Що сталося?

23 січня міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет презентував дослідження щодо оцінки населення України. Він заявив, що в Україні без урахування окупованих територій та громадян, які живуть за кордоном, проживає 37 мільйонів 289 тисяч осіб.

Міністр пояснив, що владі потрібно було якомога швидше зрозуміти, яким є населення України, щоб планувати свою діяльність. Проте чекати на результати перепису, який мав відбутися наприкінці 2020 року, вона не хотіла. Плюс пан Дубілет вважає традиційний перепис надто дорогим та неефективним. Востаннє повноцінний перепис в Україні проводили у 2001 році.

Презентоване Дмитром Дубілетом дослідження — це НЕ перепис, а оцінка чисельності наявного населення. За словами міністра, дослідження провели на волонтерських засадах, його не оплачувала держава, воно мало заощадити 2-3 млрд грн до бюджету 2020 року.

Але ось цікавий факт. За даними Держстату, населення України становить 41 млн 922,7 тис. осіб (станом на 1 грудня 2019 року). Ці дані не враховують Крим, але враховують окуповані території Донбасу. Якщо дані Держстату помножити на 0,888, то отримаємо 37 млн 227 тис., що дуже схоже на результати дослідження під головуванням Дмитра Дубілета. Воно повинно було показати кількість населення лише на підконтрольній Україні території.

ЗМІ вже назвали цифру 0,888 (або 88,8 %) «сталою Дубілета». Все почалося з того, що соціолог Андрій Горбаль з Українського центру суспільних даних звернув увагу на графік з презентації дослідження. На ньому зображено склад населення за віком і статтю. Пан Дубілет називає це «ялинкою». Пан Горбаль називає це «статево-віковою пірамідою».

Якщо порівняти дані зі слайду з даними Держстату, то цифри за всіма віковими групами відрізнятимуться приблизно на 0,888. Український центр суспільних даних заявив, що Дмитро Дубілет фальсифікував свій «електронний перепис», оскільки просто брав і множив дані Держстату на 0,888.

«Швидше за все, дані (Дубілета. — MS) про кількість населення правильні, — сказав MediaSapiens Андрій Горбаль. — У мене є підозри саме про фальсифікацію даних про статево-вікову структуру. Чому вони опублікували такі узагальнені цифри? Якщо їхні “ялинки” збіглися з Держстатом, то опублікуйте дані в розрізі п’ятирічних вікових інтервалів чи однорічних. Думаю, такі загальні цифри показали, бо їх простіше округлити і “підігнати” під потрібну загальну кількість населення. Моє припущення у тому, що вони визначили “загальне населення” і потім намагалися підтягнути під це число статево-вікову структуру».

Як відповів міністр?

Дмитро Дубілет назвав заяву Українського центру суспільних даних фейком, який нібито «підтримувався платною рекламою і публікаціями на сумнівних сайтах».

Він пояснив, звідки його дослідницька команда взяла свої дані: «Ми взяли кількість пенсіонерів за даними пенсійного фонду. Потім ми екстраполювали ці дані через статево-вікову структуру». Також, за його словами, команда зіставляла дані Держстату і дані державних реєстрів, вони збіглися майже повністю.

«Чому дані "ялинки" за даними Держстата і за даними, які ми дістали з електронних реєстрів, майже повністю збіглися? Тому що Держстат свою "ялинку" вів так само на підставі електронних реєстрів. Як тільки хтось помирає або народжується — Держстат відображає це в своїй "ялинці". Незрозуміло, навіщо підносити, як "сенсацію" те, що було чорним по-білому написано нами ж в описі методології», — пише міністр у Facebook.

Мова йде про цей слайд:

Раніше на сайті уряду коротко описали три методи дослідження. Пан Дубілет нагадує саме про другий метод, згідно з яким вираховувалися частки населення за статево-віковою структурою за даними Держстата та визначалася чисельність осіб віком 60+ з урахуванням пенсіонерів із ОРДЛО (які приїжджають по пенсії). Після чого дані щодо чисельності осіб віком 60+ екстраполювалися на дані статево-вікової структури.

Проте Андрій Горбаль вважає це маячнею. «Як можна дані щодо чисельності пенсіонерів, навіть коли ми точно знаємо, скільки у нас пенсіонерів, екстраполювати на інші вікові групи? Крім того, статево-вікова структура населення включає дані тих людей, які живуть на окупованих територіях Донбасу. Дані до Держстатистики вносяться на основі даних померлих, народжених, природного руху населення і міграції (яка фіксується держорганами). Очевидно, що ми повністю не знаємо, що відбувається на окупованих територіях, у нас є лише часткові дані», — обурюється він.

Як розповів MediaSapiens Кирило Захаров, консультант аналітичного відділу Promedia Consulting, у листопаді 2019 року спільноту соціологів зацікавила оцінка населення урядом непрямими методами. «Тоді постали питання до методології, яку досі ніхто детально так і не показав», — пригадує він.

«У результаті Український центр суспільних даних виявив однаковий коефіцієнт у різних вікових групах між даними Держстату та даними урядового дослідження. І тут виникає питання: навіщо було презентувати ту їхню “ялинку”, якщо це ті ж дані Держстату, перемножені на коефіцієнт 0,888. Дубілет каже, що це певна екстраполяція. Але будь-яка мисляча людина розуміє, що коли різниця між постійним населенням, яке оцінює Держстат, і наявним населенням, про яке каже Дубілет, може бути отримана просто перемноженням першої цифри на 0,888, то результат, м’яко кажучи, виходить не дуже коректний», — зазначає Кирило Захаров.

«Постійне населення», яке згадує пан Захаров, — це те, яке постійно проживає на момент дослідження на певній території, ураховуючи тимчасово відсутніх. «Наявне населення» — те, яке на момент дослідження перебуває на певній території, враховуючи тимчасово проживаючих.

У відповідь на критику Держстат опублікував коротке пояснення про те, звідки були отримані дані про кількість населення. «Так і питання було не в тому. Питання було в тому, що чисельність груп населення за статтю та віком була отримана перемножением на 0,888. Така оцінка є дуже грубою і передбачає безліч припущень», — прокоментував пан Захаров у Facebook.

Що кажуть автори дослідження?

MediaSapiens поговорив з Володимиром Саріогло, завідувачем відділу моделювання соціально-економічних процесів і структур Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. Він брав участь у дослідженні уряду та сказав нам, що детальну методологію мають опублікувати наприкінці квітня. Пан Саріогло сказав, що для оцінки чисельності населення України було проведено три різні дослідження, а дані ретельно збиралися (зокрема, більше місяця від мобільних операторів) та оброблялися.

«Якщо у вас є оцінка населення на території України і вона розподіляється за статево-віковою структурою, то зрозуміло, що вона розподіляється пропорційно. Тут немає ніякого фокусу чи фальсифікації… Щоб побудувати свою структуру, Держстат використовує дані з реєстрів. Більш точної структури на національному рівні немає ні у Держстату, ні у нас. Альтернативою є лише результати вибіркового обстеження, але вони зміщені у сторону осіб похилого віку, тому що є багато відмов надавати інформацію», — каже він.

Ще один учасник дослідження Кабміну Павло Полікарчук, керівник проекту «Рейтинг», прокоментував ситуацію виданню Ain.ua. Він сказав, що «коефіцієнт», який виявили критики, з’явився через те, що дані дослідників, як і Держстату, базуються на даних реєстрів. «Ще це показало, що Держстат відмінно справлявся з веденням цієї структури протягом 19 років з моменту проведення останнього перепису», — сказав він.

Водночас Володимир Саріогло зауважив, що сам виступає, як і його інститут, за повноцінний перепис населення, адже саме він зможе прояснити картину щодо реального розподілу населення за територіями і, зокрема, щодо статево-вікової структури.

Про необхідність проведення справжнього перепису наголосила в коментарі MediaSapiens й Ірина Бекешкіна, соціологиня, директорка фонду «Демократичні ініціативи».

«Під час реального перепису враховуються багато важливих питань. Приміром, тип домогосподарства, як розвивається економіка цих господарств тощо. Також розбирається, чи є потреба у дитячому садочку чи ні і так далі. Пану Дубілету потрібно було під час презентації наголосити, що це був не “перепис”, а просто підрахунок населення. Це різні речі. Такий підрахунок не обов’язково робити раз на десять років. Його можна робити за допомогою реєстрів хоч щороку. Але саме перепис дозволяє уточнити дані в реєстрах», — сказала вона.

ДОПОВНЕННЯ. Під час брифінгу 6 лютого Дмитро Дубілет визнав існування коефіцієнта 0,888 у дослідженні.

«Якщо ви розділите оцінку населення України, яку ми отримали, на дані Держстату, то отримаєте 0,888. Цей коефіцієнт вийшов у кожній статево-віковій групі. Але ми провели масштабне дослідження, щоб зрозуміти, наскільки ця демографічна піраміда є коректною. Ми впевнилися в тому, що вона коректна. Тому ми змогли використати цю піраміду, щоб зробити розбивку по статі і віку», — казав пан Дубілет.

Тобто дані Держстату щодо груп українців за статтю та віком (статево-вікова структура), по суті, підігнали під отриману впродовж дослідження загальну кількість населення. Андрій Горбаль саме це й підозрював, коли критикував дані від уряду.

Пан Горбаль прокоментував MediaSapiens пояснення міністра так: «Вони чомусь вирішили, що можна сказати, скільки людей у статево-вікових групах на неокупованій території України просто помноживши ці дані на коефіційєнт 0,888. Тобто вони взяли статево-вікову структуру Держстату і підігнали її, щоб загальна кількість збігалася з оцінкою кількості наявного населення. Проте це абсолютно не значить, що реальна статево-вікова структура в Україні саме така».

Фото: Фокус