Цифровий ренесанс: між безмежною свободою та новими ризиками людства

00:00,
11 Листопада 2013
3161

Цифровий ренесанс: між безмежною свободою та новими ризиками людства

00:00,
11 Листопада 2013
3161
Цифровий ренесанс: між безмежною свободою та новими ризиками людства
Про те, як зберегти свободу слова і водночас захистити приватність, говорили на Першій європейській конференції міністрів, відповідальних за питання медіа та інформаційного суспільства, яка відбулася в Белграді.

7–8 листопада в Белграді (Сербія) відбулася перша європейська конференція міністрів, відповідальних за питання медіа та інформаційного суспільства. Участь у конференції взяли делегації з 40 країн та представники ООН, ОБССЄ, парламентської асамблеї Ради Європи, Європейської телерадіомовної спілки, ЮНЕСКО, Асоціації європейських журналістів, Європейської асоціації видавців, Форуму регуляторних органів країн Чорноморського регіону (BRAF) та інші.

Україну представляли заступник голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Лариса Мудрак та керівник сектору міжнародних відносин Національної ради Людмила Василенко.

Лейтмотив роботи – напрацювання рамкових документів розвитку епохи цифрових медіа та інтернету. Стандарти, які вже формуються під впливом нових технологій та інтернету, потребують чітких дефініцій для збереження свободи слова, безпеки журналістів та захисту від усе потужнішого онлайн-потоку мови ворожнечі й закликів до нетолерантного поводження. Кількість онлайн-закликів до терористичних атак, ксенофобії, расизму, нацизму та ненависті щодо людства збільшилася в десятки разів за кілька останніх років. Країни Ради Європи стурбовані тим, як зберегти важливу роль медіа в цифрову епоху, як вибудувати ефективну безпеку журналістів, забезпечити свободу в інтернеті та водночас право людини на приватність, пережити глобальну економічну кризу.

Контекст конференції – медіа безупинно розвиваються, суспільства користуються новими й новими формами медіа та самовираження, щодня з’являються нові можливості для створення й поширення інформації, для інновацій. Цифрова епоха приносить небачені можливості, а революційний розвиток нових медіа неминуче призводить до руйнації старих медіа: «Цифрова революція сприяє свободі слова та вираження, тому збільшує різноманіття голосів у публічній площині. Цифрова революція сприяє свободі публічної інформації, тому що робить урядові й державні документи доступними для багатьох людей і таким чином формує нову культуру повної прозорості провладних інституцій. Але цифрова революція несе в собі вразливість та послаблення свободи преси» (An Unexpected Crisis: The news media in postindustrial democraсieі, The international journal of press/politics 17(2). p. 234).

«Країни – члени Ради Європи констатують, що нині європейська спільнота увійшла до нового етапу цифрової конвергенції, коли нові медіа, поєднані з інтернетом, значно збільшують різноманітність контенту і глядацький вибір. Інтернет знищує всі кордони, й це, з одного боку, безмежна свобода, а з іншого боку – такою безмірною свободою починають серйозно зловживати. І європейська спільнота має вибудувати нові регулятивні методи з високою мірою поваги до людини та новим захистом прав людини, й водночас зберігаючи свободу слова та висловлювання», – зазначив прем’єр-міністр Сербії Томіслав Ніколіч.

Генеральний Секретар Ради Європи Торбін Янгланд заявив: «Свобода слова та доступ до інтернету серйозно змінюють світ; згадуючи Твіттер та фейсбукові революції останнього десятиліття, можемо казати про зміну балансу сил у світі. Збереження демократичних стандартів за новітньої цифрової доби повинно включати в себе захист журналістів, свободу інтернету й захист особистості та персональних даних. Від культури та поведінки всіх учасників суспільного життя в кожній країні окремо та Європі загалом залежатиме, яким буде майбутній інформаційно-цифровий світ».

Цифрова революція

Швидкий розвиток технологій та інтернету спонукає держави формувати нові принципи управління. Філософія технологічної нейтральності та розвиток нових медіа на національних ринках стають підґрунтям розвитку інформаційних суспільств. Це відкриє кожному громадянину шлях до всієї повноти інформації й дасть можливість скористатися шансом упливати на прийняття владних рішень. Цифрова революція, яку європейська спільнота переживає нині, вимагатиме нової культури балансу. Балансу відкритості та захисту особистості. «Інформація – головна валюта демократії», і в час цифрової ери важливо не лише пам’ятати цю історичну норму, але й створювати всі умови для вільного доступу до контенту.

Цифрова революція дає унікальний шанс для журналістів: тепер інформація стає онлайновою, розслідувати проблеми суспільства стає легше й простіше, адже існує тисяча відкритих джерел, громадянська (блогерська) журналістика дозволяє бути репортером кожному громадянинові.

Однак суспільства вже нині розуміють, як спрощено починає виглядати світ. Адже стиль онлайн-інформації витісняє глибоку аналітику, серйозний збалансований підхід, перевірку даних та культуру поваги до публічних спікерів. Ці зміни також потребують уваги міжнародних організацій. Однак національний рівень у встановленні нової відповідальності та сприянні саморегулюванню нових медіа також важливий.

Захист журналістів

Одна з головних тем – захист журналістів у цифрову епоху. Лише цього року під час виконання своїх службових обов’язків загинуло 43 журналіста. З них 27 журналістів із країн – членів Ради Європи. Тобто з країн старих та молодих демократій. 350 російських журналістів загинуло за останні 5 років. У багатьох країнах журналісти, особливо ті, які займаються розслідуванням корупції, потребують щоденного захисту. Приміром, у Сербії двоє журналістів мають постійну охорону поліції через залякування та погрози, що надходять на їхню адресу за журналістські розслідування.

«Безпека журналістів нині виходить на пріоритетні позиції уваги ОБСЄ. Важливий аспект демократії – безпека журналістів – знову під загрозою. Журналістам погрожують, журналістів б’ють, редакції руйнують, у машини журналістів закладають вибухівку, журналістів убивають. Журналісти все частіше потрапляють до в’язниць. І це пов’язано з їхньою журналістською діяльністю, покликаною виявити хвороби та проблеми суспільства. Так відбувається в країнах старої демократії. Так роблять у країнах молодих демократій. Держави повинні робити висновки й виправляти свої помилки. Ми маємо обрати світло замість похмурих настроїв. Нам потрібно декриміналізувати свободу волевиявлення та самовираження. І нині ми маємо велику пасивність громад у суспільствах. Потрібно підвищувати усвідомлення свободи журналістики», – наголошувала представник ОБСЄ з питань свободи слова Дуня Міятович.

Підвищення свободи журналістики – це не піднесення журналістики на п’єдестал чи відокремлення цієї професії від інших. Нині важливо, щоб уряди реагували на симптоми загроз журналістам. Тут своє слово мають сказати старі європейські демократії, які нині також демонструють різні й не завжди позитивні тенденції щодо ставлення до журналістів.

Водночас, журналісти повинні говорити про свої проблеми й усвідомлювати можливості їхнього вирішення.

Відновлення поваги до журналістів.

Ще одна тема – відновлення довіри та поваги європейських суспільств до журналістів, оскільки останні роки під впливом загальноєвропейської кризи та захоплення сенсаційністю повага до журналістики знизилася. Пояснюючи нинішнє ставлення суспільств до медіа, європейські експерти згадали навіть цитату Оскара Вайльда: «В давні часи люди вдавалися до катувань інших, нині для цього є преса».

Зниження стандартів етики в професійних колах турбує всі країни Ради Європи. Пояснення цьому експерти знаходять у надмірній концентрації власності на ЗМІ, обмеженні свободи слова, цензуруванні та втручанні в роботу журналістів, самоцензуруванні та відсутності правильної медіаосвіти. Шляхи вирішення пропонують шукати в створенні громадської журналістики, підтримці місцевих та регіональних медіа, у створенні незалежних громадських рад щодо медіа, починаючи з місцевого рівня та закінчуючи загальнодержавним.

Нове законодавство

Цифрова епоха вимагає нового законодавства. Про це казали як керівництво Ради Європи, так і представники країн учасників конференції. Третина людства має нині доступ до інтернету. 72% європейських громадян мають вільний інтернет-доступ, однак деякі європейські країни мають значно нижчий рівень доступу до інтернету для домогосподарств (у Греції, Болгарії, Румунії не більше 50% громадян мають вільний доступ до інтернету). В Росії 60% споживачів мають мобільний інтернет. Водночас починає активно зростати кількість користувачів інтернету за допомогою мобільних пристроїв та смартфонів – статистика нарахувала 39% таких споживачів у Європі станом на 2013 рік. 50 мільярдів мобільних пристроїв у 2015 році – такі прогнози звучали від фахівців на конференції. Саме інтернет у період економічної кризи стає системотворчою та прибутковою сферою. Інтернет зростає саме завдяки децентралізації, й міжнародні угоди та рекомендації тут недоцільні. Важливими стають закони щодо національних телекомунікацій, адже саме якість, відкритість, швидкість широкосмугового інтернету, його безкоштовність є базовими в питанні доступу до інтернету.

Свобода в Інтернеті

Тема доступу до інтернету в поєднанні з темою захисту особистості та прав людини стала домінантною на першій європейській конференції міністрів, відповідальних за питання медіа та інформаційного суспільства. В першу чергу говорили про ризики.

Моніторинг інтернет-споживачів. Реєстр забороненої інформації. Блокування сайтів. Контроль за соціальними мережами. Заклики до регулювання інтернету. Тюремне покарання за наклеп та дифамацію. Час від часу в деяких країнах здіймаються хвилі такого тривожного ставлення. Представники ОБСЄ назвали три країни, які пробують контролювати повідомлення в інтернеті, що можуть призвести до порушення суспільного порядку. На думку ОБСЄ, це Іспанія, Азербайджан і Туреччина. Представники Ради Європи та ОБСЄ застерігають від таких підходів, адже ланцюговою реакцією на такого роду кроки стають обмеження свободи слова й руйнування демократії. Ці процеси взаємопов’язані.

Коли користувачі інтернету розуміють, що за кожним їхнім кроком ведуть спостереження та стеження різні служби, це починає впливати на стан та розвиток свободи слова. Найсвіжіші історії з тотальним прослуховуванням європейських лідерів показують, що ця тенденція стає загрозливою; й ні для кого вже не секрет, що соціальні мережі стають платформою для стеження за користувачами. Захист персональних даних потребує високих стандартів для відновлення довіри громадян у європейських країнах. І тут європейські експерти вчергове кажуть про можливість посилення законодавств про захист даних, а також необхідну медіаосвіту для молоді. Окремим вектором експерти називали необхідність активної роботи із захисту дітей від потенційно шкідливого контенту (за прикладом телевізійного маркування – захист і в інтернет-середовищі). Водночас євроексперти кажуть про ефективність медіаосвітніх програм. «Безпечний клік» – широкоформатна програма навчання дітей безпечного поводження дітей в інтернеті. До цієї програми приєднуються всі держави – члени Ради Європи.

Делегації говорили й про необхідність створення стратегії управління інтернетом. Щоби казати про таку стратегію, необхідно починати громадський діалог у суспільствах. Фінляндія наводить умови, необхідні для початку такого діалогу: вільний доступ до інтернету, державне визнання необхідності доступу до інтернету, суспільна мета й потреба мати доступ до інтернету для всіх груп людей (включно з людьми з обмеженими можливостями), технічна досконалість для отримання кожним громадянином країни не менше 1 Мгб для вільного доступу в інтернеті.

Естонія (до речі, визнана як перша е-країна Європейської спільноти) радить усім країнам у першу чергу подбати про технологічну складову доступу громадян до безпечного, швидкого, відкритого та недорогого інтернету.

Росія звертає увагу на безпечність нейтральності інтернету й пропонує звертати увагу на архітектуру інтернету, в якій важливе місце посідає розташування базових інтернет-організацій у США. Тринадцять «кореневих сервісів» та інтернет-магістральних структур (великомасштабних каналів для передачі даних) розташовані в Сполучених Штатах. Вони по-різному контролюються, в тому числі реорганізованими оборонними агентствами, академічними установами та приватним сектором. Інтернет-корпорація з присвоєння імен та номерів (ICANN), неприбуткова організація, створена 1998 року в США, також є ключовим компонентом у технічному управлінні інтернет-ресурсами в усьому світі. Росіяни пропонували розглянути можливість передачі управління базовими інтернет-організаціями під егіду ООН. Однак підтримки така пропозиція не здобула.

Потенціал соціальних мереж держави мають навчитися використовувати для комунікації з спільнотами. Нова картина світу неможлива без свободи слова та свободи інтернету. Він має стати відкритим суспільним форумом із високою культурою поваги до прав людини.

Візит української делегації на конференцію став можливим завдяки підтримці проекту Ради Європи «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі».

Лариса Мудрак, заступник голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, представник України в Керівному Комітету Ради Європи з питань розвитку медіа та інформаційного суспільства

Довідка:

Згідно з Положенням про представників України у робочих органах Комітету Міністрів Ради Європи, затвердженого Указом Президента України №441\97, міністр закордонних справ України за поданням Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення 20 березня 2013 року затвердив призначення заступника голови Національної ради Лариси Мудрак представником України у Керівному Комітеті Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду