Наскільки успішною була діяльність громадських організацій та аналітичних центрів під час виборів та які перспективи на вибори-2015 – обговорили представники третього сектору на конференції 18 грудня. У ній взяли участь, зокрема, керівники фонду «Демократичні ініціативи», громадської мережі «Опора», руху «Чесно», Комітету виборців України, комітету «Рівність можливостей».

Конференцію організовано з нагоди 20-річчя фонду «Демократичні ініціативи». Фонд було засновано 1992 року, а 2010-го названо ім’ям фундатора й першого директора фонду Ілька Кучеріва (1955–2010). Однією із заслуг фонду є те, що саме «ДІ» внесли опитування громадської думки в політичний дискурс і були першими, хто почав активно використовувати думку громадськості як аргумент для політичних дискусій. Традицію проведення екзит-полів в Україні започаткували саме «Демократичні ініціативи», вперше організувавши його під час парламентських виборів 1998 року.

Керівники громадських організацій у цілому позитивно оцінюють діяльність третього сектору під час виборів-2012. «Один із важливих висновків цієї кампанії – політики зрозуміли, що за ними спостерігають, – зазначила Ірина Бекешкіна, директор фонду «Демократичні ініціативи». – Це треба продовжити, щоб вони знали, що за ними постійно дивляться».

«Плюсом є те, що нам вдалося нав’язати політикуму певний дискурс – зокрема, що требаголосувати особисто і відвідувати засідання парламенту, – зауважив Сергій Таран, експерт руху «Чесно». – Приклад із нинішньою ВР свідчить, що іноді можна довго говорити, але все ж таки щось починає відбуватися». Серед позитивних моментів виборів пан Таран називає також перший реальний діалог із народними депутатами (таких партій як УДАР та «Громадянська позиція»). Експерт наголошує, що найкращий ефект має персональна робота з депутатами: моніторинг руху «Чесно» мав персоналізований характер і це сприяло посиленню особистої відповідальності, а не абстрактної партійної.

Пані Бекешкіна підкреслила, що тепер важливо продовжувати роботу: «Досвід є, не хотілося б повторювати помилок Помаранчевої революції, коли всі розслабились, демобілізувалися, стали очікувати покращення».

Ірина Бекешкіна 

Фонд «Демократичні ініціативи» планує активніше працювати з новообраним парламентом – зокрема, має намір провести опитування до 100 днів роботи парламенту і запропонувати фракціям сказати, що вони хочуть знати про громадську думку та як вони співвідносять результати дослідження громадської думки з тими законопроектами, які вважають першочерговими.

Серед завдань, які стоять перед громадянським суспільством зараз – контроль за новообраною Радою, збільшення критичної маси громадських об’єднань, залучення активно налаштованих громадян. Важливе завдання ГО до наступних виборів – знайти доступ до тих громадян, які не цікавляться політикою. «Нам треба вийти за межі груп у Facebook, де одні й ті самі громадяни переконують таких самих громадян у тому, в чому ті вже давно переконані, – каже Сергій Таран. – Доля вирішуватиметься не у стінах парламенту і не в соцмережах – а на вулицях, у робітничих колективах, серед аграріїв, студентів – до них треба знайти доступ. Якщо ми цього не зробимо, то не думаю, що 2015 рік переживемо так, як би нам би всім хотілося».

Під час обговорення учасники не раз звертали увагу на важливість комунікації між ЗМІ та громадськими організаціями, особливо у виборчих процесах (також на конференції «Демократичні ініціативи» презентували результати опитування журналістів «ЗМІ на виборах-2012»). Тож MediaSapiens поставив експертам таке запитання:

На вашу думку, які завдання сьогодні стоять перед ЗМІ, щоби сприяти тому, аби вибори-2015 були прозорими та демократичними?

Відповідають Ірина Бекешкіна, Олександр Черненко, Сергій Таран, Ольга Айвазовська, Олександр Чекмишев та Анатолій Король.

Ірина Бекешкіна, директор фонду «Демократичні ініціативи»:

– 2015 рік не кінець світу :) У нинішніх умовах роль ЗМІ вирішальна – вони на передній лінії фронту. Ніхто з нас не може ефективно впливати на суспільство поза ЗМІ. Всі наші меседжі будуть розмовою між собою, якщо в нас не буде постійних контактів із журналістами, інакше ми не дійдемо до пересічного виборця.

Функція, якої, як мені здається, не виконують ЗМІ – це поширення історій успіху, зокрема, успіху громадських організацій. Коли сьогодні кажуть, що опозиція вимагає персонального голосування, чомусь не згадують, що «Чесно» постійно порушували це питання. Не пишуть, що три партії підписали з рухом «Чесно» угоду про персональне голосування («Батьківщина», УДАР, «Свобода».) Є багато речей, які успішно роблять громадські організації, але про це журналісти чомусь не пишуть. Хотілося б співпрацювати з більшою кількістю ЗМІ на постійних основах – ми постійно співпрацюємо з «Українською правдою», «Телекритикою», ТВі, 5-м каналом, можливо, будемо співпрацювати з «Інтером», якщо там буде наглядова рада.

Олександр Черненко, Голова правління Комітету виборців України:

 – У 2015 році ЗМІ буде набагато важче, ніж на цьогорічних парламентських виборах. Цього року було багато виборчих кампаній та кандидатів-мажоритарників – деякі ЗМІ й заробили непогано, кандидати розміщували в загальнонаціональних медіа і відкриту, і приховану рекламу – це коштує величезних грошей, але тим не менш вони робили це. Звісно, у 2015 році життя не закінчиться, але дуже зміниться. Логіка президентських виборів буде дещо іншою: медіа буде важче працювати в плані цензури й тиску, й вони вже тепер мають бути до цього готовими і відстоювати методи протидії. Тому завдання журналістських організацій та самих журналістів – вже сьогодні намагатися убезпечувати себе від великого тиску, який обов’язково буде.

Сергій Таран, директор Міжнародного інституту демократій, експерт руху «Чесно»:

– Свого часу, коли починався рух «Чесно», було багато скепсису, що вдасться прорвати інформаційну блокаду та засилля джинси. Але це сталося – і це стало можливо завдяки тому, що в журналістів була своя громадянська позиція. І перше, чого треба очікувати – це громадянська позиція, розуміння того, що журналіст – той самий громадянин, хоча й трошки інший, зі своїми професійними обов’язками. Мені здається, журналістам треба бути набагато вимогливішими до політиків та експертів, до всіх, хто продукує суспільно важливі смисли. Не треба нікому довіряти, завжди треба перевіряти інформацію, дуже вимогливо ставитися – не переписувати, що кажуть, а аналізувати, дивитися, що за цим стоїть. У ЗМІ також не вистачає різножанровості: окремі жанри, які на Заході дуже розвинені, такі як журналістські розслідування, в нас недорозвинені – не вистачає професійних розслідувань. За великим рахунком, без журналістів нічого не буде рухатися, адже все, що ми робимо, ми спочатку доносимо до ЗМІ.

Ольга Айвазовська, координатор виборчих програм громадянської мережі ОПОРА:

– Потрібно більше смислів: на жаль, часто ЗМІ є досить поверховими при висвітленні тієї чи іншої ситуації. Мова навіть не про аналітику, пишуть «дерево впало», але не кажуть, чому воно впало – інколи це не менш важливо. Громадяни, виборці – це та база, на основі якої може змінитися держава. А коли їм пропонуються беззмістовні речі, навряд чи є перспектива когось перевиховати. Якщо сприймати медіа як бізнес, то цей бізнес має бути соціально відповідальним, інакше матимемо наслідком деградацію суспільства. Ми аналізували згадування в ЗМІ наших повідомлень, так ось найбільш популярними на телеканалах були меседжі на кшталт того, що кандидат-мажоритарник подарував техніку молодятам. Ми це поставили, бо все ж таки є різні грані у виборів, але якраз такі речі «їдяться» найкраще. Це погано, бо на такому й виховується споживач медійних послуг. У нас у ЗМІ є погода, є політика, культура, але немає громадянського суспільства в порядку денному медіа, а це б і нас також змушувало працювати краще

Олександр Чекмишев, голова комітету «Рівність можливостей»:

– Я думаю, третій сектор має дати зрозуміти журналістам – проводячи моніторинги, ми ж не дивимося на них із якоїсь вишки. Ми в тому числі допомагаємо їм зберігати професію. Адже насправді пересічний журналіст, незалежно від того, дає канал джинсу чи ні, особливої різниці у платні не має. Однак дуже часто робити джинсу огидно самому журналісту. Тому моніторинги – це додатковий важіль, щоб цього не робити, топ-менеджери можуть побачити, що все одне це всі помічають. А як тішилися журналісти «Інтера», коли сказали, що вони, виявляється, вміють професійно працювати, якщо на це є політична воля. Представляючи результати моніторингів, ми повинні тим самим показати, що ми допомагаємо журналістам зберігати професію.

По-друге, треба реанімувати практичний посібник піару для громадських організацій (який колись видав фонд). Треба оновити там деякі речі, це допоможе громадським організаціям отримати простий механізм ефективної взаємодії з медіа. Бо невеликим організаціям у регіонах часто буває складно, іноді журналісти напряму вимагають грошей за публікації про їхню діяльність.

Анатолій Король, «Демократичний альянс»:

– На мою думку, потребує більшої уваги громадських організацій і ЗМІ економічна складова державної політики. Існує програма президента до 2015 року, існує не затверджена у парламенті, але тим не менш написана, середньострокова програма державного розвитку, яку розробляв Кабмін. У всіх цих програмах є чимало конкретних цифрових показників, на які Україна має вийти до 2015 року, однак не вистачає вимірювання в публічній площині, наскільки уряд і президент рухаються за цими програмами. В економіці тепер дуже складна ситуація, але дискусії навколо цього в публічній площині дуже мало, хоча це реально вимірювані речі, які могли б також упливати на виборців.

У нас політики досі спекулюють на популістських питаннях. Нашим виборцям бракує розуміння (присутнього в більш розвинутих демократіях) того, як політика впливає на їхнє життя: там обирають між лівими чи правими, орієнтуючись на їхні програми. Тому потрібні просвітницька робота і з боку третього сектору, і ЗМІ, щоб люди розуміли, чого очікувати від влади.