У своїй статті для Foreign Affairs американський історик спершу описує події, що передували збиттю літака та коментарі сепаратистів після нього, а потім намагається передбачити можливі наслідки цієї трагічної події.

Автор зазначає, що до катастрофи ескалація конфлікту на сході України залишалася загалом непоміченою у західних виданнях. «Але тепер, незважаючи на те, хто випустив ракету, все зміниться, - пише він. – Збиття цивільного літака, очевидно, може бути кваліфіковане як військовий злочин, адже призвело до необґрунтованого знищення цивільної мішені. У всякому разі, це, без сумніву, звірство та акт тероризму. І якщо Гіркін (етнічний росіянин, який, за деякими даними, досі є офіцером російської військової розвідки – що робить його підпорядкованим російському президенту) справді був залучений до цього, Путін, ймовірно, може нести політичну відповідальність за цей злочин».

Олександр Мотиль зауважує, що хоч на Заході і критикували Росію за підтримку сепаратистів в Україні, однак, схоже, що з розмов про санкції щодо РФ переключилися на інші міжнародні проблеми (як-от ситуацію в Іраку чи Ізраїлі). І саме падіння малайзійського літака змусило США та Європу подивитися на ситуацію по-іншому та осягнути неприємну реальність.

Професор каже, що Росія, очевидно вірить, що Донбас є її територією і що терор є виправданим заходом для контролю над ним. Крім того, за даними Amnesty International, російські сили систематично порушують права цивільних людей у цьому регіоні.

«Одним словом, до вчора Донбас був на шляху до того, щоб стати українською Боснією, - пише Олександр Мотиль. – Із Путіним у ролі сербського лідера Слободана Мілошевича, Росією у ролі Сербії та путінськими прихильниками на Донбасі у ролі боснійських сербів. Одного разу, коли Боснія стала полем убивств, Європа та Сполучені Штати не змогли більше залишатися ігнорувати ситуацію. Сили НАТО втрутилися у серпні 1995 року із операцією «Обдумана сила»; через два місяці війна закінчилася підписанням Дейтонської мирної угоди».

На думку професора, пряме військове втручання видається малоймовірним. Однак військова допомога є можливою, адже зі збиттям літака Росія перейшла червону лінію.

Цьоготижнева трагедія, вважає історик, знищує останню надію на те, що Путін може бути значимим співрозмовником в Українській кризі. Навряд чи він чинитиме тиск на сепаратистів, захоче стати миротворцем і підпише якісь угоди із Петром Порошенком, зазначає автор, однак якщо він цього не зробить, що російська холодна війна із Заходом може відчутно розгорітися.