Моніторинг, який тривав з 14 січня по 3 лютого 2019 року, показав, що в цілому ЗМІ надавали виборцям різну інформацію про кандидатів, але не приховували своїх симпатій до конкретних політиків.

Дослідження в рамках проектів Ради Європи провела коаліція громадських організацій, у яку входять «Комісія журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» і StopFake. Методологія аналізу буде опублікована на сайті КЖЕ. 

Експерти аналізували новини і ток-шоу 12 телеканалів та контент 8-ми онлайн-видань. Також в ході моніторингу відстежуються Facebook-сторінки 10 основних кандидатів у президенти, топ-20 сторінок найпопулярніших ЗМІ та 10 сторінок лідерів громадської думки. Результати дослідження будуть презентовані Національній раді з питань телебачення та радіомовлення.

«Ми прискіпливо стежимо за тим, як соціальні мережі впливають на виборчий процес, тому включили Facebook у наш моніторинг. Також будемо стежити за наративами, які проникають в українське медіасередовище з-за кордону», — наголосив міжнародний експерт Ради Європи Расто Кужель.

Він додає, що за період моніторингу українські телеканали здебільшого висвітлювали активності кандидатів у президенти, але майже не показували ґрунтовно деталі їхніх програм.

Згідно дослідження, новини на «UA:Першому» були нейтральними до політиків. Найбільше ефірного часу отримав Петро Порошенко. Натомість на «Інтері», кажуть аналітики, найбільше висвітлювали діяльність Юрія Бойка. 91 % такого контенту мав позитивну тональність. ICTV надавав перевагу у новинах Юлії Тимошенко, «1+1» — Володимиру Зеленському.

За результатами цього моніторингу, у новинах Прямого каналу і «5 каналу» переважав Петро Порошенко. На «112 каналі» та СТБ також було найбільше матеріалів про Порошенка, а на «Україні» лідером у новинах став Олег Ляшко.

Команда, яка проводить дослідження, виявила 16 випадків можливого порушення Кодексу журналістської етики. Більшість з них була пов'язана з порушенням стандарту відокремлення фактів від коментарів, відсутністю відокремлення і маркування реклами від новинного контенту і порушень правил цитування соціологічних опитувань.  

Ток-шоу на цих телеканалах мали аналогічні вподобання.  «Ток-шоу – це частина телеканалів. Їхні преференції часто бувають досить відвертими. Найбільш збалансованим виявився «Політклуб» на телеканалі «Еспресо» і «Народ проти» на ZIK. Вони виглядали найбільш нейтральними з точки зору представлення гостей. Крім того, ведучі не демонстрували відверто свої політичні симпатії. Вони відрізнялися, приміром, від «Ехо України» на Прямому каналі. Там часто ведучий давав свої оцінки політичним подіям в країні із симпатіями до Порошенка, антипатіями до Тимошенко і Зеленського», — зазначила виконавча директорка «Українського інституту медіа та комунікацій» Діана Дуцик.

Вона акцентувала на тому, що у більшості ток-шоу ведучі під час ефіру не наголошують на нерепрезентативності опитувань, які проводяться у студії, хоча це є порушенням закону «Про вибори президента України». Пані Дуцик каже, що найбільш збалансовано розповідає про політику «Громадське телебачення». Серед сайтів такими є «Новое время» і «Українська правда».

Медіа-юрист Олександр Бурмагін зазначив, що впродовж моніторингу були помічені факти включення агітаційних матеріалів в новини, що є порушенням законодавства. «Відсутність чіткості у правилах гри, брак відчутних санкцій та ефективних регуляторів призводить до того, що без змін у законодавство, швидше за все медіа продовжать ігнорувати навіть ті правила, які на сьогодні є у виборчому законодавстві», — каже він.

Експертка StopFake Ольга Юркова детальніше розповіла про ознаки можливого російського впливу в українських медіа. За основу для аналізу такого впливу були взяті головні наративи пропаганди РФ, визначені шляхом аналізу спростованих StopFake неправдивих новин.

Дослідження показало, що найчастіше пропагандистські меседжі з’являлися у таких онлайн-медіа, як «Страна.UA», «Гордон», «Корреспондент» і «Сегодня». Часто тези РФ просувають, використовуючи російські сайти та інформагенції в якості джерел інформації

«Основний наратив – критика, дискредитація української влади і Збройних сил України. Новини про українців-фашистів, антисемітизм і злочини на ґрунті націоналізму. Новий наратив — дискредитація Православної церкви України. Якщо узагальнити всі ці меседжі та ідеї, то головний посил у тому, що Україна — це не держава і вона не має права на існування», — каже Ольга Юркова.

Аналізуючи Facebook-сторінки видань дослідники будуть стежити, які повідомлення ЗМІ публікують у соціальну мережу. Звертатимуть увагу на співвідношення між повідомленнями, в яких розкриваються важливі для виборців питання, та тими постами, які генерують кліки.

Расто Кужель розповів «Детектору медіа», що напередодні першого туру президентських виборів Рада Європи презентує ще один звіт моніторингу. У нього вже будуть включені результати дослідження не лише традиційних ЗМІ, але й соціальних мереж. Планується сформувати статистику поширення російських наративів.

«Ми хочемо порівняти поширення тем у соцмережах та традиційних ЗМІ. Крім того, плануємо подивитися, яка реакція користувачів Facebook на публікації від політиків», — каже пан Кужель.

Перед другим туром голосування буде ще один звіт моніторингу, а фінальний документ презентують після виборів. Рада Європи планує провести аналогічний медіамоніторинг і перед виборами до парламенту України.

Нагадаємо, нещодавно «Детектор медіа» публікував узагальнений моніторинг за 4—10 лютого 2019 року матеріалів суспільно-політичної тематики з ознаками замовності (або цензури) в теленовинах, а також випадків замовчування важливої для суспільства інформації.