Про це вона сказала під час дискусії «Головні наративи російської пропаганди проти України та Європи на російському ТБ.  Їхній вплив на українську аудиторію» в Українському кризовому медіа-центрі (УКМЦ) 23 травня.

Під час дискусії було презентоване дослідження «Головні наративи російського ТБ про Україну» Групи з аналізу  гібридних загроз УКМЦ та медіаексперта з Естонії Рауля Ребане щодо дезінформації на російських каналах. 

«Ми всі знаємо, що 21 століття – це ера комунікації, – зазначила пані Кальюлайд. – Комунікація це все, а абсолютно все – це комунікація, яка була з початку еволюції й ніколи не служила лише інтересам нас, людей. Вона часто використовувалася для маніпуляцій масами. Хтось щось в Twitter написав, і мільярди можуть бути втрачені на фінансовому ринку. Хтось виконує куряче кудахкання на музичному конкурсі й завтра мільйони його повторюють (вочевидь, мається на увазі виступ цьогорічної переможниці «Євробачення» Нетти з Ізраїлю – MS)».

Вона наголосила, що має на меті поділитися власним баченням та поглядами естонської влади на інформаційну війну.

«Так, це саме війна, а інформація може бути використана як зброя, причому не лише в військовий, а й у мирний час. Іноді ми просто дізнаємося про дещо дивне, і тільки пізніше, в ретроспективі розуміємо, що нами маніпулювали. Це як використання допінгу в спорті – в деяких випадках всі знають, що він у певному випадку має місце, але поки вас не спіймали, ви можете брати участь у змаганнях».

На думку Керсті Кальюлайд, презентовані дослідження наративів російської пропаганди – це «антидопінгова лабораторія».

«Завдяки ній ми маємо конкретні докази, факти та аналітику. Це дає нам змогу значно краще зрозуміти як працює російська пропаганда. Наприклад, що російські медіа ідеологічно контролюються – лише за кількома винятками. Всі ці випадки – в 2007 році в Естонії, в 2008 році в Грузії, в 2014 році в Україні, чи останні приклади на виборах у США та Франції…Це не такі різні історії, вони всі мають потужний спільний елемент. Люди на Заході раніше думали, що це параноя, чи що, може, ми й справді такі погані, як про нас кажуть, але коли це сталося в Америці та Франції, сприйняття проблеми змінилося. Нам більше не треба пояснювати, що гібридна війна – це ризик та загроза демократії. Тепер усі це знають», – каже президент Естонії.

Пані Кальюлайд уважає, що безперечно потрібно реагувати на фейкові звинувачення й спростовувати недостовірні відомості, але цього не достатньо.

«Найкращою відповіддю для демократичних урядів буде захищати здатність правдивої інформації вільно поширюватися. Важливо підтримувати різноманітність з-поміж медіа, аналітичні центри та спонукати ці дві сили, а також уряди до співпраці. Головне – не вдаватися до контрпропаганди. Бо бачите ви чорне чи біле – залежить від місця, де ви стоїте. Контрпропаганда – це також пропаганда й вона така сама погана, як і дії іншої сторони. У нас лише одна перевага в цій війні – ми можемо не відповідати контрпропагандою», – уважає політикиня.

Президент Естонії переконана, що незалежні ЗМІ та суспільні мовники повинні насамперед відстоювати свою репутацію, постійно доводити свою збалансованість та те, що вони не вдаються до пропаганди й поширення фейків. Хоча часом медіа через це можуть втратити аудиторію.

Керсті Кальюлайд також розповіла, що в Естонії наразі тривають дискусії щодо російських ЗМІ – чи давати їм інтерв’ю, чи виступати в ефірах, аби сказати, що відбувається насправді. «Проте як тоді звичайний глядач зможе розрізнити, що зі сказаного в ефірі каналу російська пропаганда, а що ні? Я вважаю, що ми нічого з ними не можемо зробити. Але даючи інтерв’ю, маємо бути готові, що вони можуть його перекрутити. Я розумію, що повинна давати цим ЗМІ коментарі, але не думаю, що ми повинні купувати там час для виступів чи рекламу», – каже президент Естонської Республіки.

Політикиня вважає, що існує лише одна стратегія на довгу перспективу – будувати довіру до ЗМІ, зокрема й до суспільних мовників. «Вони можуть бути не найбільш популярними, але тими, яким найбільше довіряють. Хоча це не залежить від типу власності, а лише від керівництва та професійної гідності журналістів, які там працюють. Щоб побудувати довіру потрібні роки, а втратити її можна за мить. Мені здається, для журналістів у наш час найважливіше – це завоювати собі гідну репутацію», – додала вона.

Пані Кальюлайд також переконана, що попри розвиток інтернет-технологій, якісна журналістика не може бути безкоштовною.

«В інтернеті контент був спершу безкоштовним. Цьому сприяли й соціальні мережі. Але з часом завдяки Netflix та іншим платформам люди почали звикати до того, що за контент треба платити. Це приносить ресурси в цей сектор. Люди повинні бути готові платити за достовірну, якісну журналістку “старої школи”, з хорошим факт-чекінгом. Матеріали такого рівня просто не можуть бути безкоштовними. А суспільства мають зрозуміти, як фінансово винагороджувати професійних журналістів. Ця дискусія вже триває. Але це точно не має лягати на плечі лише громадського сектору», – переконана президент Естонії.

Крім того Керсті Кальюлайд розповіла, що нерідко бачить під статтями коментарі від тролів, які атакують і її власні публікації. За словами президента Естонії, всі вони зроблені по одному шаблону й використовують однакові 20 аргументів проти ліберальних політиків по всьому світу. «Треба зважати на тролів, досліжувати ці тактики, але не вдаватися до того ж», – резюмувала вона.

Пані Кальюлайд перебуває в Україні з візитом. Вона першою серед глав іноземних держав поїде на Донбас, аби побачити місцеву гуманітарну ситуацію.

Нагадаємо, в січні стало відомо, що Естонія збільшила бюджет на боротьбу з пропагандою в 13 разів: з 60 тисяч до 800 тисяч євро.