожна для його конкурента тенденція безперевно зберігалася тривалий час.

Для Ромні теледебати були останнім шансом виправити становище після невдалого  з’їзду республіканців та гучного публічного скандалу. Знехтувавши відомим прислів’ям a spoken word is not a sparrow. Оnce it flies out, you can't catch it (точна аналогія українському «слово не горобець, випустиш – не спіймаєш») він зробив необачну заяву. На відео, таємно записаному під час травневої зустрічі з донорами, Ромні сказав: «Є 47 відсотків тих, які з ним (з Бараком Обамою. – MS). Тих, які залежать від уряду, тих, які вважають себе жертвами. Тих, які вважають, що уряд має відповідальність турбуватися про них. Тих, які вважають, що вони мають право на охорону здоров’я, на харчування, на житло». «Я ніколи не переконаю їх, що їм слід взяти особисту відповідальність на себе і турбуватися про власне життя, Що я маю зробити – це переконати від 5 до 10 відсотків центристів – незалежних та мислячих», – додав Ромні.

Після того, як цю заяву демократи поширили в інтернеті, не було сумніву, що в теледебатах переможе Обама. Та навіть у США, де політологію й соціологію розроблено, здавалося б, майже на рівні фундаментальних наук, прогнози лишаються ризикованою справою. Врахувати людський фактор неможливо.

Девід Ґерґен – колишній радник чотирьох президентів, директор центру публічного лідерства Школи державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді Гарвардського університету (Harvard University's Kennedy School of Government), визначав шанси республіканського кандидата скептично. «Чи може Ромні здобути перемогу в дебатах? – запитував він. – Звісно, так. Теоретично».

Однак перебіг денверського раунду, що за збігом обставин відбувся у день 20-ї річниці весілля Барака Обами, обернувся несподіваним чином. Йому не вдалося піднести ювілейний дарунок першій леді, присутній у залі серед глядацької аудиторії.

Півторагодинні дебати торкалися злободенних внутрішніх проблем: економіки, охорони здоров’я, ролі уряду. Каменем спотикання стала тема оподаткування та бюджетного дефіциту. Ромні проголосив програму трійці: за жодних обставин не підвищувати податків для родин із середнім доходом, не знижувати їх для родин із високими доходами, не здійснювати скорочення податків, що призведе до дефіциту. «Арифметика не сходиться», – відповідав йому Барак Обама.

Гострий диспут точився довкола середнього класу, що становить основу американського суспільства і більшість електорату. Риторика Ромні іноді була пройнята духом загрози національного Апокаліпсису. «Через політику президента американців із середніми доходами поховали, – стверджував він. – Їх знищують». Останнє висловлювання Ромні повторив декілька разів. «У мене немає сумнівів: якщо президента переоберуть, ви станете свідками подальших утисків середнього класу», – застерігав кандидат-республіканець.

Ромні методично зосереджував увагу на проблемі високого рівня безробіття і млявого економічного зростання. До президентської реформи медичного обслуговування він приклеїв ярлика Оbamacare і заявив про свій намір позбутися її.

Обама ж відстоював досягнення адміністрації і відкидав рецепти суперника як такі, що не спрацюють. Він зіронізував: «Я вважаю, що американці якось мають запитати себе, чи губернатор Ромні утаємничує всі свої плани тому, що вони надто гарні?».

Жоден кандидат, зазначала, аналізуючи з поміркованих позицій перший раунд дебатів, СNN, не завдав потужних ударів, завдяки яким майбутні роліки стануть класичними, але й не ухилявся від тем виборчої кампанії та сьогоденної політики. Однак Ромні поводився енергійніше. Він не раз переходив у наступ проти Обами з питань, де республіканці мали поживу, – таких як реформа охорони здоров’я та збільшення податків. Натомість Обама починав із розлогих пояснень і тільки згодом звертав більше уваги на те, що казав його опонент.

Заяви республіканця були продумані з психологічного погляду. Він наголошував на різних підходах до вирішення проблем. Натомість його суперник надто часто говорив про спільність поглядів. Іноді виникала ілюзія, що вони не конкуренти, а соратники.

Коли дивишся відео першого раунду дебатів, таке враження, що модератором програми насправді був не ведучий PBS Джім Лерер (Jim Lehrer), а Мітт Ромні. Кандидат-республіканець часто перебирав ініціативу на себе і навіть відверто заявив, що коли прийде до влади, позбавить мережу громадського телебачення державного фінансування. (Недарма досвідчений Джім Лерер, який допускав регламентні порушення, зазнав жорсткої публічної критики.)

«Президенту не вдалося зіграти свою найкращу гру», – визнав стратег Демократичної партії Джеймс Карвілл (James Carville). Це, власне, найм’якший докір з боку прихильників Обами. Інші – набагато різкіші. Комедіант, телеведучий, політичний коментатор, автор і актор Білл Мегер (Bill Maher), який пожертвував на підтримку Обами $1 млн, відпустив жарт: «Я не можу повірити у власні слова, та, схоже, що Обамі потрібен телесуфлер».

Прихильники чинного президента особливо докоряли йому втраченими можливостями. Вони були переконані, що він неодмінно кине виклик Ромні за ремарки про «47 відсотків». Тоді б той опинився в обороні й тональність дебатів була би зовсім іншою. Те, що Обама цього не зробив, було визнано його найбільшою помилкою.

Старший радник президента Девід Аксельрод (David Axelrod) публічно торкнувся проблеми, щоб надалі не допустити подібного. Обама, заявив він, перегляне стратегію теледебатів.

Раунд другий: на гарячій темі легко обпектися

У другому раунді теледебатів, що відбувалися 16 жовтня в університеті Гофстра, у м. Гемпстед, штаті Нью-Йорк, у формі спілкування з аудиторією, претенденти немов помінялися ролями: Обама постійно наступав, обравши ефективну тактику і раз-по-раз змушуючи свого суперинка виправдовуватися.

Для Ромні успішним був тільки дебют другого раунду. 20-річний Джеремі – студент коледжу, який уперше голосуватиме цього року, поцікавився, які в нього шанси отримати після завершення навчання роботу. Ромні, якому за результатами жеребкування випало відповідати першим, впевнено заявив: «2014 року, коли ви будете випускником, я вважаю, що стану президентом. Я забезпечу вас роботою. Будьте певні. Дякую, Джеремі!».

Обама у відповідь на запитання обнадіяв Джеремі тим, що в нього «світле майбутнє», а далі докладно викладав свою програму. Власне, то був його єдиний психологічний прорахунок.

Надалі Обама не давав суперникові спуску ні в чому:

«Ромні: Я випустив програму з п'яти пунктів. Америка протягом чотирьох років отримає 12 млн нових робочих місць, а чиста заробітна плата зросте. Це допоможе Джеремі влаштуватися на роботу, коли він закінчить навчання. Це допоможе по всій країн тим, хто зараз обамобезробітний.

Обама: Губернатор Ромні кажу, що в нього є програма з п'яти пунктів? У губернатора Ромні немає програми з п'яти пунктів. Він має програму з одного пункту. Це – програма забезпечити те, щоб ті, хто перебуває зверху, грали за іншими правилами. Цього він дотримувався у приватному секторі, як губернатор і як кандидат у президенти».

Обама повернувся й до найвразливішої для опонента теми про «47 відсотків». Це сталося наприцінці дискусії, коли якийсь Баррі Ґрін, звертаючись до губернатора, поставив «жорстке» запитання: «Якою, ви вважаєте, є найбільш хибна думка американців про вас як про людину і кандидата?». Він запропонував скористатися нагодою і розвінчати «хибне сприйняття».

У відповідь Ромні, не згадавши ані словом скандальну заяву, обійшовся обтічними фразами, що він «дбає про 100 відсотків американців» і «хоче, щоб у 100 відсотків американців було яскраве та квітуче майбутнє». Принагідно він нагадав про свою пасторську діяльність.

Зате його опонент сповна скористався шансом на відповідь. «Я вірю, що губернатор Ромні – хороша людина. Він любить свою родину, опікується своєю вірою, – заявив Обама у заключному слові. – Однак, як на мене, слід також подумати над тим, кого він мав на увазі, коли за закритими дверима казав, що 47 відсотків населення країни вважають себе жертвами та відмовляються від особистої відповідальності. Людей, які отримують соціальну допомогу, пропрацювавши все життя. Ветеранів, які жертвували для цієї країни. Студентів, які сподіваються здійснити свої власні мрії та мрії цієї країни. Вояків, які зараз борються за нас. Людей, які щодня докладають усіх зусиль, платять податки на заробітну платню, за споживаня газу, та не мають достатнього доходу. Я хочу боротися за них. Це те, що я роблю останні чотири роки. Якщо вони будуть удатливими, то я вважаю, що успішною буде країна».

Найгострішим моментом другого ранду теледебатів стала суперечка довкола убивств у лівійському Бенґазі посла США Кріса Стівенса та ще трьох американців. Ромні звинуватив адміністрацію президента в тому, що вона із запізненням розцінила це як теракт.

Ось виклад цієї дещо сумбурної суперечки зі стенограми теледебатів.

«Обама: Губернаторе, наступного дня після нападу я стояв у Трояндовому саду і сказав американцям за кордоном, що ми збираємося достовірно з’ясувати, що сталося. Я сказав також, що то був теракт і що ми збираємося вполювати тих, хто скоїв цей злочин.

Ромні: Я хочу, шоб це обов’язково було зафіксовано, бо президентові знадобилося 14 днів перш, ніж він назвав напад у Бенґазі терактом.

Обама: Дістаньте стенограму.

Кроулі: Це, це, це…. Він насправді це зробив. Тож дозвольте мені називати це терактом.

Обама: Чи можете ви сказати це трохи голосніше, Кенді?

Кроулі: Він назвав це терактом. Та знадобилося два тижні чи близько того, аби сплила вся ідея про реакцію на стрічку, що з’явилася. Стосовно цього ви праві.

Ромні: Це ж адміністрація вказувала, що то була реакція на відео [«Невинність мусульман». – MS]. Спонтанна реакція.

Кроулі: Вона це робила».

Те, що модератор – головний політичний кореспондент і ведуча CNN Кенді Кроулі (Candy Crowley), яка мала дотримуватися об’єктивності, підігрувала президентові, було критично сприйнято громадськістю. А Ромні, припустившись похибки, не розігруватиме лівійську карту в останньому раунді теледебатів.

Раунд третій: суперечка довкола Росії

Заключний раунд теледебатів, що відбувся 22 жовтня в університеті Лінн (Lynn University), у м. Бока-Ратон, штаті Флорида, був присвячений зовнішнй політиці та національній безпеці і викликав менший інтерес, ніж попередні. Натомість важливість теми символічно підкреслював той факт, що цей день збігся з 50-ю річницею заяви Джона Ф. Кеннеді про те, що СРСР встановив на Кубі ракети, і з початком кризи, яка призвела світ до межі самовбивчої катастрофи.

Цього разу підсумок теледебатів неважко було передбачити. Суперники виступали у різних вагових категоріях. Барак Обама з 4-річним досвідом здійснення міжнародної політики та головнокомандувача збройних сил і флоту. Мітт Ромні – без солідного досвіду у цій сфері, з багажем здійсненої під час виборчої кампанії не вельми успішної закордонної поїздки. «Я знаю, Вам не доводилося реально проводити зовнішню політику. Та щоразу, коли Ви висловлювали оцінки, ви помилялися», – підкреслив свою перевагу під час суперечки президент.

Обама покінчив з однією і має намір завершити другу війну, які розпочинала республіканська адміністрація. Тож Ромні змушений був частково зрікатися спадкоємства адміністрації Джорджа Буша-молодшлого. «Нам не потрібен новий В’єтнам, новий Афганістан», – заявив кандидат-републіканець.

Ситуція для нього була піковою, і останній раунд теледебатів виявився загалом наймиролюбнішим. Ромні привітав свого конкурента з убивством Бен Ладена і з тим, що той полює на ватажків «Аль-Каїди». Він погодився з планом Обами завершити 2014 року виведення американських військ із Афганістану. Обоє заявили, що чинитимуть тиск на сирійського президента Башара Асада, надаючи підтримку опозиції, однак утримуючись від прямої військової участі США.

Політичні суперники висловили різко негативне ставлення щодо Тегерана, хоча позиція Ромні за методами була жорсткішою. «Поки я президент я не допущу придбання Іраном ядерної зброї», – заявив Барак Обама. Після того, як дипломатичні можливості будуть вичерпані, він не виключив варіантів інших дій. Ромні ще раніше виступав за те, щоб завдати по Ірану превентивного військового удару.

Обоє змагалися в прихильності до Ізраїля як до ключового союзниа США на Близькому Сході.

Відповідаючи на потужний виклик Китаю, Обама наголосив, що бачить у ньому водночас суперника і партнера. Ромні ж наполягав, що співпраця можливе тільки в тому разі, якщо Пекін дотримуватиметься правил гри.

Намагаючись вивести тематику на вигідні для нього теми, Ромні тісно пов’язував зовнішню політику з внутрішньою. «Щоби сприяти принципам миру, ми повинні бути сильними, – заявив він. – А це починається з сильної економіки тут, удома».

Гострий момент у дискусії виник довкола Росії. Ось цей фрагмент:

«Обама: Губернаторе Ромні, я радий вашому визнанню того, що загрозою є “Аль-Каїда”. Але ж декілька місяців тому, коли вас запитали, на яку найбільшу геополітичну загрозу наражається Америка, ви сказали, що з Росією, а не з “Аль-Каїдою”…».

Нагадавши Ромні, що холодна війна закінчилася 20 років тому, Обама продовжив: «…Губернаторе, схоже, що в нашу зовнішню політику Ви хочете внести курс 1980-х років подібно до того, як у соціальну – політику 1950-х років, а в економічну – політику 1920-х років».

«Ромні: Я відповім на пару речей, які ви згадували. Перш за все, я вказував, що Росія – геополітичний ворог. Вибачте мені. Та вона насправді геополітичний ворог. Я сказав у тому ж самому абзаці, що Іран – найбільша загроза національній безпеці, на яку ми наражаємося. Час від часу Росія бореться з нами в ООН. Я дивлюся на це ясними очима. Коли йдеться про Росію чи про Путіна, я не збираюся одягати рожеві окуляри. І я напевно не збираюся сказати йому, що після виборів я виявляю більшу гнучкість. Після виборів я стану жорсткішими». (Ромні натякав на позицію президента Обами під час зустрічі в березні з Дмитрієм Медвєдєвим, коли він просив передати Путіну, що після виборів зможе виявити більшу гнкчкість у питанні про створення системи американської протиракетної оборони в Європі. – MS).

Диспут окреслив приорітети зовнішньої політики США – виклик арабського світу та нове обличчя тероризму, Ізраїль та Іран, Афганістан, потужний виклик Китаю. Навіть про ЄС ішлося тільки епізодично у зв’язку з іранською проблемою та з кризою у Греції. Йшлося і про Польщу. Про Україну, що не є серйозним гравцем на міжнародній арені, не було згадано жодним словом.

Для американців найважливішими були перші раунди теледебатів, під час яких обговорювалия життєві проблеми внутрішньої політики. Для решти світу – заключний, третій раунд, що окреслив контури зовнішньополітичного курсу США, які і в теперішньому багатополярному світі лишаються найпотужнішою державою.

З іншого погяду, за всіма оцінками, на перебіг виборчих перегонів реально вплинув тільки перший раунд теледебатів, який на телемережах та по інших інформаційних каналах дивилося найбільше число глядачів – 69 мільйонів. Згідно з опитуванням, проведеним CCN|ORC International, 76 відсотків респондентів вважали переможцем Ромні. З сімох національних опитувань потенційних виборців (серед них Gallup) троє свідчили, що після нього суперники зійшли нарівно, чотири надавали невелику перевагу в один – два пункти Ромні. Кандидат-республіканець зробив «значний стрибок», підсумовував сайт The Huffington Post.

«Перші теледебати спонукали подумати про те, що Ромні має шанси стати президентом», – сказав Джон Гір (John Geer), декан факультету політології університету Вандербілта (Vanderbilt University). Північноамериканський редактор BBC Марк Марделл (Marc Mardell) вважав: якщо розрив звузиться чи Мітт Ромні почне випереджати Обаму, це дасть величезний поштовх його кампанії, та припускав, що той може стати господарем Білого дому. Протягом місяців, коли я пильно спотерігав за Ромні, зазначає цей аналітик, він дивовижним чином змінився з неймовірно некомпетентного кандидата на поважнішу постать, яка справляє враження.

За американською політичною традицією на президентських виборах перемагає президент, ближчий до центру. Ромні здійснив метаморфозу, перейшовши під час виборчої кампанії з консервативних позицій на центристські.

Загальний рахунок теледебатів 2:1 на користь Обами. Та ні другий, ні третій раунди суттєво не вплинули на остаточне рішення виборців, що не визначилися, за кого їм голосувати. До цієї категорії належать залежно від штату від 2 до 7 відсотків електорату. Як вважають політичні експерти, це ті, хто через непостійність характеру «коливаються у виборі головнокомандувача» чи «ті, хто надає перевагу футболу, а не політиці».

Коли прогнози збивають з пантелику…

Хоча Обама й переміг у третьому раунді дебатів свого суперника, «морський бій» [фраза Барака Обами про «коней та багнети» стала інтернет-мемом], військові та всі, хто має стосунок до військово-промислового комплексу, проголосують за кандидата-республіканця. Тим більше, що Ромні обіцяє збільшити на $2 трл мілітарний бюджет. Асолютна більшість темношкірих американців віддасть свої голоси Обамі. За нього ж проголосує більше жінок, а більше білих чоловіків – за Ромні. Штат Нью-Йорк традиційно голосуватиме за демократа, а Техас – за республіканця.

Після завершення теледебатів претенденти вийшли на фінішну пряму на рівних і кінцевий підсумок виборів залежить від голосування у штатах, що коливаються. В одному з ключових із них – в Огайо і в трьох інших вз незначним відривом перед веде Барак Обама. За деякими підрахунками, це дасть йому можливість набрати 277 голосів у колегії виборників – на 7 більше, ніж це потрібно для перемоги.

Складну ситуацію, що виникла, експерти виражають містким лаконічним терміном a tie (однакова кількість голосів). Це означає ще й ризикованість прогнозів стосовно того, хто стане господарем Білого дому.

Цифри останніх, оприлюднених у суботу, опитувань суперечливі – від 2 відсоткових пунктів на користь Обами до 5 пунктів на користь Ромні.

Huffington Post, що публікує комбіновані опитування, назвала цифри 47,4 до 46,8 пункту на користь Ромні.

Мінливий цифровий феєрверк опитувань не вносить ясності: чи залишиться в Білому домі на другий термін 44-й президент, чи туди прийде новий, 45-й? Переможця визначить тільки голосування 6 листопада. Натомість американська преса не виключає повторення подій, схожих на ті, що відбувалися під час президентстких перегонів 2000 року.